Постанова № 2638299, 01.12.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2008 № 37/640

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бондар С.В.

суддів: Авдєєва П.В.

Коршун Н.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Сапса Т.В. ( за довіреністю)

від відповідача - Барановська С.В. ( за довіреністю)

3-тя особак -не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

у справі № 37/640 (Кондратова І.Д.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Західенерго"

до Державне підприємство "Вугілля України"

третя особа позивача ДВАТ "Шахтабілоріченська"

третя особа відповідача

про стягнення 72511,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 72511,09 грн. збитків завданих поставкою вугілля неналежного асортименту, та судових витрат, державне мито в розмірі 834,11 грн., та 118,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2008р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача 20964,64 грн. завданих збитків, 209,64грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодившись з рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Киває від 12.03.2008р. та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він не порушував господарські зобов’язання, щодо поставки вугілля, ДВАТ „Шіхта Білоріченське” в односторонньому порядку відвантажило вугілля скориставшись кодом та реквізитами договору відповідача. Отже, належним відповідачем у даній справі є ДВАТ „Шіхта Білоріченське” якє в односторонньому порідку прийняла рішення відвантажувати вугільну продукцію марки ГСШ-013 у травні 2007р. на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго”.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2008р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

01.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго» (покупець) та Державним підприємством «Вугілля України» (постачальник) було укладено договір поставки № 9-02/1-П (далі - договір) ( а.с. 9), відповідного до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах ООР залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження напіввагони.

На виконання умов договору 23-24 травня 2007 року від ДВАТ Шахта «Білоріченська» (далі - вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничною накладною № 49618923 (вагони №№ 66561812, 64388515, 67388835, 64579725, 60912185) (а.с.14), № 49618943 (вагони №№ 63275648, 67609230, 65326449, 66691049, 65881385, 66730169, 65735664, 66748674, 66205402)(а.с.16) надійшло вугілля марки ГСШ 0-13.

Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до договору.

26 квітня 2007 року сторони підписали додаток № 05/07-Б до договору(а.с.13), в якому погодили перелік вантажовідправників на поставку вугілля в травні. Серед даного переліку був відсутній такий вантажовідправник, як ДВАТ Шахта «Білоріченська».

При прийманні спірного вугілля 23 та 24 травня 2007 року позивачем було встановлено, що відповідач поставив вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додаткової угоди.(а.с.18)

Частиною 1 статті 672 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі - продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 690 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.

Листом № 06/1530 від 24.05.2007 року (а.с.18) позивач повідомив вантажовідправника про відмову від прийняття вугілля згідно накладних № 49618923 та №49618943.

У зв'язку з надходженням на адресу вантажоодержувача вугілля, асортимент якого не відповідає умовам договору, вугілля у вагонах №№ 63275648, 67609230, 65326449, 66691049, 65881385, 66730169, 65735664, 66748674, 66205402, №№ 66561812, 64388515, 67388835, 64579725, 60912185 було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № ЕЗ5999128 від 25.05.2007 року (а.с.21), виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додатку № 05/07-Б від 26.04.2007 року до договору, позивачу було завдано збитки на загальну суму 72511,09 грн. (а.с.29).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянт зазначає, що ДП «Вугілля України», здійснюючи постачання вугілля до теплоелектростанцій закуповує вугільну продукцію у вугледобувних підприємств. Відповідач наголошує, що ДВАТ «Шахта «Білоріченська» безпідставно відвантажила вугілля на адресу Буршитинської ТЕС «ВАТ «Західенерго», оскільки між відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська» відсутні будь-які зобов'язання щодо поставки вугілля в травні 2007 року.

Суд першої інстанції відповідно до відповіді на судовий запит № 01-178 від 08.02.2008 року, встановив, що ДВАТ «Шахта «Білоріченська» направляла вугілля за накладними № № 49618923, 49618943 у відповідності до договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська» щодо постачання вугільної продукції. Згідно даної продукції ДВАТ «Шахта «Білоріченська» є постачальником, а ДП «Вугілля України» -покупцем вугілля.

Також судом першої інстанції встановив, що у відповідності до п. 2.6 договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року ДП «Вугілля України» та ДВАТ «Шахта «Білоріченська» погодили, що постачальник зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку хто є постачальником вугілля, номер та доту договору, хто є замовником, згідно якого договору, а також назву та місце знаходження постачальника.

Крім того, у відповідності до п. 2.6 договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року позивач та відповідач також погодили, що ДП «Вугілля України» зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку хто є постачальником вугілля, номер та доту договору, хто є замовником, згідно якого договору, а також назву та місце знаходження постачальника.

Згідно з матеріалами справи, на виконання даних умов договорів в залізничних накладних № № 49618923, 49618943 зазначено, що у власність ДП «Вугілля України» договір № 31-07/2-ЕН від 01.05.2004 року для ВАТ «Західенерго» згідно договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року, платником за даними залізничними накладними визначено ДП «Вугілля України».

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що єдиним постачальником вугілля для ВАТ «Західенерго» є ДП «Вугілля України», в свою чергу ДВАТ «Шахта «Білоріченська» є лише вантажовідправником, а тому відповідальність перед позивачем щодо поставки вугілля, яке не відповідає вимогам договору, має нести саме відповідач, а не вантажовідправник. В свою чергу відповідач не позбавлений права звертатись до ДВАТ «Шахта «Білоріченська» щодо стягнення завданих збитків, в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору № 31-07/2-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська».

За таких обставин, твердження відповідача про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач безпідставно посилається на те, що постачальник не повідомляв його про поставку неякісного вугілля в порядку, який встановлений п. 4. 9 договору. Оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив розділ 3 договору та здійснив поставку від виробника, який не передбачений умовами договору. Позивач не обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що поставлене вугілля було неякісне, а отже відсутні правові підстави для застосування в даних правовідносинах п. 4.9 договору, яким встановлені дії сторін при поставці неякісного вугілля.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до пункту 6.4 договору, за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

31.07.2007р. з метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія на загальну суму 72511,09 грн. (а.с.29) з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вугілля, яке повернене позивачем, було прийнято відповідачем без заперечень, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини у порушенні зобов'язання за Договором № 9-02/1-П від 01.02.2007 року. Отже відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належного асортименту.

Колегія суддів враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позов щодо стягнення збитків в розмірі 72511,09грн.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що збитки в розмірі 72511,09 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів при розгляді справи встановила, що в резолютивній частині рішення суд першої інстанції допустив технічну описку зазначивши суму стягнення збитків в розмірі 20964,64 грн., ця технічна описка підлягає виправленню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2008р. по справі №37/640 в частині задоволення позову в повному обсязі, залишити без змін.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2008р. викласти в наступній редакції: „Стягнути з Державного підприємства „Вугілля України” ( 01601, м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого Акціонерного Товариства „Західенерго” (79028, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 72511 грн. 09 коп. завданих збитків, 725 грн. 12 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу. „

4. Матеріали справи №37/640 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Бондар С.В.

Судді Авдєєв П.В.

Коршун Н.М.