Постанова № 26383072, 04.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3463/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі - Левчуку А.С.,

за участю представника позивача Казіміренко Я.А. -за довіреністю, представників відповідача Шевченко Т.М. -керівник, Приймак А.А. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства «Канюківське»про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до ПСП «Канюківське»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2011 році у відповідача повинно було працювати 4 інваліда, проте відділенням встановлено, що 1 робоче місце інвалідами зайнято не було. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 18.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції в розмірі 16 853 грн. 33 коп. та пеню 481 грн. 91 коп.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримала у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували та надали письмове заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначили, що працівниками позивача під час проведення перевірки відповідача порушено норми чинного законодавства України. Крім того, представники відповідача наголосили, що ПСП «Канюківське»подавало щорічну статистичну звітність за формою 6-ПВ. Враховуючи, що жодної пропозиції про працевлаштування інваліда не надходило за весь період діяльності підприємства, а особи з фізичними вадами (інваліди) особисто не зверталися, ПСП «Канюківське»з об'єктивних причин не міг працевлаштувати особу, якій встановлена група інвалідності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(надалі за текстом - Закон №875-XII).

Частиною третьою статті 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону №875-XII.

Судом встановлено, що посадовою особою Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів проведена позапланова виїзна перевірка виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 90 осіб, фонд оплати праці становить 1516 грн. 08 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника -16 853 грн. 33 коп., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць для працевлаштування інвалідів -16 853 грн. 33 коп.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 26 квітня 2012 року, який підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача, а один примірник акту відповідач отримав 26 квітня 2012 року.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Частиною другою статті 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно частини п'ятої статті 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, з огляду на викладені норми, у відповідача середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2011 році повинна складати чотири особи, проте, як зазначено позивачем, одне місце інвалідами зайняте не було.

Частиною першою статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів. Суд зазначає, що відповідачем в 2011р. не в повній мірі були вчинені зазначені дії, оскільки як вже було встановлено судом у відповідача середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2011р. повинна складати чотири особи-інваліди, натомість одне місце інвалідами зайняте не було. Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»1 березня 1991р. №803-XII встановлено обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Враховуючи вищевикладене суд не приймає заперечення відповідача, вважаючи їх явно необґрунтованими.

Згідно частин 2, 4 статті 19 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Канюківське»(19243, Черкаська область, Жашківський район, с. Бузівка, вул. Колгоспна, 54, ідентифікаційний код 31396044) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 22809222) адміністративно-господарські санкції у сумі 16 853 (шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 33 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 91 коп., всього 17 335 (сімнадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 8 жовтня 2012р.

Суддя Л.В.Трофімова