Постанова № 26382994, 11.10.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1944/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Чебан О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промбудсервіс»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промбудсервіс»(далі - ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс») до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Приморському районі), в якому позивач просить суд визнати дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси зі складання акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 16.09.2011 року № 6610/15-1/25433556 і податкового повідомлення рішення від 03.10.2011 року № 0021511501 -неправомірними; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0021511501 ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

У своєму позові позивач зазначив, що 16.09.2011 року ДПІ у Приморському районі було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 6610/15-1/25433556, який було направлено на адресу позивача в одному примірнику, що є порушенням, на думку позивача, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України. У вказаному акті, на думку позивача, безпідставно зазначено, що підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 85888 грн. 29.09.2011 року позивачем було складено та подано до ДПІ у Приморському районі заперечення на акт перевірки, в яких було висловлено бажання взяти участь представника підприємства у розгляді заперечень, однак, в порушення вимог чинного законодавства відповідач не повідомив підприємство про дату та час розгляду заперечень, що позбавило позивача права участі при розгляді відповідних заперечень. 10.10.2011 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі від 03.10.2011 року № 0021511501. Позивач не згоден із висновком, викладеним в акті перевірки, а також з податковим повідомленням-рішенням, оскільки, на його думку, за ІІ квартал 2011 року ним на законних підставах було задекларовано 1361847,00 грн. збитку по рядку 07 Декларації, при цьому підприємством не порушувалось вимог п. 54.1. ст. 54, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Позивач вважає, що не можна погодитись із висновком, до якого призвело дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, наведене у відповіді на заперечення на акт перевірки, та такий висновок суперечить положенням Податкового кодексу, в тому числі ст. 150, а вказана норма не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, тобто, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 51-52), в яких зазначив, що проведеною камеральною перевіркою декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс»встановлено, що в порушення п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 28.02.2011 року № 114 підприємством включено до складу інших витрат (р. 6, р. 06.6) податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року суму від'ємного значення, яка сформована не за рахунок І кварталу 2011 року, а попередніх податкових періодів, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року. У запереченнях відповідач також зазначив, що дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності виключно за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Підтвердженням вказаного, на думку відповідача, слугує абзац 2 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Крім того, відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рн/99, згідно з яким за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, а також в обґрунтування своєї позиції вказує на лист ДПС України від 25.01.2012 року № 2517/7/15-1217, експертний висновок Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційної діяльності Національної академії правових наук щодо роз'яснення, чи правомірно платник податків у складі податкової звітності з податку на прибуток, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховують не лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, а й від'ємне значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за підсумками 2010 року, а також судову практику.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на доводи, наведені у запереченнях відповідача.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

З 16.09.2011 року ДПІ у Приморському районі було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс», за результатом якої було складено акт від 16.09.2011 року № 6610/15-1/25433556 (а.с. 10-11).

Зазначеним актом встановлено порушення п. 54.1 ст. 54, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 28.02.2011 року № 114, а саме невірне заповнення рядків о6.6 та 07 декларації, в результаті чого платником податку завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 85888 грн..

Не погодившись із вказаним актом перевірки, позивач надав свої заперечення (а.с. 12-13), розглянувши які ДПІ у Приморському районі листом від 30.09.2011 року № 54893/10/15-01 повідомила, що висновок акта від 16.09.2011 року № 6610/15-1/25433556 про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс»відповідає чинному законодавству (а.с. 14-15).

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0021511501, яким ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період ІІ квартал 2011 року у розмірі 85888 грн.(а.с. 16).

Судом встановлено, що у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»позивачем задекларовано показник 2496552 грн., а по рядку 08 «об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)»задекларований показник (-)3671576 грн. (а.с. 85-86).

В акті перевірки від 15.06.2011 року № 3762/23-80/25433556, складеному ДПІ у Приморському районі за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року (а.с.134-166), було встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 2410664 грн. за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

У декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, яка була подана позивачем 04.08.2011 року, по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»позивачем задекларований показник 1260912 грн., який відповідає задекларованому показнику по рядку 08 декларації за попередній звітний період за вирахуванням суми встановленого зазначеною вище перевіркою завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2010 році у сумі 2410664 грн. (3671576 грн. -2410664 грн. = 1260912 грн.). По рядку 07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення показника у сумі 1361847 грн. (а.с. 105-106). При цьому, як вбачається з відомостей, зазначених у декларації, дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування становить 1324020 грн., а витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в тому числі і від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, становлять 2685867 грн. Таким чином, об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності визначений у сумі -1361847, що дорівнює різниці показників по рядку 01 та 04 декларації (1324020 -2685867 = -1361847).

Питання оподаткування прибутку підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. При цьому згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Згідно з п. 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року втратив чинність з 01.04.2011 року.

Таким чином, до 1 квітня 2011 року питання порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів регулювалось ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п. 3.1. ст. 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Положеннями ст. 6 згаданого Закону передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згадані особливості передбачали, що у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, позивачем цілком правомірно у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року було включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного 2010 року з урахуванням тих 80% об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло до 1 січня 2010 року та не враховувалось у складі валових витрат у 2010 році відповідно до особливостей оподаткування, визначених вказаним Законом.

Як зазначалось вище, з 01.04.2011 року оподаткування прибутку підприємств стало відбуватись відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Поряд з цим, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачені особливості дії згаданої норми у 2011 році, а саме, визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд критично оцінює визначений відповідачем в акті перевірки спосіб тлумачення зазначених норм права, згідно з яким, на думку відповідача, до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року може бути включено лише від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке безпосередньо виникло у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних періодів, виходячи з такого.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року № 114 було затверджено нову форму податкової декларації з податку на прибуток, за якою позивачем подавалась податкова декларація з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року.

У вказаній формі декларації рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»розраховується як різниця значення рядка 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування»та значення рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування».

В свою чергу, рядок 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування»становить суму рядка 05 «Витрати операційної діяльності, в тому числі: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)»та рядка 06 «Інші витрати». При цьому рядок 06 складає суму рядків з 06.1 по 06.6 включно, зокрема, рядок 06.6 - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року».

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду має безпосередній вплив на формування валових витрат звітного періоду. При цьому значення рядку 06.6 декларації, поданої позивачем за ІІ квартал 2011 року по новій формі, повинно кореспондуватися із значенням показника рядку 08 податкової декларації за І квартал 2011 року.

Так, у декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем по рядку 08 задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 3671576 грн., що відповідає задекларованому показнику по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року за вирахуванням встановленого проведеною перевіркою завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2010 році.

Виходячи із встановленого діючим законодавством України порядку визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, від'ємне значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року апріорі включає до свого складу показники від'ємного значення минулих звітних періодів та розуміється як єдиний комплексний показник, на який має вплив показники від'ємного значення минулих звітних періодів. Тобто, сам по собі термін «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року»в силу свого механізму формування не може розглядатися окремо від показників від'ємного значення минулих податкових періодів, якщо такі були.

У зв'язку з цим, зазначаючи про особливості, визначені у п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, під від'ємним значенням об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року слід розуміти не лише показники, які вплинули на показник об'єкта оподаткування у звітному періоді, а й ті показники, що безпосередньо впливають на склад валових витрат за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування у минулих звітних періодах.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Згідно з пунктом 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Однак, будь-яких обмежень стосовно витрат, які можуть бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року внаслідок виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком у минулих періодах, податковим законодавством не визначено.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд також враховує лист комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 року № 04-39/10-1160, яким з приводу питань від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року зазначено, що застереження, викладене у п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, базувалося на тому, що розрахунок І кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втрачав чинність. При цьому у листі визначено, що аналіз норм Податкового кодексу України із вказаних питань свідчить про те, що ними не визначено заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, фактично законодавець в особі профільного комітету з питань оподаткування у вказаному листі пояснив мету прийняття ним у перехідних положеннях Податкового кодексу України особливого порядку розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток, яка не пов'язується ним із необхідністю відрахування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих років із показників валових витрат за ІІ квартал 2011 року.

Суд звертає увагу й на ті обставини, що норми Податкового кодексу України з питань від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є схожими з нормами, які визначались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності та можуть нараховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, в узагальнюючій податковій консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, затвердженій наказом ДПА України від 05.07.2012 року № 575, викладена позиція щодо необхідності враховувати при визначенні об'єкта оподаткування за ІІ-ІV квартали 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворились станом на 1 січня 2011 року.

Суд також враховує зміни, які були внесені до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України законами України від 24.05.2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»та від 05.07.2012 року № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», відповідно до яких вказаний пункт викладений у новій редакції, з якої прямо випливає необхідність врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло станом на 1 січня 2011 року.

З огляду на вищезазначене віднесення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло станом на 01.01.2011 року, до складу валових витрат по рядку 06.6. податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року цілком відповідає вимогам абзацу 2 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині визнання недійсним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З огляду на вищенаведені норми права суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Приморському районі зі складання акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 16.09.2011 року № 6610/15-1/25433556 і податкового повідомлення-рішення від 03.10.2011 року №0021511501, оскільки право контролюючого органу на складання акта перевірки та відповідного податкового повідомлення-рішення прямо передбачено податковим законодавством, тоді як безпідставність висновків, викладених у такому акті та/або відображених у відповідному податковому повідомленні-рішенні, є предметом безпосереднього доказування під час оскарження податкового повідомлення-рішення з підстав невідповідності встановленого порушення вимогам законодавства. При цьому помилковість висновків податкового органу не свідчить про протиправність дій податкового органу зі складання самого акта перевірки, оскільки, складаючи акт перевірки, посадові особи контролюючого органу виходять із аналізу відповідності вимогам законодавства на підставі своїх особистих висновків. Сам по собі факт складання акта перевірки чи податкового повідомлення-рішення є похідним від протиправності визначеного висновку податкового органу, та не становить собою дію, що безпосередньо порушує права платника податку, тоді як негативні наслідки має саме невірний висновок, що став підставою для складання акта перевірки та/або податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. . 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промбудсервіс»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси від 03.10.2011 року № 0021511501.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.10.2012 року.

Суддя С.М. Корой

11 жовтня 2012 року .

.

.

.

.