Постанова № 26383268, 28.09.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/2130/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретарі Польовій В. Є. за участі:представника позивача - Білюшов В.М. за довіреністю від 05.05.2011р. представників відповідача - Назарко О.В. за довіреністю №3543/10-021 від 24.09.2012р., Хорошова Н.В. за довіреністю від 09.07.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2011 року №0000472341, від 27.12.2011 року №0000642341, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" звернулось в суд з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2011 року №0000472341, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 433882 грн. за 1 квартал 2011 року та від 27.12.2011 року №0000642341, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58344 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 58343 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 грн..

В позовній заяві, додаткових поясненнях (вх.№20251 від 01.06.2012 року) та відзиві на заперечення відповідача (вх.№30346 від 20.08.2012 року) зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Не погоджується із висновками відповідача, які викладені в акті перевірки від 18.08.2011 року №523/23/00952479 на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вказує на те, що більшість висновків базується на висновках попередніх актів перевірок, зокрема - акт від 01.11.2010 року №473/23/00952479. Податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків перевіряючих викладених у акті від 01.11.2010 року, за результатами судового розгляду, повністю скасовані. З висновками відповідача, що операції по взаємовідносинах ПП "Сканто" не мали реального товарного характеру, правочин є нікчемний, фактично перевіркою встановлено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку не погоджується, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є надуманими та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.

Повноважні представники відповідача проти позову заперечують, вважають що при проведені документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" з питань правильності нарахування податку на прибуток (визначення від'ємного значення оподаткування податком на прибуток) за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року Городоцькою МДПІ дотримано вимог всіх законодавчих актів України та висновки, зроблені у акті перевірки №523/23/00952479 від 18.08.2011 року та винесені податкові повідомлення-рішення від 20.10.2011 року №0000472341, від 27.12.2011 року №0000642341 є правомірними і немає підстав для визнання їх протиправними.

Заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що приватне акціонерне товариство "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією 27.05.1998 року (код ЄДРПОУ 00952479), взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.12.1991 року за №231,станом на 18.08.2011 року перебуває на обліку в Городоцькій МДПІ.

Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0); вирощування зернових та технічних культур (01.11.0); посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (51.21.0); інші види оптової торгівлі (51.91.0); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (52.11.0).

В період часу з 03.08.2011 року по 11.08.2011 року (термін проведення перевірки продовжувався з 10.08.2011 року по 11.08.2011 року на підставі наказу Городоцької МДПІ від 09.08.2011 року №573) працівниками Городоцької МДПІ на підставі направлень від 03.08.2011 року №113 та №114, виданих Городоцькою МДПІ, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Городоцької МДПІ від 01.08.2011р. №533 проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" з питань правильності нарахування податку на прибуток (визначення від'ємного значення оподаткування податком на прибуток) за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

У період часу, за який проводилась перевірка, позивач був платником податку на прибуток; податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацією платника податку на додану вартість №100337878 НБ№175654, виданого Городоцькою МДПІ 28.07.1997 року (індивідуальний податковий номер 009524722056); збору за спеціальне водокористування; податку з доходів фізичних осіб; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; збору за забруднення навколишнього природного середовища; комунального податку; земельного податку.

За результатами перевірки складено акт від 18.08.2011 року №523/23/00952479 про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство", код за ЄДРПОУ 00952479, з питань правильності нарахування податку на прибуток (визначення від'ємного значення оподаткування податком на прибуток) за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, част.4 пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, част.2 п.16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94-ВР) із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 123091 грн. за І квартал 2011 року, завищення суми задекларованого податку на прибуток за 2010 рік на 37390 грн., а також завищення задекларованого від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 433882 грн..

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Городоцької МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.10.2011 року №0000472341, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 433882 грн. за 1 квартал 2011 року та №0000482341, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 85702 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 85701 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 грн..

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Хмельницькій області. За результатами розгляду скарги ДПА у Хмельницькій області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №22829/10/25-034 від 23.12.2011 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Городоцької МДПІ від 20.10.2011 року №0000472341, а скаргу - без задоволення та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 року №0000482341 в частині 27358 грн., нарахованого грошового зобов'язання по податку на прибуток, а в іншій частині залишено зазначене податкове повідомлення-рішення без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року №0000642341, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58344 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 58343 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 грн..

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.10.2011 року №0000472341 та від 27.12.2012 року №0000642341 ПрАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" оскаржило їх в судовому порядку.

Досліджуючи правомірність вищезазначених висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, част.4 пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, част.2 п.16.4 ст.16 Закону №334/94-ВР суд встановив наведене нижче.

