Постанова № 26383319, 04.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2012 р. № 2а- 9501/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Баранова Є.Г.,

представника відповідача - Воробей Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЗАПОВІТ-ЛЕНІНА"

до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області

про визнання протиправними дій, неправомірними висновків актів, розрахунків та їх скасування ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ "ЗАПОВІТ-ЛЕНІНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державних інспекторів Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбороди О.М., Павловського А.М. при проведенні перевірки правомірності використання земель СВК "Заповіт Леніна";

- визнати неправомірними висновки актів перевірки правомірності використання земель СВК "Заповіт Леніна" від 17.07.2012р., які стали підставою для звернення Держсільгоспінспекції до Зачепилівської районної прокуратури Харківської області;

- визнати неправомірними та скасувати розрахунки розміру нібито заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок шкоди;

- скасувати незаконні акти індивідуальної дії щодо направлення матеріалів перевірки до органів прокуратури Зачепилівського району Харківської області.

Представником позивача через канцелярію суду була подана заява про уточнення позовних вимог, яка не була прийнята судом у зв'язку з тим, що вказана заява змінює предмет позову та подана після початку судового розгляду справи по суті, що суперечить ч.2 ст.51 КАС України.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що внаслідок протизаконних дій державних інспекторів Державної інспекції сільського господарська в Харківській області, протиправного не прийняття до уваги наданих СВК «Заповіт Леніна»документів, а також внаслідок ігнорування вимог ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»Державна інспекція сільського господарська в Харківській області зробила незаконні висновки щодо самовільного зайняття СВК «Заповіт Леніна»земельних ділянок площею 19,6 га, 12 га, 58 га, та 15 га па підставі яких був розрахований розмір шкоди, нібито заподіяний СВК «Заповіт Леніна»на загальну суму 100606,16грн. та було прийняте незаконне рішення про направлення матеріалів перевірки до Зачепилівської районної прокуратури Харківської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі дії державних інспекторів Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбороди О.М., Павловського А.М. при проведенні перевірки та складання актів за її результатами, є цілком законними та обґрунтованими, здійсненими відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до листа прокуратури Харківської області № 05/3-697 вих. 12 від 10.07.2012 року державним інспектором сільського господарства в Харківській області за участю представника прокуратури Харківської області здійснено виїзд з метою обстеження земельних ділянок, які використовує СВК «Заповіт Леніна»в своїй діяльності. В ході даного обстеження було складено акт обстеження земельної ділянки від 11.07.2012 року в присутності голови правління СВК «Заповіт Леніна»Кузнєцова М.Г. про що свідчить його підпис на даному акті.

Крім того, цього ж дня державним інспектором було вручено Кузнєцову М.Г., відповідно до положень Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У відповіді на запит (а.с. 26) підприємство позивача повідомило, що згідно заяв громадян було оброблено земельні ділянки надані для ведення особистого сільського господарства.

Інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбородою О.М., Павловським А.М. у присутності голови правління СВК "Заповіт Леніна", відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», на підставі листа прокуратури Харківської області від 10.07.12 року №05/3-697 вих.12, проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок державної власності СВК "Заповіт Леніна" на території Зачепилівського району, за результатами якої складені акти від 17.07.2012 року.

В ході здійснення даної перевірки державними інспекторами сільського господарства встановлено, що СВК «Заповіт Леніна»використовує земельні ділянки державної власності площею 19,6 га, 12 га, 58 га та 15 га для вирощення товарної сільськогосподарської продукції на території Новомажарської сільської ради Зачепилівського району Харківської області за відсутності відповідного права власності чи користування та рішення про надання чи передачу зазначеної земельної ділянки, що свідчить про її самовільне зайняття. Вказані дії, на думку перевіряючих, суперечать ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій державних інспекторів Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбороди О.М., Павловського А.М. при проведенні перевірки правомірності використання земель СВК "Заповіт Леніна", суд зазначає наступне.

Повноваження державних інспекторів сільського господарства визначенні Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»№ 963 від 19.06.2003 року (зі змінами).

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, що затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011 встановлено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 6 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Відповідно до п.п.1 п. 4 вказаного Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності

Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Порядок проведення перевірки Державною інспекцією сільського господарства не передбачений жодним нормативно-правовим актом України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Отже, дана перевірка проводилась державними інспекторами сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбородою О.М. та Павловським А.М. відповідно до законних вимог прокуратури Харківської області, здійснено її з дотримання вимог та положень чинного законодавства України, а тому позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними висновків актів перевірки правомірності використання земель СВК "Заповіт Леніна" від 17.07.2012р., які стали підставою для звернення Держсільгоспінспекції до Зачепилівської районної прокуратури Харківської області, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що складання актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства та їх висновків, є переважним правом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд звертає увагу на те, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки відповідно до постанови Верховного Суду України від 22.11.2010 N 4/254-35/572. Таких документів позивач суду не надав, натомість не заперечував факт обробляння земельних ділянок для певних цілей.

Держсільгоспінспекцією в Харківській області зроблено запити до Зачепилівської районної державної адміністрації та Новоможарівської сільської ради з проханням надати інформацію стосовно того чи приймалося рішення про надання у власність/користування земельних ділянок, відносно яких державним інспектором сільського господарства в Харківській області здійснено розрахунок розміру шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок.

За інформацією Новоможарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області встановлено, що відносно вищевказаних земельних ділянок виконавчим комітетом Новоможарівської сільської ради було прийнято рішення № 07 від 16.12.1993 року та сесії Новоможарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області 8 сесії XXIII скликання від 27.03.2000 року про виділення мешканцям району (колишнім членам колгоспу «Заповіт Леніна») та співробітникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

За інформацією Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області встановлено, що стосовно вищевказаних земельних ділянок районною державною адміністрацією прийняті наступні розпорядження:

1.Розпорядження Зачепилівської РДА № 316 від 23.05.2008 року «Про затвердження проекту відведення земельних ділянок ділянки для безоплатної передачі у власність громадянці ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства на території Новоможарівської сільської ради».

2.Розпорядження Зачепилівської РДА № 142 від 17.05.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ділянки для передачі у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новоможарівської сільської ради».

3.Розпорядження Зачепилівської РДА № 353 від 13.08.2012 року «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Новоможарівської сільської ради».

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, з урахуванням інформації наданої органами місцевого самоврядування та виконавчої влади Зачепилівського району Харківської області, їх повноважень щодо розпорядження землями, враховуючи поняття «самовільного зайняття земельної ділянки»- факт самовільного зайняття земельних ділянок СВК «Заповіт Леніна»підтверджується вищезазначеною інформацією, оскільки у СВК «Заповіт Леніна»та у громадян, яким за словами керівника СВК «Заповіт Леніна»вони надають допомогу в обробітку земельних ділянок, відсутнє розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації про передачу земельних ділянок у власність чи у користування.

Отже, висновки зазначенні відповідачем в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства, які викладенні в акті перевірки відповідають дійсності.

Стосовно твердження позивача, що відповідно до норм чинного законодавства України, контроль за використанням та охороною земель здійснює Державна інспекція контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи, не відповідає дійсності та нормам чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента України № 459 від 13.04.2011 року «Про Державну інспекцію сільського господарства України»та п. 4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011 року «Про затвердження Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі»Держсільгоспінспекція України та її територіальні органи відповідно до покладених завдань організовують та здійснюють державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

При здійсненні повноважень Держсільгоспінспекції та її територіальних органів державні інспектори сільського господарства в Харківській області керуються, крім вищезазначених нормативних актів, Конституцією України, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Законом України «Про охорону земель»та іншими нормативно-правовими актами, де чітко зазначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють територіальні органи Держсільгоспінспекції України.

Крім того, слід наголосити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1068 від 22 листопада 2010 р. «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель»Держземінспекцію та її територіальні органи ліквідовано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач не надав відомостей стосовно звернення відповідача саме до Зачепилівської районної прокуратури Харківської області, натомість в матеріалах справи містяться відомості про листування між відповідачем та Прокуратурою Харківської області, що свідчить про необґрунтованість позивних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними та скасування розрахунків розміру нібито заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок шкоди, вони також не підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини справи.

Стосовно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, слід зазначити, що даний розрахунок здійснено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»(далі - Методика).

Відповідно до даної Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783.

Жодні інші дані при розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, не враховуються.

Вказана вище позивна вимога ніяким чином не обґрунтована збоку позивача по справі з посиланням на приписи чинного законодавства України. Натомість суб'єктом владних повноважень повністю доведено правомірність своїх дій у відповідності до глави 6 КАС України.

Щодо позовних вимог про скасування незаконних актів індивідуальної дії щодо направлення матеріалів перевірки до органів прокуратури Зачепилівського району Харківської області, вони також не підлягають задоволенню, оскільки такі акти не існують.

В додаткових обґрунтуваннях позивач посилається на порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», однак цей закон не регулює відносини по даному предмету спору. Суд робить вказаний висновок, оскільки відповідно статті 2 вказаного нормативно-правового акту зазначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При оцінюванні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд дотримується вимог частини третьої статті 2 КАС, згідно якої у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЗАПОВІТ-ЛЕНІНА" до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про визнання протиправними дій, неправомірними висновків актів, розрахунків та їх скасування - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 09 жовтня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко