Постанова № 26382948, 12.04.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3681/2011

12 квітня 2012 року 13год. 31хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Таустік Л.Г. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прищепа О.С.,

відповідача: представник Білик М.В., представник Золотоус А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий"

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" (далі - ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий") звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Сарненська МДПІ) №0000412350 від 28.07.2011 р. яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1420599 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 271805 грн. До початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог згідно якої ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" додатково просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000422350 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено плату за користування надрами місцевого значення в сумі 776001,71 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 180409,37 грн., № 0000432350 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету в сумі 2403,62 грн. основного платежу та 600,91 грн. застосованих штрафних санкцій., № 0000442350 від 28.07.2011 р. згідно якого було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 627371,21 грн., № 0000452350 від 28.07.2011 р., згідно якого було зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 365133 грн., № 0004811750 від 28.07.2011 р., згідно якого було визначено податок на доходи фізичних осіб в сумі 20427,84 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 164,50 грн., № 0000282352 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено штрафні санкції на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. в сумі 19485,42 грн.

Детальні обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наводить в додаткових поясненнях від 21.03.2012 р., що наявні в матеріалах справи.

Обгрунтовуючи неправомірність прийняття Сарненською МДПІ податкового повідомлення-рішення №0000412350 від 28.07.2011 р. яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств позивач вказує, що доводи податкового органу про заниження приросту запасів на суму 54644 грн. зроблені з невірним застосуванням норм матеріального права. Так податковим органом не було враховано, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" створене в результаті реорганізації ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий" та являється правонаступником всіх його прав та обов'язків. Так, до новоствореного товариства перейшли права на видобування гранітів в родовищі "Усиків Груд". Таким чином, ремонт основних засобів придбанням товарно-матеріальних цінностей та придбанням паливно-мастильних матеріалів пов'язані з господарською діяльністю товариства як наслідок заниження приросту запасів допущено не було. З аналогічних підстав було зменшено позивачу податковий кредит на суму 52765 грн.

Спростовуючи виявлені розбіжності податковим органом щодо реалізації товарної продукції в розмірі 69427,685 тонн в результаті чого було занижено валовий дохід на суму 2025205,56 грн. позивач вказує, що такі твердження повністю не відповідають даним рахунку 26 "готова продукція" та даним первинних документів на реалізацію готової продукції. Вказує, що у відповідності до Техно-робочого проекту, розроблений Білоруським державним інститутом Белгирпродор в 1981 р. родовище гранітів потенційно не може виготовити таку кількість готової продукції за відповідний проміжок часу. Зазначає, що об'єми готової продукції прораховуються за наслідками проведених вибухових робіт, при цьому кількість та об'єм проведених робіт не дає потенційної можливості виробити готової продукції в кількості про яку вказує відповідач. Таким чином, на думку позивача твердження Сарненської МДПІ про заниження валових доходів на суму 2025205,56 грн. є надуманим.

Доводячи відсутність факту заниження валових доходів в 1 кв. 2011 р. на суму 880700 грн., позивач вказує, що протягом вказаного періоду діяло рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 07.12.2010 р. № 14 про тимчасову заборону (зупинення) користування надрами родовища гранітів "Усиків Груд" розташованого в 3,5 км на північний схід від смт. Томашгород, Рокитнівського району, Рівненської області закритим акціонерним товариством "Томашгородський кар'єр "Розовий", як наслідок за даний період часу товариство не здійснювало видобутку гірничої маси. У вказаний період часу товариство здійснювало переробку раніше видобутої гірничої маси, з наступною реалізацією готової продукції та займалося купівлею продажем готової продукції в інших суб'єктів господарювання. Шляхові листи про рух автомобілів БеЛАЗ за маршрутом свідчать лише про факт перевезення раніше видобутої гірничої маси, до заводу де відбувається переробка в готову продукцію, а не про здійснення господарської діяльності з її видобутку. Таким чином, висновок податкового органу не ґрунтується на первинних документах та є безпідставним.

Спростовуючи твердження Сарненської МДПІ про заниження валових доході на суму 421467 грн. отриманих поворотних фінансових допомог від громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, позивач покликається на пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та вказує, що у випадках не повернення отриманих коштів позикодавцеві в межах одного звітного періоду сума залишку відображалася в складі валових доходів в рядку 01.6 звітних декларацій по податку на прибуток підприємств. В результаті твердження посадових осіб ДПІ викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими.

Заперечуючи про висновки МДПІ щодо завищення товариством валових витрат на суму 2292769 грн. позивач вказує, що за період що перевірявся товариство на постійній основі отримувало доходи та чистий прибуток. Реалізація продукції відбувалася за цінами, що склалися на ринку, в певних випадках останні могли бути нижче собівартості, проте це не свідчить, що витрати понесені ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" для видобутку гірничої продукції та виробництва готової продукції не пов'язані з господарською діяльністю. Вказує, що будь-яких зауважень щодо документального оформлення валових витрат у податкового органу не має. З аналогічних підстав позивачем заперечується завищення податкового кредиту на суму 255980 грн.

На противагу доводів Сарненської МДПІ щодо завищення валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Атлас Копко Україна" та ТОВ "Сарнивибухпром" товариство покликається на наявність первинних документів, що підтверджують надання послуг, виконання робіт та наявність дозвільних документів на виконання вибухових робіт.

Зазначає, що твердження податкового органу щодо нікчемності правочинів вчинених ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" з ПП "Харлем" не відповідають дійсності та повністю спростовуються первинним документами долученими до матеріалів справи.

Вказує, що зменшення Сарненською МДПІ валових витрат по консультаційним послугам наданим ОСОБА_6 суперечать п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р.

В обґрунтування правомірності формування валових витрат на суму коштів виплачену у вигляді заробітної плати та внесків до фондів на заробітну плату працівників автотранспортного цеху, дробильно-сортувального цеху та гірничого цеху ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" посилається на положення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та зазначає, що працівники вказаних цехів задіяні в господарській діяльності товариства.

Що стосується тверджень МДПІ про заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин позивач зазначає, що даний висновок Сарненської МДПІ не ґрунтується на первинних документах товариства. Методику та коефіцієнти при проведенні обрахунків податковий орган використовує ті ж самі, що і товариство, проте допускає суттєву помилку при визначенні об'ємів погашеної корисної копалини за відповідні звітні періоди. ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" визначає об'єми погашеної корисної копалини на підставі даних про вироблену та реалізовану готову продукцію, проводячи розрахунки згідно з Техно-робочим проектом, розробленим Білоруським державним інститутом Белгирпродор в 1981 р. При цьому при проведенні розрахунків, до готової продукції не відноситься відсів, що є побічним продуктом, який утворюється при виробництві. Податковий орган, проводячи розрахунки, допускає суттєву помилку та включає до складу готової продукції відсів, в результаті чого штучно завищуються об'єми погашеної корисної копалини. Крім того, податковим органом було безпідставно визначено об'єми погашених корисних копалин на підставі шляхових листів, в період коли щодо товариства діяло рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 07.12.2010 р. № 14 про тимчасову заборону (зупинення) користування надрами родовища гранітів "Усиків Груд". З аналогічних підстав заперечується нарахування збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету.