Так, перевіркою встановлено, що позивач внаслідок допущеного порушення п.4.1 ст.4 та ч.2 п.16.4 ст.16 Закону №334/94-ВР занизив суму доходу від продажу товарів (робіт, послуг), що підлягають відображенню в рядку 01.1 декларацій на суму 835893 грн., в т.ч.: 822147 грн. - за 3 квартали 2010 року, 835893 грн. - за 2010 рік. А саме, відповідно до висновків акту перевірки, позивач при складанні декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року та за 2010 рік при визначенні доходу від продажу товарів (робіт, послуг), що підлягає відображенню в рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" не врахував, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки позивача (акт від 01.11.2010 року №473/23/00952479) сума доходу від продажу товарів (робіт, послуг), який підлягає відображенню в рядку 01.01 декларації за І півріччя 2011 року становить 1268153 грн. (дохід від продажу товарів (робіт, послуг) згідно декларації за І півріччя 2010 року задекларовано товариством в сумі 446006 грн., тоді як за результатами перевірки встановлено заниження доходу на суму 822147 грн.).

З зазначеними вище висновками відповідача, суд не погоджується, з підстав наведених нижче.

Відповідно до ч.2 п.16.4 ст.16 Закону №334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

За період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року позивач задекларував податок на прибуток у сумі 108318 грн. за 2010 рік та від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 433882 грн..

Суд враховує, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року по справі №2270/8329/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 13.03.2012 року встановлено правомірність визначення позивачем суми доходу за І півріччя 2010 року, а тому ці обставини у справі не доказуються згідно вимог ч.1 ст.72 КАС України.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за липень, жовтень 2010 року по придбанню пічного палива у ПП "Сканто", суд встановив наступне.

28.07.2010 року між ПП "Сканто" (продавець) та ПрАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти і своєчасно оплатити на умовах, передбачених даним договором пічне паливо, в подальшому назване товар, в кількості, асортименті і за цінами, зазначеними в накладних на відпуск товару, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1); сторони визнають, що накладна, підписана сторонами, є узгодженням асортименту товару, його кількості і ціни (п.1.2); право власності на товар, поставлений по даному договору, переходить від продавця до покупця в момент передачі товару, що підтверджується підписом покупця в товарній накладні (п.1.3); якість і об'єми поставок товару в рамках чинного договору не обмежується (п.2.1); підставою для поставки кожної партії товару є замовлення покупця, який передається продавцю в усній чи письмовій формі (п.2.2); датою поставки вважається дата товарної накладної, наданої продавцем покупцю (п.2.4); умови оплати: передоплата (п.3.1); оплата покупцем товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.3.2).

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується рахунком для оплати №18/01 від 18.10.2010 року; видатковою накладною №29101 від 18.10.2010 року; актом №ВІК-000031 на списання товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2010 року; податковою накладною від 18.10.2010 року №29101.

Отримавши від продавця видаткову та податкову накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання зазначеного товару.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Досліджені судом докази свідчать про те, що придбане паливо пічне позивач використав у господарській діяльності.

Відтак, позивач правомірно скористався визначеним Законом №334/94-ВР правом на включення до валових витрат витрат на придбання пічного палива від ПП "Сканто".

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо нікчемності договору купівлі-продажу від 28 липня 2010 року укладеного з ПП "Сканто" внаслідок відсутності підтверджуючих належним чином оформлених первинних документів та відповідно, відсутності у позивача права на формування валових витрат за вказаною операцією у зв'язку з викладеним нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину (ст.215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок ( ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору купівлі-продажу від 28 липня 2010 року укладеного з ПП "Сканто" вимогам цивільного законодавства, або існування будь-яких визначених законом заборон (обмежень) щодо укладання зазначених договорів.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи цей договір, позивач та його контрагент ПП "Сканто" діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент ПП "Сканто" не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, а й виконали договір. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про отримання позивачем товару від ПП "Сканто".

Результати цієї операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Щодо висновків відповідача про завищення суми нарахованої амортизації в порушення ч.2 п.16.4 ст.16 та п.8.4. ст.8 Закону №334/94-ВР за 3 квартали 2010 року - 24545 грн., за 2010 рік - 30606 грн., та за І квартал 2011р. - 2437 грн., оскільки позивачем не було враховано висновків попередньої перевірки (акт від 01.11.2010 року №473/23/00952479), то суд враховує, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року по справі №2270/8329/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 13.03.2012 року встановлено правомірність визначення позивачем сум амортизації доходу за І півріччя 2010 року, а тому ці обставини у справі не доказуються згідно вимог ч.1 ст.72 КАС України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 20.10.2011 року №0000472341 та від 27.12.2012 року №0000642341. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 № 3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), бюджетне законодавство складається, зокрема, з нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 цієї частини статті.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання виконання рішень про стягнення коштів з Державного бюджету, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст.4 БК України.

Відповідно до п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Отже, у разі якщо кошти зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, то й повертатись вони повинні із цього фонду, а не з загального.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції від 20.10.2011 року №0000472341, від 27.12.2011 року №0000642341.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) шляхом їх безспірного списання з рахунків Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 жовтня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк