Постанова № 26383306, 01.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2012 року 11:49 № 2а-9920/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «АК «Укртранс» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2012р.,за участю:

позивача -Приходько Л.В.

відповідач -Сидоренко Л.П.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 1 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «АК «Укртранс»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.02.2012р. №00000182360 та №0000192360.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку ПАТ «АК «Укртранс»за результатами якої 31.01.2012р. складено акт №40/1-23-60-22890514 про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.5 п. 138.10 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139, п.п. 141.1 статті 141, п.п. 146.5 статті 146 Податкового кодексу України, Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 2 515 349грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 438 493грн., 1 півріччя 2010 року на сум у852 430грн., 3 квартали 2010 року -1 282 221грн., 2010 рік -1 721 296грн., 2 квартал 2011 року -427 200грн., 2 -3 квартали 2010 року -794 053грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 1 767 373грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 16.02.2012р. винесені податкові повідомлення -рішення №00000182360, яким за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.5 п. 138.10 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139, п.п. 141.1 статті 141, п.п. 146.5 статті 146 Податкового кодексу України, Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 767 373грн. та №0000192360, яким за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.5 п. 138.10 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139, п.п. 141.1 статті 141, п.п. 146.5 статті 146 Податкового кодексу України, Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 945 673грн., в тому числі 2 515 349грн. -основний платіж та 430 324грн. -штрафні санкції.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та АКБ «Київ»укладено:

1. Договір №01/2005 від 11.01.05 про надання кредиту для покриття та по придбанню автотранспортних засобів на строк до 12 січня 2008 року в сумі -550000,00 Євро зі сплатою 15% річних.

Податковим органом під час перевірки встановлено, що за отримані кредитні кошти підприємством були придбані основні засоби (вантажні автомобілі), які були оприбутковані на рахунку 10 "Основні засоби", які в подальшому використовувались у проведені господарської діяльності підприємства та згідно договору застави забезпечували виконання договору кредиту.

При перевірці оборотно-сальдової відомості по рахунку 50 «Короткострокові кредитні кошти»на початок періоду станом на 01.01.10 по кредитному договору №01/2005 від 11.01.05 становить - 6986025,06грн.

При перевірці оборотно-сальдової відомості по рахунку 686 «Нараховані % за користування кредитом»за перевіряємий період становить -2 017 408грн.

Зазначені суми нарахованих відсотків були включені до відомості валових витрат відповідних періодів та відображені в Декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди.

2. Договір №65/04 від 16.07.04р. про надання кредиту для покриття витрат по придбанню автотранспортних засобів на строк з 16 липня 2004 року до 15 липня 2007 року в сумі -1280000,00 доларів США зі сплатою 15% річних.

Перевіркою встановлено, що за отримані кредитні кошти підприємством було придбані основні засоби (вантажні автомобілі), які оприбутковано на рахунок 10 «Основні засоби», які в подальшому використовувались у проведені господарської діяльності підприємства та згідно договору застави забезпечували виконання договору кредиту.

При перевірці оборотно-сальдової відомості по рахунку 50 «Короткострокові кредитні кошти»на початок періоду станом на 01.01.10 по кредитному договору №65/04 від 16.07.04 становить -7 949 375,60грн.

При перевірці оборотно-сальдової відомості по рахунку 686 «Нараховані % за користування кредитом»за перевіряємий період становить -2 681 248грн.

Зазначені суми нарахованих відсотків були включені до відомості валових витрат відповідних періодів та відображені в Декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди.

3. Договір №24/2005 від 31.05.05р. про видання відновлюваної відкличної кредитної лінії в сумі 1 000 000Євро строком на 3 роки з 31.05.05р. до 30.05.08р. зі сплатою процентів за користування кредитом 14% річних.

Податковою інспекцією під час перевірки встановлено, що за отримані кредитні кошти підприємством придбані основні засоби (вантажні автомобілі), які оприбутковано на рахунок 10 «Основні засоби», які в подальшому використовувались у проведені господарської діяльності підприємства та згідно з договором застави забезпечували виконання договору кредиту.

При перевірці оборотно-сальдової відомості по рахунку 50 «Короткострокові кредитні кошти»на початок періоду станом на 01.01.10 по кредитному договору №24/2005 від 31.05.05 становить -25 647 087,28грн.

При перевірці оборотно-сальдової відомості по рахунку 686 «Нараховані % за користування кредитом»за перевіряємий період становить -7 406 307грн.

Зазначені суми нарахованих відсотків включені до відомості валових витрат відповідних періодів та відображені в Декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена проводкою Дт 84 Кт 686.

Також, в акті перевірки вчинено запис, що при перевірці вищевказаних договорів та оборотно-сальдових відомостей відповідачем встановлено, що підприємством ПАТ «АК «Укртранс»нарахування відсотків за кредитними договорами проводилось без подальшої пролонгації договорів, тобто підприємство не мало підстав для віднесення нарахованих відсотків до складу валових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «АК «Укртранс»зазначає, що правомірно віднесло нараховані відсотки до складу валових витрат, як витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, що здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, оскільки автотранспортні засоби, які були придбані за кредитні кошти в 2004-2005 не є кваліфікаційним активом відповідно до п. 3 П(С)БО 31, оскільки з моменту придбання вони вже готові до експлуатації.

Крім того, ПАТ «АК «Укртранс»зазначає, що відповідно умов кредитних договорів, проценти за договорами позики виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів. Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями встановлено пунктом 5.5 ст. 5 Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат, зокрема, відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність з 1 квітня 2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Відповідно до абз. «а»пп. 138.10.4 та 13.8.10.5 п.138.10 ст. 138 ПКУ до складу інших витрат включаються витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу та фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При цьому, фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

В листі ДПА України від 10.11.2008p. N 22025/7/15-0217 зазначено, що «якщо облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із створенням (ремонтом) основних фондів, то виплата процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично здійснені на дату створення таких основних фондів включається до їх балансової вартості.

У інших випадках, виплата процентів за кредитами, які пов'язані зі створенням (ремонтом) основних фондів відображається в складі валових витрат на підставі п.п. 5.5.1 п. 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не було надано податковому органу дані щодо облікової політики підприємства.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні").

Тобто, для підтвердження включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, що підтверджують витрати, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 зазначеного Закону, та підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»ПК України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Пунктом 6 підрозділ 10 «Інші перехідні положення»ПК України передбачено, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу щодо заниження ПАТ «АК «Укртранс»податку на прибуток на суму 2 515 349грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 438 493грн., 1 півріччя 2010 року на суму 852 430грн., 3 квартали 2010 року -1 282 221грн., 2010 рік -1 721 296грн., 2 квартал 2011 року -427 200грн., 2 -3 квартали 2010 року -794 053грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 1 767 373грн.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 16.02.2012р. №00000182360 та №0000192360, а тому адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АК «Укртранс»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Публічному акціонерному товариству «АК «Укртранс»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012р.

Суддя В.В. Амельохін