Постанова № 26383213, 03.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 жовтня 2012 року 16 год. 52 хв. № 2а-9093/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача Устінова К.О., Коржа М.П., представників відповідача Грембовського В.О., Шапор Л.П., Воєводіна Р.І., Котляра А.С., прокурора Семененка В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 03 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 липня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 02 лютого 2012 року № 0000352320 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив йому суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 5091674,00 грн.

Ухвалою суду від 09 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

До суду 21 серпня 2012 року надійшла письмова заява представника позивача про зменшення позовних вимог, а саме про виключення з їх змісту "визнання нечинним оскаржуваного рішення", яку судом прийнято до розгляду та вирішення у судовому засіданні 29 серпня 2012 року на підставі ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за тестом - КАС України).

Крім того, 03 вересня 2012 року до суду надійшла письмова заява прокуратури Святошинського району міста Києва про вступ у справу з метою захисту інтересів держави, яку судом задоволено на підставі ст. 60 КАС України.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 19 липня 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки складено відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки порушення позивачем чинного податкового законодавства, яке полягало у безпідставному збільшенні суми податкового кредиту.

У судовому засіданні 03 жовтня 2012 року прокурор також просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову представника відповідача.

Згідно зі ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 16 серпня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 15 грудня 2011 року по 21 грудня 2011 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 28 грудня 2011 року № 391/23-20/30265715 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Модем" (також далі за текстом - ТОВ підприємство "Модем") за період із 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки від 28 грудня 2011 року), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у періоді, що перевірявся, у загальному розмірі 475440,00 грн., у тому числі за травень 2011 року у розмірі 475440,00 грн., чим порушено п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України).

Перевірку проведено згідно з підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.ст. 81, 82 ПК України, на підставі направлення від 13 грудня 2011 року № 5244/23-2011 та наказу від 13 грудня 2011 року № 3720, копії яких вручено позивачу під розписку 15 грудня 2011 року.

Крім того, відповідачем у період із 16 січня 2012 року по 20 січня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 27 січня 2012 року № 37/23-20/30265715 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період: березень 2011 року, травень-червень 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки від 27 січня 2012 року), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 5091673,00 грн., у тому числі за березень 2011 року у розмірі 4616233,00 грн., за травень 2011 року у розмірі 475440,00 грн., чим порушено п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Перевірку проведено згідно з підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі направлення від 13 січня 2012 року № 122/23-80П та наказу від 13 січня 2012 року № 97, копії яких вручено позивачу під розписку 16 січня 2012 року.

Вказані акти позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень від 10 січня 2012 року № 13 та від 03 лютого 2012 року № 72 відповідно, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення № 1087/10/23-225 про викладення висновків за результатами перевірок позивача наступним чином: у ході перевірки встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 5091673,00 грн., у тому числі за березень 2011 року у розмірі 4616233,00 грн., за травень 2011 року у розмірі 475440,00 грн.

На підставі вказаних актів, 02 лютого 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 5091673,00 грн. за основним платежем та у розмірі 01,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач направив до Державної податкової служби у місті Києві (також далі за текстом - ДПС у місті Києві) скаргу від 16 лютого 2012 року № 100, за результатами розгляду якої ДПС у місті Києві прийнято рішення від 13 квітня 2012 року № 2152/10/12-114 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач направив до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України) скаргу від 26 квітня 2012 року № 244, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 21 червня 2012 року № 10530/6/10-2115 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо заниження позивачем ПДВ, а також правомірністю складання оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів на наступних обставин.

Так, згідно з підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктами 78.1.1, 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

У ході проведених перевірок відповідачем виявлено, що 14 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ підприємством "Модем" укладено договори поставки № П17-34/11, № П17-35/11, № П17-36/11 та № П17-37/11, за умовами яких ТОВ підприємство "Модем" зобов'язалось передати у власність позивача обладнання згідно із специфікаціями до договорів, а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах договорів.

ТОВ підприємством "Модем" виписано позивачу видаткові накладні у загальному розмірі 5760000,00 грн., у тому числі ПДВ - 960000,00 грн., а також податкові накладні у загальному розмірі 2852640,00 грн., у тому числі ПДВ - 475440,00 грн.

Крім того, 10 березня 2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон Торг" (також далі за текстом - ТОВ "Айрон Торг") укладено договори поставки № П17-25/11, № П17-26/11, № П17-27/11, № П17-28/11 та № П17-29/11, за умовами яких ТОВ "Айрон Торг" зобов'язалось передати у власність позивача обладнання відповідно до специфікацій до договорів, а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах договорів.

ТОВ "Айрон Торг" у рахунок передплати у березні 2011 року виписано позивачу податкові накладні у загальному розмірі 27697400,00 грн., у тому числі ПДВ - 4616233,00 грн.

Загальна сума ПДВ, включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ підприємство "Модем" та ТОВ "Айрон Торг", становить 5091673,00 грн.

У ході перевірок відповідачем враховано висновки акту від 23 травня 2011 року № 1081/236/36961771 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Айрон Торг" в частині дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за березень 2011 року, а також акту від 19 серпня 2011 року № 3285/23-3/25019590 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ підприємства "Модем" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року.

Згідно з висновками вказаних актів, фінансово-господарська діяльність ТОВ підприємство "Модем" та ТОВ "Айрон Торг" здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання та їх контрагентами здійснювались без наміру створення правових наслідків. Крім того, виявлено відсутність у ТОВ підприємства "Модем" та ТОВ "Айрон Торг" трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення їх господарської діяльності, що є підтвердженням відсутності у ТОВ підприємства "Модем" та ТОВ "Айрон Торг" необхідних умов для здійснення такої діяльності. При цьому, на момент проведення перевірки у ТОВ підприємства "Модем" були відсутні первинні та бухгалтерські документи, а саме договори, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, а також регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, відповідач прийшов до висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі відповідних податкових накладних, виписаних ТОВ підприємством "Модем" та ТОВ "Айрон Торг".

Згідно зі ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу викладених норм і обставин вбачається, що платник має право сформувати податковий кредит тільки на підставі тих податкових накладних, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції. Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, фактичного здійснення господарських операцій не відбулось. Документів, які б підтверджували фактичне здійснення таких операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ підприємством "Модем", ТОВ "Айрон Торг" представниками позивача не надано, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надали.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених норм і обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 02 лютого 2012 року № 0000352320, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" (ідентифікаційний код 30265715) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 5091674,00 грн. (П'ять мільйонів дев'яносто одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 00 копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 08 жовтня 2012 року