Постанова № 26382792, 24.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. № 2а-4939/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретарі судового засідання Бравчук Д.Є., Гіщинська С.Я.

за участі представників

позивача ОСОБА_1

відповідача Тістечка З.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.05.2012 року №1941700/3157/НОМЕР_1

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем позапланової документальної невиїзної перевірки СПД ФО ОСОБА_3 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків та дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 рік, складено Акт перевірки №152/17-0/НОМЕР_1 від 16 травня 2012 року, яким встановлено порушення платником податку п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону "України "Про податок на додану вартість" та ст.ст. 185,187 Податкового кодексу України в частині заниження зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 216 997,19 грн. Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 29 травня 2012 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1941700/3157/НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1 216 997,19 грн. грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 608 498,60 грн. Стверджує, що господарські операції з ПП "Інвест Пром", МПП "Промтехресурс", ПП "Егеста" та ПП "Неомаркет" не суперечать актам цивільного законодавства, є дійсними і факт їх проведення підтверджено відповідними первинними документами, які є такими, що відповідають усім вимогам закону і відповідно були подані відповідачем в ході проведення перевірки. Крім цього, податкова звітність позивача містить повний обсяг задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту. Тому просить позов задоволити.

Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що ДПІ у Жовківському районі Львівської області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків та дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №152/17-0/НОМЕР_1 від 16 травня 2012 року. При проведенні перевірки встановлено, що позивачем у перевіреному періоді здійснювались операції з поставки м'ясопродуктів ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ПП «Егеста»та ПП «Неомаркет». Зазначає, що вказані контрагенти не здійснювали і не могли здійснювати операції з придбання товарів (робіт, послуг) від СПД ФО ОСОБА_3, правочини з продажу товарів, робіт, послуг, укладені з позивачем суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативним актам, а також моральним засадам суспільства, вчинені особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними. Зазначає, що товари зазначені в податкових накладних виписаних ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ПП «Егеста»та ПП «Неомаркет»відсутні на залишку ДПІ і тому дані товари реалізовані третім особам в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст.185,187 Податкового кодексу України, не включено до податкових зобов'язань по податку на додану вартість суму ПДВ від реалізації товарів, внаслідок чого підлягає донарахуванню, за період, що перевірявся. Зазначене підтверджує відсутність фактичного здійснення операцій позивача із контрагентами з поставок м'ясопродуктів.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому заперечені проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.03.2008 року Жовківською районною державною адміністрацією та з 21.03.2008 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовківському районі Львівської області та є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Жовківському районі Львівської області Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.04.2008 року №100108088. Крім цього має ліцензію на право здійснення господарської діяльності з перевезення вантажів №415248 від 23.07.2008 року.

На підставі ст.20 розділу І ст.78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби від 28.04.2012 року №79 та направлення від 28.04.2012 року №75/17-0 працівниками податкової інспекції проведена позапланова документальна невиїзна перевірка СПД ФО ОСОБА_3 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків та дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки №№152/17-0/НОМЕР_1 від 16 травня 2012 року.

Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог п.1.5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України правочини, укладені з ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ПП «Егеста»та ПП «Неомаркет»порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер, а також порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами) та ст.ст.185,187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI в частині заниження зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 216 997,19 грн.