На думку позивача штрафні санкції застосовані до товариства за порушення ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. є адміністративно-господарськими та повинні застосовуватися протягом строків передбачених ст. 250 Господарського кодексу України. Сарненська МДПІ приймаючи податкове повідомлення-рішення порушила строки застосування даної адміністративно-господарської санкції передбаченої ст. 250 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав , які викладені у позовній заяві, суду пояснив, що висновки податкового органу щодо порушень податкового законодавства не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, спростовуються первинними документами, які в силу незрозумілих причин не бралися до уваги під час проведення перевірки та вчинені внаслідок невірного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що під час проведення планової документальної виїзної перевірки ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" було встановлено порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 1420599 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 р. на суму 900000 грн.; Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 319459 грн.; Порядку справляння корисних копалин затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 26.03.2008 р. в результаті чого занижено плату за користування надрами в сумі 776001,71 грн.; Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету затвердженого наказом Держкомгеології, ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 р. в результаті чого занижено збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету в сумі 2403,62 грн.; ст. ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. в результаті чого нараховано пеню в сфері ЗЕД в сумі 627371,21 грн.

В обґрунтування виявлених порушень податковий орган вказує, що під час проведення документальної перевірки було встановлено заниження валових доходів на суму 2025206 грн. Вказана розбіжність виникла при співставленні показників податкового обліку, первинних документів та звітів про випуск товарної продукції. Заниження валових доходів на суму 880700 грн. виникло в результаті того, що підприємством не було відображено в складі валових доходів об'єми реалізованої готової продукції, що відповідає переміщенню гірничої маси автомобілями марки БеЛАЗ згідно шляхових листів, що були досліджені під час проведення перевірки.

Крім того, податковий орган зазначає про заниження приросту запасів на суму 54644 грн., що виникло в результаті списання ТМЦ, які не використовуються в господарській діяльності. Вказане порушення кореспондується із завищенням податкового кредиту на суму придбаних паливно-мастильних матеріалів.

Зазначаючи про завищення валових витрат на суму 2292760 грн. Сарненська МДПІ стверджує, що вказана сума витрат відображена товариством в декларації по податку на прибуток підприємств не пов'язана з господарською діяльністю, так як готова продукція реалізовувалася нижче її собівартості. З аналогічних підстав ДПІ стверджує про завищення податкового кредиту на суму 255980 грн.

Стосовно заперечень правомірності відображень товариством валових витрат в сумі 184000 грн. на вартість послуг та робіт отриманих від ТОВ "Атлас Копко Україна" та ТОВ "Сарнивибухпром" МДПІ зазначає, що вказані витрати не пов'язані з господарською діяльністю так як контрагенти не володіли спеціальними дозволами на їх виконання. З аналогічних підстав МДПІ заперечує правомірність формування податкового кредиту по вказаних господарських операціях.

Стверджуючи про нікчемність правочинів між ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" та ПП "Харлем" Сарненська МДПІ заперечує дійсність первинних документів з підстав наявності кримінальної справи № 80/36-10 по факту фіктивного підприємництва ПП "Харлем", як наслідок МДПІ зменшує сформовані позивачем валові витрати та податковий кредит по вказаній господарській операції.

Крім того, Сарненька МДПІ вважає, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в складі валових доходів не було відображено суми отриманих поворотних фінансових допомог від громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

На думку податкового органу ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" було неправомірно відображено в складі валових витрат інформаційно-консультаційні послуги отримані від ПП ОСОБА_6 на суму 90000 грн. Надання вказаних послуг оформлено виключно актом приймання наданих послуг та не міститься будь яких інших документів, що виражають реальність надання таких послуг.

Обгрунтовуючи порушення Порядку справляння корисних копалин затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 26.03.2008 р. та стверджуючи про заниження плати за користування надрами Сарненська МДПІ вказує, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" було невірно визначено обсяги погашених корисних копалин. Так, зокрема, не було враховано гірничу масу, що переміщувалася автомобілями марки БеЛАЗ на підставі шляхових листів в 1 кв. 2011 р. Крім того, було виявлено розбіжності між даними первинних документів, оборотно-сальдовими відомостями та звітами про випуск готової продукції. З аналогічних підстав зазначається про порушення Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету затвердженого наказом Держкомгеології, ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 р.

На підтвердження наявності порушень Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. зазначає, що на товаристві наявні суми непрозвітованих коштів виданих для працівників під звіт.

Представники відповідача повністю підтримали позицію викладену в письмових запереченнях та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.07.2011 р. складено акт № 322/23/04991074 про результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" ЄДРПОУ 04991074 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.

З висновків акта перевірки № 322/23/04991074 від 18.07.2011 р. вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення:

П. 1.32 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп.5.4.4 п.5.4. п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1420599 грн. в т.ч. за 2009 р. в сумі 174864 грн., за 2010 р. в сумі 912351 грн., за 1 кв. 2011 р. в сумі 333384 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 р. в сумі 900000 грн.;

пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 26 декларації) на загальну суму 319459 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2011 р. на суму 45674 грн.;

П. 3, 4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 26.03.2008 р., пп. 263.2.1 п. 263.2, пп. 263.5.1 п.2635, пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України в результаті чого занижено плату за користування надрами в сумі 776001,71 грн. в т.ч. за 4 кв. 2009 р. в сумі 213270,86 грн., за 1 кв. 2010 р. в сумі 54823,23 грн., за 2 кв. 2010 р. в сумі 168160,54 грн., за 3 кв. 2010 р.185929,18 грн., за 4 кв. 2010 р. в сумі 99449,66 грн., за 1 кв. 2011 р. в сумі 54368,24 грн.;

П. 3.1,3.2 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету затвердженого наказом Держкомгеології, Державної податкової адміністрації України № 105/309 від 23.06.1999 р. в результаті чого занижено збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету в сумі 2403,62 грн. в т.ч. за 4 кв. 2009 р. в сумі 1452,86 грн., за 4 кв. 2010 р. в сумі 950,76 грн.;

Ст.ст. 2,4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. в результаті чого нараховано пеню в сфері ЗЕД в сумі 627371,21 грн.;

Пп. 4.2.1, п. 4.2, пп. 4.3.21. п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п. 8.1 ст. 8, пп. 9.3.2, пп. 9.3.4, пп. 9.3.5 п. 9.3 ст. 9, пп. "а", п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3, ст. 20, п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р., пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за виплачену грошову винагороду жінкам до 8-березня в сумі 270 грн., з коштів на поховання за рахунок підприємства в сумі 384 грн.

Пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р. в результаті чого до бюджету не перерахований утриманий податок з доходів фізичних осіб за грудень 2009 р. в сумі 21684,71 грн., за 2010 р. в сумі 244408,09 грн. та за березень 2011 р. в сумі 19773,84 грн.;

П. 2.11 Положення про ведення операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 40/10320 від 13.01.2005 р., а саме: видача працівникам підприємства готівкових коштів під звіт без повного звітування на загальну суму 77941,68 грн.

На підставі акта перевірки № 322/23/04991074 від 18.07.2011 р. Сарненською МДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000412350 від 28.07.2011 р. яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1420599 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 271805 грн.; № 0000422350 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено плату за користування надрами місцевого значення в сумі 776001,71 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 180409,37 грн.; № 0000432350 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету в сумі 2403,62 грн. основного платежу та 600,91 грн. застосованих штрафних санкцій.; № 0000442350 від 28.07.2011 р. згідно якого було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 627371,21 грн.; № 0000452350 від 28.07.2011 р., згідно якого було зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 365133 грн.; № 0004811750 від 28.07.2011 р., згідно якого було визначено податок на доходи фізичних осіб в сумі 20427,84 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 164,50 грн.; № 0000282352 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено штрафні санкції на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. в сумі 19485,42 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про порушення позивачем п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 , п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" в результаті чого занижено приріст запасів на суму 54644 грн. за 4 кв. 2010 р. Обгрунтовуючи вказане порушення податковий орган стверджує, що в процесі реорганізації було припинено існування ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий", а отже і було припинено дію спеціального дозволу № 3417 від 14.09.2004 р., як наслідок ремонт основних засобів та придбання паливно-мастильних матеріалів не пов'язано з господарською діяльністю товариства.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав. Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи сума 54644 грн. складається з витрат понесених товариством в процесі організації виробництва, пов'язані з ремонтом основних засобів, придбанням товарно-матеріальних цінностей та придбанням паливно-мастильних матеріалів. Вказані витрати повністю підтвердженні первинними документами та не заперечуються представниками відповідача.

ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" згідно статуту від 22.11.2010 р. було створено шляхом перетворення ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий". При цьому п. 1.1 Статуту ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий".

Діяльність ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий" реорганізованого в ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" по видобуванню граніту відбувається на підставі на спеціального дозволу № 3417 від 14.09.2004 р. строком на 10 років.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України - Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, статтею 108 Цивільного кодексу України чітко прописано, що в разі перетворення юридичної особи до нової юридичної особи переходить все майно, усі права та обов'язки попередньої особи.

З огляду на приписи ст. 108 Цивільного кодексу України суд погоджується з твердженнями позивача, що в результаті перетворення ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий" в ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" на новостворене підприємство перейшли всі права ЗАТ, в т.ч. і право надане Державний комітетом природних ресурсів України на видобування граніту в родовищі "Усиків Груд".

Посилання податкового органу на п. 16 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою КМ України № 596 від 23.06.2010 р. на думку суду не заслуговують на увагу так як в даному випадку не відбулося відчуження прав, що надавалися позивачеві в дозволі.

Додатково слід зазначити, що позиція Сарненської МДПІ щодо ототожнено понять "ліквідації юридичної особи " та "припинена юридичної особи" є помилковою та суперечить положенням ст.ст. 108, 110 Цивільного кодексу України. Здійснення процедури перетворення юридичної особи у відповідності до ст. 108 Цивільного кодексу України має наслідком виникнення нової юридичної особи в іншій організаційно-правовій формі з переходом від перетвореного суб'єкта господарювання (припиненої юридичної особи) існуючих прав та обов'язків. В свою чергу ліквідація, передбачена ст. 110 Цивільного кодексу України має наслідком зникнення суб'єкта господарювання з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому існуючі права та обов'язки юридичної особи, що ліквідується припиняються з моменту внесення такого запису.

Крім того, в період з 09.02.2009 р. по 09.02.2012 р. ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий" мало дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки № 295.09.30-14.11.0 від 09.02.2009 р. згідно Держгірпромнагляд дозволив ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий" виконання робіт підвищеної небезпеки при експлуатації кар'єру гранітів родовища "Усиків Груд" за переліком згідно з додатком.

Аналогічний дозвіл № 3145.11.30-14.11.0 (переоформлений № 295.09.30-14.11.0 від 09.02.2009 р.) на виконання робіт підвищеної небезпеки при експлуатації кар'єру гранітів родовища "Усиків Груд" за переліком згідно з додатком наданий Держгірпромнагляд для ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий". Таким чином, наявними в матеріалах справи документами спростовуються твердження податкового органу викладені в акті перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. щодо здійснення позивачем підприємницької діяльності без наявності відповідних дозволів.

Додатково слід зазначити, що позиція податкового органу зводиться до того, що діяльність товариства є виключно у видобуванні та переробці граніту на готову продукцію. В той же час господарська діяльність пов'язана так само з придбанням у інших суб'єктів господарювання та наступною реалізації готової продукції. Таким чином, наявність або відсутність спеціального дозволу не позбавляє товариство права займатися іншими видами господарської діяльності, що не потребує додаткового погодження з боку держави.

Враховуючи вказане, доводи податкового органу щодо заниження приросту запасів на суму 54644 грн. повністю спростовуються нормативно та документально.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в результаті чого занижено валовий дохід на суму 2905907 грн. В обґрунтування вказаного порушення податковий орган покликається на наявність розбіжностей між звітами про випуск товарної продукції та первинними документами в результаті чого не оприбутковано гірничої маси в загальній кількості 69427,685 тонн, що в перерахунку становить валовий дохід в сумі 2025205,56 грн. Крім того, ДПІ покликається на наявність шляхових листів, що засвідчують видобуток та вивезення протягом січня-березня 2011 р. корисної копалини в кількості 30192 тонн, що не була оприбуткована в результаті чого занижено валовий дохід на суму 880700 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону - Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України - Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 - Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що для визначення валових доходів суб'єкта господарювання повинні використовуватися виключно первинні документи, що засвідчують факт реалізації товарів, робіт та послуг або розрахункові документи, що підтверджують факт надходження коштів на рахунки платника податків за товари, роботи та послуги. Вказані норми носять імперативний характер та є обов'язковими для застосування як суб'єктами господарювання при самостійному складанні податкової звітності по податку на прибуток підприємств так і органами державної податкової служби під час проведення документальних перевірок та самостійному визначенню сум податкових зобов'язань.

Таким чином, валовий дохід ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" повинен визначатися та ґрунтуватися виключно на первинних документах, що засвідчують факт реалізації продукції (видаткових накладних) або на даних про рух коштів по банківських рахунках, що засвідчують факт отримання доходу.

Судом встановлено, що валовий дохід на ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" за період 4 кв. 2009 р., 1-4 кв. 2010 р. визначено на підставі первинних документів, а саме видаткових накладних на реалізацію готової продукції. Показникам щодо сум реалізації продукції відображеними в первинних документах відповідають дані бухгалтерського рахунку 26 "готова продукція". Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, банківських виписок та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 26 "готова продукція" за період 4 кв. 2009 р., 1-4 кв. 2010 р., 1 кв. 2011 р. Згідно даних видаткових накладних та даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 на протязі 4 кв. 2009 р. було вироблено готової продукції на загальну вартість 2 554 482,42 грн., за 1 кв. 2010 р. на загальну суму 732701,75 грн., 2 кв. 2010 р. на загальну суму 2310124,18 грн., 3 кв. 2010 р. на загальну суму 2756191,54 грн., 4 кв. 2010 р. на загальну суму 828276,68 грн.

Вказані суми доходу повністю відображені товариством в податкових деклараціях по податку на прибуток підприємств за період 4 кв. 2009 р., 1-4 кв. 2010 р.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненською МДПІ під час проведення документальної перевірки так само не було встановлено розбіжностей між даними первинних документів (видаткових накладних) та даними бухгалтерського обліку.

Матеріали справи не містять звіти про випуск товарної продукції на які покликається податковий орган. Як пояснив представник позивача товариство веде облік готової продукції виходячи з обсягів реалізації на підставі видаткових накладних і такі документи як звіт про випуск готової продукції не складаються. Таким чином, виконати вимогу суду та надати вказані документи об'єктивно не має змоги. Представники відповідача пояснили, що під час проведення документальної перевірки валовий дохід в сумі 2025205,56 грн. було визначено виключно при співставленні даних звіт про випуск готової з даними первинних та бухгалтерських документів. Проте надати копії вказаних документів не мають змоги так як під час проведення документальної перевірки такі у платника податків не витребовувалися.

Аналізуючи доводи податкового органу, наявні в матеріалах справи докази в співставленні з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини суд не може погодитися з твердженнями Сарненської МДПІ щодо заниження ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" валового доходу на суму 2025205,56 грн. в результаті не оприбуткування гірничої маси в загальній кількості 69427,685 тонн. Вказані твердження ДПІ не підтверджуються первинними та розрахунковими документами, як наслідок є надуманими та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України - Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України - Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Аналізуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України щодо належності та допустимості доказів в частині підтвердження доводів Сарненської МДПІ про факт заниження валового доходу на суму 2025205,56 грн. суд приходить до висновку, що податковим органом до матеріалів справи не надано жодного з таких, як наслідок твердження є лише безпідставними припущеннями.

Стосовно заниження валового доходу на суму 880700 грн. в результаті не оприбуткування видобутої гірничої маси на суму 30192 тонн., що було визначено податковим органом на підставі шляхових листів слід зазначити наступне. Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. вказане порушення на думку податкового органу було вчинено на протязі січня-березня 2011 р.

Судом встановлено, що рішенням № 14 від 07.12.2010 р. першого заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області було тимчасово заборонено (зупинено) видобування гранітів на родовищі "Усиків Груд" та діяльність, яку здійснюється закритим акціонерним товариством "Томашгородський кар'єр "Розовий".

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що засвідчують невиконання товариством вказаного рішення державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області.

З досліджених в матеріалах справи шляхових листів вбачається, що автомобілями марки БеЛАЗ в період січень-березень 2011 р. переміщувалася гірнича маса на відстань 2,5 км. від кар'єра до заводу.

При цьому факт транспортування готової продукції (щебеню) до кінцевих споживачів жоден зі шляхових листів не фіксує.

Факт отримання грошових коштів, від реалізації 30192 тонн. гірничої маси або виготовленої готової продукції ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" під час проведення документальної перевірки Сарненською МДПІ встановлено не було. Так само як і не було встановлено суб'єктів господарювання, яким відбувалася реалізація не оприбуткованої продукції.

Аналізуючи зміст поняття "валовий дохід" встановлений п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. в співставленні з доводами та доказами податкового органу суд приходить висновку щодо необґрунтованості таких.

Зі сторони Сарненської МДПІ не долучено жодного доказу, що засвідчує факт отримання позивачем валового доходу в сумі 880700 грн. Під час проведення перевірки не було встановлено факту передання або транспортування готової продукції для кінцевого споживача, факту надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Таким чином, всупереч нормам п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України та п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 висновки Сарненської МДПІ викладені в акті перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. не ґрунтуються на даних первинних документах, як наслідок суд не може вважати їх обґрунтованими.

Додатково слід зазначити, що перевіряючи доводи податкового органу щодо не оприбуткування ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" за період 4 кв. 2009 р., 1-4 кв. 2010 р. гірничої маси в кількості 69427,685 тонн. в результаті чого занижено валовий дохід на суму 2025205,56 грн. та за 1 кв. 2011 р. в кількості 30192 тонн. в результаті чого було занижено валовий дохід на суму 880700 грн. судом було досліджено Техно-робочого проект, розроблений Білоруським державним інститутом Белгирпродор в 1981 р.

Згідно вказаного проекту проектна продуктивність кар'єру (родовище гранітів "Усиків груд") ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" становить по випуску щебеню 400 тис. м. куб. і випуск бутового каменю 10 тис. м. куб.

На підставі названого техно-робочого проекту розраховуються об'єми вибухових робіт, що необхідно провести та кількість свердловин що слід пробурити. Так в 4 кв. 2009 р. було закладено 36 свердловин, що дало вихід 7400 м. куб. гірничої маси (паспорт від 14.10.2009 р.) та 151 свердловина в результаті чого було видобуто 33600 м. куб. гірничої маси (паспорт від 17.11.2009 р.). В 1 кв. 2010 р. було закладено 133 свердловин в результаті чого було видобуто 29700 м. куб. гірничої маси. (паспорт від 27.03.2010 р.). В 2 кв. 2010 р. було закладено 96 свердловин в результаті чого видобуто 26700 м. куб. гірничої маси. (паспорт від 20.07.2010 р.). В 3 кв. 2010 р. було закладено 55 свердловин в результаті чого було видобуто 14400 м. куб. (паспорт 14.09.2010 р.). В 4 кв. 2010 р. було закладено 76 свердловин в результаті чого було отримано 17200 м. куб. гірничої маси.

Вихід готової продукції визначається на підставі Техно-робочого проект, розроблений Білоруським державним інститутом Белгирпродор в 1981 р. Згідно даних проекту витрати гірничої маси на одиницю готової продукції в Томашгородському гранітному кар'єрі становлять на 1 тонн щебеню 0,4830 м. куб. гірничої маси в щільному тілі, на 1 тонн бутового каменю 0,3860 м. куб.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що об'єми проведених вибухових робіт та видобутої гірничої маси відповідають обсягам реалізації готової продукції, що проведена товариством по бухгалтерському обліку та об'ємам валових доходів відображеним в податковому обліку.

Крім того, вказані обставини підтверджує фізичну неможливість видобутку гірничої маси та виробництва готової продукції об'ємах на які вказує Сарненська МДПІ.

Таким чином, наведене повторно підтверджує безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу щодо не оприбуткування за період 4 кв. 2009 р., 1-4 кв. 2010 р. гірничої маси в кількості 69427,685 тонн. в результаті чого занижено валовий дохід на суму 2025205,56 грн. та за 1 кв. 2011 р. в кількості 30192 тонн. в результаті чого було занижено валовий дохід на суму 880700 грн.

Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що Сарненською МДПІ не доведено факту заниження валових доходів ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" за 4 кв. 2009 р. 1-4 кв. 2010 р. на суму 2025205,56 грн. та за 1 кв. 2011 р. на суму 880700 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ вказує про порушення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. в частині не включення до складу валових доходів сум поворотної фінансової допомоги, що була отримана від громадян та не повернута протягом звітного періоду в результаті чого занижено валовий дохід на суму 421467 грн.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

За період з 4 кв. 2009 р. по 3 кв. 2010 р. товариством отримувалися поворотні фінансові допомоги від громадян на підставі укладених договорів позики, а саме від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Всі суми коштів, що відображені в прибуткових та видаткових ордерах були проведенні по бухгалтерському обліку та відображені по рахунку 3775. Основна сума отриманих фінансових допомог поверталася в тому самому звітному періоді, що й отримувалася. В той же час частина з коштів, що отримувалися не поверталися протягом звітного періоду в якому відбулося надходження. Судом було досліджено декларації по податку на прибуток підприємств за період, що перевірявся та встановлено, що рядку 01.6 "Інші доходи" декларацій по податку на прибуток відображені наступні показники: в 4 кв. 2009 р. суму 244416 грн., 1 кв. 2010 р. суму 75540 грн., 2 кв. 2010 суму 336978 грн., 3 кв. 2010 р. сума 422664 грн. 4 кв. 2010 р. сума 510255 грн., 1 кв. 2011 р. сума 562841 грн.

Вказані дані перевищують суми не повернутих на кінець звітного періоду поворотних фінансових допомог отриманих від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та включають інші доходи отримані від здійснення господарської діяльності.

Таким чином, з досліджених матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" не було допущено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. як висновки акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. до безповоротної фінансової допомоги - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи той факт, що податковим органом не доведено обґрунтованості сум, які поворотної фінансової допомоги, що були не повернуті на кінець звітного періоду, суд не може погодитися з розрахунками сум умовно нарахованих відсотків так як останні не відповідають обставинам, що мали місце.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про порушення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" п. 1.32 ст.1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. при реалізації товариством продукції нижче собівартості в результаті чого було завищено валові витрати на суму 2292760 грн. в т.ч. за 4 кв. 2009 р. на суму 1320714 грн., 1 кв. 2010 р. на суму 298244 грн., 2 кв. 2010 р. на суму 62558 грн., 3 кв. 2010 р. на суму 459490 грн., 4 кв. 2010 р. на суму 147166 грн., за 1 кв. 2011 р. на суму 4588 грн.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України - Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України - Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що під господарською діяльністю в розумінні положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. розуміється підприємництво, тобто господарська діяльність, що здійснюється на власний ризик для досягнення певних результатів та отримання доходу.

При цьому саме поняття підприємництва як виду господарської діяльності передбачає потенційну можливість отримання негативних економічних результатів та збитків.

Поняття валового доходу дається п. 1.21 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. згідно якого передбачено, що доходи з джерелом їх походження з України це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Таким чином, ключовим фактором для класифікації діяльності в якості господарської в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. є встановлення факту отримання доходу.

Судом було досліджено декларації по податку на прибуток підприємств ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" за період, що перевірявся.

За 4 кв. 2009 р. валовий дохід товариства становить 11069868 грн., 1 кв. 2010 р. - 2402609 грн., 2 кв. 2010 р. - 6275957 грн., 3 кв. 2010 р. 10346823 грн. 4 кв. 2010 р. - 13193891 грн. 1 кв. 2011 р. - 1 926 142 грн.

Під час розгляду справи по суті, судом було досліджено накладні за період, що перевірявся на реалізації готової продукції для цілого ряду суб'єктів господарювання.

Таким чином, за весь період, що перевірявся ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" здійснювало регулярну, постійну та суттєву діяльність спрямовану на отриманню доходу. Вказані обставини підтверджено належними та допустими доказами, що наявні в матеріалах справи. Отже, судом встановлено, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" за період 4 кв. 2009 р. по 1 кв. 2011 р. здійснювалася господарська діяльність з дотриманням вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пп. 5.3 - 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. дається вичерпний перелік обмежень на відображення сум, що сплачені платником в складі валових витрат.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. - Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Всі витрати, які були відображені в деклараціях по податку на прибуток повністю підтверджуються первинними та розрахунковими документами. При цьому будь-яких зауважень зі сторони ревізорів щодо форми та змісту первинних документів не пред'являється. Вказані обставини так само визнаються і представниками відповідача.

Таким чином, суд вважає, що сформовані товариством витрати пов'язані з господарською діяльністю, направлені на отримання доходу та підтверджуються документально. Норми п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. не містять обмежень щодо включення до складу валових, витрат, що пов'язані з виробництвом продукції, витрат пропорційно сумам отриманого прибутку.

Фактично, порушення про яке стверджує Сарненська МДПІ є встановленням додаткових обмежень, що суперечить п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Той факт, що певна номенклатура продукції в певний період часу була реалізована нижче собівартості пояснюється кон'юктурою ринку, яку під час проведення перевірки зі сторони податкового органу не досліджували.

При цьому за лише за умови реалізації продукції нижче звичайних цін податковий орган отримає право на самостійне визначення сум податкових зобов'язань.

Враховуючи зазначене, вказане порушення не ґрунтується на нормам матеріального права та є надуманим, як наслідок суд не погоджується з останнім.

Додатково слід зазначити, що вказане порушення описане без дотримання п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України та п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 так зокрема, ревізори не посилаються на будь-які первинні документи, дослідження яких в даному випадку суд вважає обов'язковим.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про порушення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. в результаті чого завищено валові витрати на суму 184432 грн. при включенні до їх складу вартості робіт та послуг оплачених ТОВ "Атлас Копко Україна" та ТОВ "Сарнивибухпром".

Судом встановлено, що ТОВ "Атлас Копко Україна" проводило для ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" ремонтні роботи. Факт їх виконання підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. А факт оплати відповідними розрахунковими.

При цьому в акті перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. податковий орган не зазначає, які саме дозволи необхідно було мати ТОВ "Атлас Копко Україна" для проведення ремонтних робіт.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ "Атлас Копко Україна" володіло право та дієздатності, відомості про товариство були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин, суд вважає безпідставні висновки Сарненскьої МДПІ про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. щодо заниження валових витрат на суму 2420 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Сарнивибухпром" проводило для ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" вибухові роботи, що підтверджується актом здачі приймання робіт № ОУ-14 від 29.12.2010 р. Право на проведення вибухових робіт ТОВ "Сарнивибухпром" підтверджується Держгірпромнагляд Дозволом № 1193.10.30-14.11.0 від 21.04.2010 р. на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та Дозволом № 1328.08.30-45.11.0 від 20.05.2008 р. на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки. Які додаткові дозволи слід було пред'явити для підтвердження правомірності формування валових витрат з акту перевірки не вбачається. При виконанні вказаних вибухових робіт було використано електроенергію в грудні 2010 р. на суму 20430,44 грн. без ПДВ та на суму 59787,98 грн. за березень 2011 р.

Судом досліджено, первинні документи товариства на реалізацію готової продукцію, та встановлено, що для видобутку гірничої маси необхідно проведення вибухових робіт. Об'єми проведених вибухових робіт підтверджені документально матеріалами справи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що доводи податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат на вартість проведених вибухових робіт ТОВ "Сарнивибухпром" в сумі 101824 грн. та витрат на оплату електроенергії на суму 20430,44 грн. в грудні 2010 р. та на суму 59787,98 грн. в березень 2011 р. є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про завищення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" валових витрат на суму 24871 грн. та податкового кредиту по ПДВ на суму 4974,21 грн. Стверджуючи про завищення валових витрат та податкового кредиту податковий орган вважає нікчемними правочини між ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" та ПП "Харлем".

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України - Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" є суб'єктом господарювання, що замається переробкою, фасуванням та купівлею з наступним перепродажем харчових добавок та спецій.

Судом встановлено, що господарські операції вчинені ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" з ПП "Харлем" на протязі періоду, що перевірявся підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними. Їх результати були відображені позивачем в податковій звітності по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України - Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочини ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" з ПП "Харлем" не спрямовувалися на порушення публічного порядку, порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Акт перевірки не містить жодних доказів, що вказують на нікчемність правочинів ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" з ПП "Харлем". Вчинені господарські операції підтверджуються первинними та розрахунковими документами, що відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (податкова накладна № 3 від 03.08.2010 р. та банківська виписка). На момент вчинення господарських операцій відомості про ПП "Харлем" були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Таким чином, податковим органом не наведеного жодного належного та допустимого доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" з ПП "Харлем".

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з доводами податкового органу щодо нікчемності правочинів між ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" з ПП "Харлем" та як наслідок завищення позивачем валових витрат на суму 24871 грн. та податкового кредиту по ПДВ на суму 4974,21 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про завищення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" валових витрат на суму 90000 грн. у зв'язку з оплатою інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг так як такі витрати не пов'язанні з господарською діяльністю товариства.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано договір № 3 від 05.08.2010 р. на надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 31.08.2010 р., № ОУ-0000002 від 01.02.2011 р. та платіжні документи.

Судом досліджено вищенаведені документи та встановлено, що останні не мали будь-якого впливу на здійснення господарської діяльності товариством. Позивачем не долучено доказів отримання товариством будь-яких позитивних результатів від придбаних інформаційно-консультаційних послуг. Таким чином, суд вважає, що в спірних правовідносинах мало місце порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. податковим органом було правомірно зменшено валові витрати на суму 90000 грн. в т.ч. 3 кв. 2010 р. на суму 45000 грн., 1 кв. 2011 р. на суму 45000 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ вказує про завищення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" валових витрат на суму 304583 грн. у зв'язку з виплатою заробітної плати працівникам задіяним у видобутку корисних копалин та виробництві готової продукції без наявності дозвільних документів (автотранспортного цеху, дробильно-сортувального цеху та гірничого цеху). З вказаних підстав податковий орган вважає безпідставним віднесення до складу валових витрат 113801 грн. сплачених до фонду державного загальнообов'язкового страхування.

Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. - З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. - До складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що працівники автотранспортного цеху, дробильно-сортувального цеху та гірничого цеху перебували у трудових відносинах з ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий". За період грудень 2010 р. по березень 2011 р. працівникам вказаних цехів нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, крім того виплачувалися відповідні внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями про виплату заробітної плати.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України - ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" зобов'язане виплачувати заробітну плату не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При цьому наявність заборони на здійснення певного виду робіт не позбавляє товариство обов'язку щодо виплати заробітної плати. На думку суду, це є лише ризиками господарської діяльності, які не повинні впливати на оплату праці робітників.

Додатково слід зазначити, наявність чи відсутність заборони на здійснення певного виду діяльності не свідчить, що протягом вказаного періоду часу працівники не виконують своїх трудових обов'язків. Сарненською МДПІ не досліджувалися посадові інструкції працівників автотранспортного цеху, дробильно-сортувального цеху та гірничого цеху та не встановлювався обсяг трудових обов'язків останніх перед товариством. Так зокрема останні можуть бути задіяні при обслуговування наявного обладнання товариства, що здійснюється в межах господарської діяльності.

На думку суду, вказуючи про завищення валових витрат на суму виплаченої заробітної плати в розмірі 304583 грн. та суму виплачених внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 113801 грн. податковий орган проігнорував приписи пп. 5.6.1 п. 5.6 та пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. як наслідок такі твердження є надуманими та необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000412350 від 28.07.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1 420599 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 271805 грн. слід визнати протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1398099 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 266180 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про порушення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого завищення податкового кредиту на суму 255980 грн. у зв'язку з реалізацією продукції нижче собівартості, як наслідок частина сформованого податкового кредиту не пов'язана з господарською діяльністю.

Як зазначалося вище, під господарською діяльністю в розумінні положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. розуміється підприємництво, тобто господарська діяльність, що здійснюється на власний ризик для досягнення певних результатів та отримання доходу. При цьому саме поняття підприємництва як виду господарської діяльності передбачає потенційну можливість отримання негативних економічних результатів та збитків.

Ключовим фактором для класифікації діяльності як господарської є її спрямованість на отримання доходу. Судом було досліджено декларації по податку на прибуток підприємств ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" за період, що перевірявся. За 4 кв. 2009 р. валовий дохід товариства становить 11069868 грн., 1 кв. 2010 р. - 2402609 грн., 2 кв. 2010 р. - 6275957 грн., 3 кв. 2010 р. 10346823 грн. 4 кв. 2010 р. - 13193891 грн. 1 кв. 2011 р. - 1 926 142 грн. Таким чином, судом встановлено, що протягом періоду, що перевірявся діяльність товариства була господарською та спрямовувалася на отримання доходу.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. - Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. - Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Аналогічні положення містяться в п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

З акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. не можливо встановити по яких саме податкових накладних товариства податковий кредит сформований поза межами господарської діяльності.

Доводи податкового органу щодо пропорційного формування податкового кредиту сумі отриманого прибутку від реалізації продукції є безпідставними та такими, що не відповідають положенням пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України як нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Факту реалізації продукції нижче звичайних цін Сарненською МДПІ встановлено не було, так само як і не було встановлено придбання товарів, робіт та послуг вище рівня звичайних цін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 255980 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з акта перевірки Сарненська МДПІ стверджує про завищення податкового кредиту на суму 31777 грн. за період грудень 2010 р. та березень 2011 р. в результаті включення до його складу витрат по оплаті послуг по ремонту від ТОВ "Атлас Копко Україна", вибухових робіт ТОВ "Сарнивибухпром" та вартості оплаченої електроенергії.

Судом досліджено податкові накладні, первинні документи та розрахункові документи, що підтверджують факт надання послуг та придбання електроенергії. Крім того, матеріалами справи було спростовано факт відсутності в ТОВ "Сарнивибухпром" дозвільних документів на проведення вибухових робіт.

Таким чином, суд вважає, що податковий кредит в сумі 31777 грн. сформовано ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" правомірно з дотриманням пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про завищення товариством податкового кредиту на суму 52765 грн. Вказане порушення виникло внаслідок включення товариством до складу податкового кредиту вартості паливно-мастильних матеріалів придбаних протягом січня-березня 2011 р. у ПП "Укрпалетсистем", ТОВ "В.І.К. Сервіс" та ТОВ "Річ-Ойл".

В матеріалах справи наявні податкові накладні виписані ПП "Укрпалетсистем", ТОВ "В.І.К. Сервіс", та ТОВ "Річ-Ойл" для ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" на суму придбаних нафтопродуктів. За формою та змістом вказані податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та ст. 201 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що придбане паливо було використано для заправки автомобілів ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" та перевезення гірничої маси з місця видобування до місця переробки. Вказані обставини підтверджуються шляховими листами та не заперечуються податковим органом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України під час формування податкового кредиту на суму придбаного пального у ПП "Укрпалетсистем", ТОВ "В.І.К. Сервіс" та ТОВ "Річ-Ойл". Як наслідок доводи Сарненської МДПІ щодо завищення податкового кредиту на суму 52765 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про завищення товариством податкового кредиту на суму 19637 грн. в результаті включення до його складу податкових накладних виписаних ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", ПП ОСОБА_10, ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації", ДГЛ "Геолекспертиза", ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут", ДТГО "Львівська залізниця" із зазначенням неправильної назви позивача, а саме - ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий".

Судом встановлено, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" згідно статуту від 22.11.2010 р. було створено шляхом перетворення ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий". При цьому п. 1.1 Статуту ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "Томашгородський кар'єр "Розовий".

При цьому до товариства з обмеженою відповідальністю, у відповідності до ст. 108 Цивільного кодексу України та статуту перейшли всі права перетвореного закритого акціонерного товариства.

Як вбачається з досліджених податкових накладних ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", ПП ОСОБА_10, ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації", ДГЛ "Геолекспертиза", ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут", ДТГО "Львівська залізниця" останні не містять будь-яких змістовних недоліків окрім не вірного зазначення назви їх отримувача, замість "ТОВ" - "ЗАТ".

Товари, роботи та послуги, що придбавалися ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" у наведених вище суб'єктів господарювання використані в господарській діяльності позивача. Вказані обставини не заперечуються Сарненською МДПІ в акті перевірки та представниками під час розгляду справи по суті.

Так само зі сторони податкового органу не заперечується факт відображення ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", ПП ОСОБА_10, ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації", ДГЛ "Геолекспертиза", ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут", ДТГО "Львівська залізниця" виписаних для позивача податкових накладних в складі податкових зобов'язань декларацій по податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Враховуючи той факт, що податковий облік є похідним від бухгалтерського та ґрунтується на його даних, суд вважає, що вказаний принцип слід застосовувати в спірних правовідносинах.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" не було завищено податковий кредит на суму на суму 19637 грн. Той факт, що включені до складу податкового кредиту податкові накладні містять методологічну помилку в назві їх отримувача, при дотриманні останнім положень Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та Податкового кодексу України не може слугувати підставою для позбавлення такого платника податків права на формування податкового кредиту.

Вказана позиція відповідає позиціям Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи зазначенене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000452350 від 28.07.2011 р., згідно якого було зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 365133 грн. слід визнати протиправним та скасувати повністю.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ стверджує про заниження ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" плати за користування надрами на загальну суму 776001,71 грн. На підтвердження факту заниження плати за користування надрами податковий орган посилається на розбіжність між звітами про випуск готової продукції та іншими первинними та бухгалтерськими документам в результаті чого товариством було занижено обсяги погашених корисних копалин на загальну кількість 69427,685 тонн. Крім того, за 1 кв. 2011 р. обсяги погашених корисних копалин податковим органом визначається на підставі даних шляхових листів, в результаті чого Сарненська МДПІ дійшла висновку про їх заниження на 30192 тонн.

Відповідно до п. 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 26 березня 2008 р. визначено, що об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди.

Згідно п. 4 Порядку - вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (готової продукції) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин;

за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

Аналогічні положення містяться в Податковому кодексу України.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 Податковому кодексу України - Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Пп. 263.6.1 п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України - Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону - Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України - Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 - Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Аналізуючи вказані норми права в співставленні їх з положеннями Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 26 березня 2008 р. та Розділом XI Податкового кодексу України "Плати за користування надрами" суд приходить до висновку, що для вірного визначення розміру плати за користування надрами слід точно встановити об'єми (обсяг) видобутих корисних копалин з підтвердженням вказаних даних виключно первинними документами.

Вказані норми носять імперативний характер та є обов'язковими для застосування як суб'єктами господарювання при самостійному складанні податкової звітності по податку на прибуток підприємств так і органами державної податкової служби під час проведення документальних перевірок та самостійному визначенню сум податкових зобов'язань.

Матеріали справи не містять звіти про випуск товарної продукції на які покликається податковий орган. Як пояснив представник позивача товариство веде облік видобутих корисних копалин обраховуючи дані з обсягів реалізації на підставі видаткових накладних і такі документи як звіт про випуск готової продукції не складаються. Таким чином, виконати вимогу суду та надати вказані документи об'єктивно не має змоги. Представники відповідача пояснили, що під час проведення документальної перевірки розбіжність в обсягах видобутих корисних копалин за період 4 кв. 2009 р. по 4 кв. 2010 р. на 69427,685 тонн. було визначено в результаті співставлення даних звіт про випуск готової з даними первинних та бухгалтерських документів. Проте надати копії вказаних документів не мають змоги так як під час проведення документальної перевірки такі у платника податків не витребовувалися. В свою чергу доводи податкового органу щодо заниження в 1 кв. 2011 р. обсягів видобутих корисних копалин на 30192 тонни ґрунтуються на даних шляхових листів про переміщення гірничої маси на відстань 2,5 від кар'єра до заводу.

Аналізуючи докази на які посилається Сарненська МДПІ на предмет їх належності та допустимості суд приходить до висновку, що останні не можуть слугувати підтвердженням видобутку корисних копалин, що не оприбутковані та не обліковані товариством.

Додатково слід зазначити, що показники видобутих корисних копалин, які зазначені ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" узгоджуються з обсягами можливого отримання гірничої маси, які розраховані на підставі Техно-робочого проект, розроблений Білоруським державним інститутом Белгирпродор в 1981 р. в результаті проведених за період, що перевірявся вибухових робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що показники ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" обсягів видобутих корисних копалин враховані при визначенні плати за користування надрами відповідають результатам господарської діяльності, як наслідок позивачем не було занижено об'єми податкових зобов'язань на суму 776001,71 грн. як стверджує податковий орган.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000422350 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено плату за користування надрами місцевого значення в сумі 776001,71 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 180409,37 грн. слід визнати протиправним та скасувати повністю.

Як вбачається з акта перевірки Сарненська МДПІ робить висновок про заниження ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок Державного бюджету в сумі 2403,62 грн. В обргунтування вказаного порушення відповідач вказує, що товариством не вірно визначено обсяг погашених балансових запасів корисних копалин.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року № 105/309 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за № 474/3767 Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.

Обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин за квартал приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків (з уточненням за підсумками року), які здійснює геолого-маркшейдерська служба надрокористувача або інші служби, на які покладено обов'язки ведення обліку обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин.

Податковий орган самостійно визначаючи розмір збору застосовує показники звітів про випуск готової продукції. Судом вже зазначено підстави для не врахування вказаних звітів як належних та допустимих доказів.

Таким чином, суд не погоджується з доводами податкового органу щодо заниження збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, як наслідок податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000432350 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету в сумі 2403,62 грн. основного платежу та 600,91 грн. застосованих штрафних санкцій слід визнати протиправним та скасувати повністю.

У акті перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ приходить до висновку про порушення ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. в результаті чого нараховано пеню в розмір 0,3 % вартості неодержаного товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" та фірмою "Eugen Heck" (Німеччина, м. Бад Лаер) укладено договір на поставку ескалаторів марки O&K, типу RH 30, умови поставки FCA - Бад Лаер згідно правил Інкотермс 2000.

18.02.2009 р. ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" було здійснено попередню оплату в сумі 65100 Євро. Станом на 31.03.2011 р. ескалатори не поставлені, грошові кошти не повернуто, отже наявна дебіторська заборгованість на всю суму.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. - Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. - Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується

Той факт, що станом на 31.03.2011 р. ескалатори не поставлені позивачем не заперечуються. Будь-яких доказів звернення до суду з позовними заявами щодо стягнення з нерезидента наявної заборгованості до матеріалів справи позивачем не долучено.

Таким чином, суд приходить до висновку, по Сарненською МДПІ було правомірно застосовано пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, але не більше вартості товару.

Враховуючи той факт, що за попереднім актом документальної перевірки ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" було визначено пеню в розмір 8593,2 Євро суд погоджується з доводами Сарненської МДПІ щодо необхідності нарахування пені на суму 56506,8 Євро (65100 Євро - 8593,2 Євро).

Доводи представника позивача щодо порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій передбачених ст. 250 Господарським кодексом України судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ст. 250 Господарського кодексу України - Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" вчиняє триваюче правопорушення, яке розпочато 18.08.2009 р. (17.02.2009 р. + 180 днів) і станом на 31.03.2011 р. закінчено не було. Таким чином, річний строк застосування штрафних санкцій у вигляді пені на момент закінчення перевірки навіть не почав підліковуватися.

Додатково слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України - Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. - Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Співставляючи вказані норми, суд приходить до висновку, про неможливість загалом застосування строків передбачених ст. 250 Господарського кодексу України до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000442350 від 28.07.2011 р. згідно якого було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 627371,21 грн. слід відмовити повністю.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ робить висновок про порушення пп. 4.2.1, п. 4.2, пп. 4.3.21. п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п. 8.1 ст. 8, пп. 9.3.2, пп. 9.3.4, пп. 9.3.5 п. 9.3 ст. 9, пп. "а", п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3, ст. 20, п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р., пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позовна заява, заява про збільшення позовних вимог, додаткові обґрунтування не містять жодного доводу на спростування правомірності прийняття Сарненська МДПІ податкового повідомлення-рішення № 0004811750 від 28.07.2011 р., згідно якого було визначено податок на доходи фізичних осіб в сумі 20427,84 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 164,50 грн. Не наведено таких доводів і представником позивача і під час розгляду справи по суті.

Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0004811750 від 28.07.2011 р. слід відмовити повністю.

Як вбачається з акта перевірки № 322/23/0491074 від 18.07.2011 р. Сарненська МДПІ робить висновок про порушення п. 2.11 положення про ведення операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 40/10320 від 13.01.2005 р., а саме: видача працівникам підприємства готівкових коштів під звіт без повного звітування на загальну суму 77941,68 грн. за що було застосовано штрафні санкції в сумі 25 відсотків виданих під звіт сум на підставі п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р.

Позовна заява, заява про збільшення позовних вимог, додаткові обґрунтування не містять жодного доводу на спростування правомірності прийняття Сарненська МДПІ податкового повідомлення-рішення № 0000282352 від 28.07.2011 р. згідно якого було визначено штрафні санкції на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. в сумі 19485,42 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000282352 від 28.07.2011 р. слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції 0000422350 від 28.07.2011 року, № 0000432350 від 28.07.2011 року, 0000452350 від 28.07.2011 року та №0000412350 від 28.07.2011 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1398 099, 00 грн. і в частині застосування штрафних санкцій в сумі 266 180, 00 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1, 70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.