Як вбачається з акту підставою для проведення позапланової перевірки позивача була інформація отримана з Алчевської ОДПІ Луганської області про те, що Алчевською ОДПІ Луганської області проведено позапланові документальні невиїзні перевірки контрагентів позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 рік, а саме: ПП "Інвест-Пром" - акт перевірки №509/236-37156752 від 28.02.2012 року, МПП "Промтехресурс" - акт перевірки №2101/236-24857403 від 14.12.2011 року, ПП "Егеста" - акт перевірки №18151815/236-37156841 від 14.11.2011 року, ПП "Неомаркет" - акт перевірки №1804/236-37156794 від 11.11.2011 року.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 29 травня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №1941700/3157/НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 1 216 997,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 608 498,60 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки, викладених в акті та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено заниження зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 216 997,19 грн. та наявність укладених між позивачем та його контрагентами - ПП "Інвест Пром", МПП "Промтехресурс", ПП "Егеста", ПП "Неомаркет" угод, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, тобто нікчемних. Крім того, зазначає, що у вищенаведених контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість по правовідносинах, які виникали у 2010 році регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97 ВР від 03.04.1997 року.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 вищенаведеного Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт,послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що позивачем у перевіреному періоді здійснювались господарські операції з поставки м'ясопродуктів ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ПП «Егеста»та ПП «Неомаркет».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем представлено:

- по взаємовідносинах з ПП «Інвест Пром»: договір поставки №10/12/10 від 10.12.2010 року; податкові накладні №24 від 14.01.2011 року, №07 від 10.01.2011 року, №4 від 05.01.2011 року, №11 від 11.01.2011 року, №15 від 12.01.2011 року, №25 від 14.01.2011 року, №26 від 14.01.2011 року, №35 від 18.01.2011 року, №36 від 18.01.2011 року, №43 від 25.01.2011 року, №02 від 01.03.2011 року, №03 від 01.03.2011 року, №08 від 05.04.2011 року, №09 від 05.04.2011 року, №47 від 27.04.2011 року, №15 від 10.02.2011 року, №16 від 10.02.2011 року, №28 від 18.02.2011 року, №961 від 16.12.2010 року, №960 від 16.12.2010 року, №959 від 16.12.2010 року, №40 від 22.02.2011 року, №38 від 22.02.2011 року, №39 від 22.02.2011 року; видаткові накладні №24 від 14.01.2011 року, №07 від 10.01.2011 року, №4 від 05.01.2011 року, №11 від 11.01.2011 року, №15 від 12.01.2011 року, №25 від 14.01.2011 року, №26 від 14.01.2011 року, №35 від 18.01.2011 року, №36 від 18.01.2011 року, №43 від 25.01.2011 року, №102 від 01.03.2011 року, №103 від 01.03.2011 року, №149 від 05.04.2011 року, №150 від 05.04.2011 року, №193 від 29.04.2011 року, №63 від 10.02.2011 року, №64 від 10.02.2011 року, №77 від 19.02.2011 року, №1038 від 16.12.2010 року, №1037 від 16.12.2010 року, №1036 від 16.12.2010 року, №88 від 23.02.2011 року, №86 від 23.02.2011 року, №87 від 23.02.2011 року; рахунки-фактур №24 від 14.01.2011 року, №07 від 10.01.2011 року, №4 від 05.01.2011 року, №11 від 11.01.2011 року, 15 від 12.01.2011 року, №25 від 14.01.2011 року, №26 від 14.01.2011 року, №35 від 18.01.2011 року, №36 від 18.01.2011 року, №43 від 23.01.2011 року, №102 від 01.03.2011 року, №103 від 01.03.2011 року, №149 від 05.04.2011 року, №150 від 05.04.2011 року, №193 від 29.04.2011 року, №63 від 10.02.2011 року, №64 від 10.02.2011 року, №77 від 19.02.2011 року, №1038 від 16.12.2010 року, №1036 від 16.12.2010 року, №88 від 23.02.2011 року, №86 від 23.02.2011 року, №87 від 23.02.2011 року; товарно-транспортні накладні серії АКК №150 від 05.04.2011 року, №149 від 05.04.2011 року, №103 від 01.03.2011 року, №102 від 01.03.2011 року, №43 від 25.01.2011 року, №36 від 18.01.2011 року, №35 від 18.01.2011 року, №26 від 14.01.2011 року, №25 від 14.01.2011 року, №24 від 14.01.2011 року, №193 від 29.04.2011 року, №64 від 10.02.2011 року, №63 від 10.02.2011 року, №77 від 19.02.2011 року, №1038 від 16.12.2010 року, №1037 від 16.12.2010 року, №1036 від 16.12.2010 року, №88 від 23.02.2011 року, №86 від 23.02.2011 року, №87 від 23.02.2011 року, №4 від 05.01.2011 року, №07 від 10.01.2011 року, №11 від 11.01.2011 року, №15 від 12.01.2011 року; банківські виписки за грудень 2010 року, за січень, лютий, березень, квітень 2011 року; корінці ветеринарного свідоцтва серії АЇ-13 №123144 від 01.03.2011 року, №148220 від 29.04.2011 року, №123145 від 01.03.2011 року, №128601 від 14.01.2011 року, №128613 від 18.01.2011 року, №128614 від 18.01.2011 року, №110567 від 05.01.2011 року, №110572 від 10.01.2011 року, №110579 від 12.01.2011 року, №110585 від 12.01.2011 року, №110598 від 14.01.2011 року, №110599 від 14.01.2011 року, №147141 від 05.04.2011 року, №147142 від 05.04.2011 року, №122331 від 11.02.2011 року, №122332 від 11.02.2011 року, №122358 від 19.02.2011 року, №122390 від 23.02.2011 року, №122391 від 23.02.2011 року, №122392 від 23.02.2011 року, №128309 від 25.01.2011 року, №109973 від 17.12.2010 року, №109974 від 17.12.2010 року, №109977 від 17.12.2010 року.

- по взаємовідносинах з МПП «Промтехресурс»: договір поставки №27-02/4/11 від 27.04.2011 року, податкова накладна №45 від 27.04.2011 року, видаткова накладна №190 від 28.04.2011 року, рахунок №190 від 28.04.2011 року; платіжне доручення №80 від 27.04.2011 року, товарно-транспортна накладна серії АКК №190 від 27.04.2011 року, корінець ветеринарного свідоцтва серії АЇ-13 №148218 від 28.04.2011 року.

- по взаємовідносинах з ПП "Егеста": договір поставки №15 від 04.01.2011 року, податкові накладні №42 від 25.01.2011 року, №29 від 15.01.2011 року, №2 від 05.01.2011 року; видаткові накладні №42 від 25.01.2011 року, №29 від 15.01.2011 року, №2 від 05.01.2011 року, рахунки №42 від 25.01.2011 року, №29 від 15.01.2011 року. №2 від 05.01.2011 року; банківські виписки за січень 2011 року; товарно-транспортні накладні серії АКК №42 від 25.01.2011 року, №29 від 15.01.2011 року, №2 від 05.01.2011 року; корінці ветеринарного свідоцтва серії АЇ-13 №128604 від 15.01.2011 року, №110565 від 05.01.2011 року, №128308 від 25.01.2011 року.

- по взаємовідносинах з ПП «Неомаркет»: договір поставки№22/12/10 від 22.12.2010 року; податкові накладні №989 від 30.12.2010 року, №988 від 30.12.2010 року, №987 від 30.12.2010 року, №986 від 30.12.2010 року, №985 від 30.12.2010 року, №982 від 29.12.2010 року, №981 від 29.12.2010 року, №980 від 29.12.2010 року, №978 від 29.12.2010 року, №28 від 15.01.2011 року, №23 від 14.01.2011 року, №22 від 13.01.2011 року. №9 від 10.01.2011 року, №8 від 10.01.2011 року, №3 від 05.01.2011 року; видаткові накладні №1067 від 30.12.2010 року, №1066 від 30.12.2010 року, №1065 від 30.12.2010 року, №1064 від 30.12.2010 року. №1063 від 30.12.2010 року, №1060 від 29.12.2010 року, №1058 від 29.12.2010 року, №1059 від 29.12.2010 року, №1056 від 29.12.2010 року, №28 від 15.01.2011 року, №23 від 14.01.2011 року, №22 від 13.01.2011 року, №9 від 10.01.2011 року, №8 від 10.01.2011 року, №3 від 05.01.2011 року; рахунки №1067 від 30.12.2010 року, №1066 від 30.12.2010 року, №1065 від 30.12.2010 року, №1064 від 30.12.2010 року, №1063 від 30.12.2010 року, №1060 від 29.12.2010 року, №1059 від 29.12.2010 року, №1058 від 29.12.2010 року, №1056 від 29.12.2010 року, №28 від 15.01.2011 року, №23 від 14.01.2011 року, №22 від 13.01.2011 року, №9 від 10.01.2011 року, №8 від 10.01.2011 року, №3 від 05.01.2011 року; банківські виписки за січень 2011 року; товарно-транспортні накладні серії АКК №8 від 10.01.2011 року, №1067 від 30.12.2010 року, №1066 від 30.12.2010 року, №1065 від 30.12.2010 року, №1064 від 30.12.2010 року, №1063 від 30.12.2010 року, №1059 від 29.12.2010 року, №1060 від 29.12.2010 року, №1058 від 29.12.2010 року, №1056 від 29.12.2010 року, №28 від 15.01.2011 року, №23 від 14.01.2011 року, №22 від 14.01.2011 року, №9 від 10.01.2011 року, №3 від 05.01.2011 року; корінці ветеринарного свідоцтва серії АЇ-13 №110137 від 29.12.2010 року, №110136 від 29.12.2010 року, №110134 від 29.12.2010 року, №110135 від 29.12.2010 року, №110142 від 30.12.2010 року, №110141 від 30.12.2010 року, №110143 від 30.12.2010 року, №110145 від 30.12.2010 року, №110144 від 30.12.2010 року.

Також, представлено суду вантажні митні декларації №2523, 2522, №2524, №365, №2554, №2578, №595, №576, №2631, №2638, №2870, №2794, №2787, №2822, №2758, №3175, №3130, №2995, №3011, №3003, №3039 від №3040, №3077, №№3093, №3094, №2507, №450, №2579, №444, №2870, №2940, №2737, №2653, №520, №534, №544, №2648, №2649, №2651, №2680, №2679, №2665, №2737, №2749, №2792, №2842, №2829.

Всі представлені первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ПП «Егеста»та ПП «Неомаркет»по придбанню товару для здійснення яких у позивача були всі можливості.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Відповідач не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, які б слугувати підставою для розцінення нікчемними договорів укладених між позивачем та його контрагентами -ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», «»Егеста»та ПП «Неомаркет».

Судом також береться до уваги той факт, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

Як вбачається з акту перевірки висновки відповідача про недійсність правочинів ФОП ОСОБА_3 з ПП «Інвест Пром», МПП "Промтехресурс", ПП «Егеста»та ПП «Неомаркет»грунтуються на даних актів перевірок Алчевської ОДПІ Луганської області про проведення позапланових невиїзних документальних перевірок контрагентів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

Позивачем надано суду копії судових рішень, якими визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок ПП "Неомаркет", МПП "Промтехресурс", ПП "Егеста" та ПП "Інвест Пром", таким чином постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року у справі №11079/11/1270 визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року та висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «Неомаркет», яка відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від набрала законної сили 29.02.2012 року; постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року у справі №2а/1270/607/2012 визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011 року та висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів Малого приватного підприємства «Промтехресурс», яка відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 04 квітня 2012 року; постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року у справі №2а-11265/11/1270 визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року та висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «Егеста», яка відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 29 березня 2012 року; постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року у справі №2а/1270/5066/2012 визнано протиправним та скасовано наказ Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Інвест Пром»від 26.01.2012 року №110.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем не допущено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість, а відтак податкове повідомлення-рішення №1941700/3157/НОМЕР_1 від 29 травня 2012 року прийнято відповідачем неправомірно і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо резолютивної частини постанови, суд вважає за доцільне використовувати формулювання наведене в п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби №1941700/3157/НОМЕР_1 від 29 травня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сплачену ним суму судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2012 року