Постанова № 26382523, 09.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2012 року 2а-4359/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-ЛТД»

про стягнення коштів з рахунків платника, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (надалі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-ЛТД»(надалі -відповідач) про стягнення коштів у розмірі 474 390, 40 грн. з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника в рахунок погашення податкового боргу.

19 вересня 2012 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 09.10.2012.

В судове засідання 9 жовтня 2012 року, повідомлені належним чином про розгляд справи, позивач та відповідач не з'явились.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 10.09.2012 № 10270 про проведення судового розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відповідач, повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про розгляд справи належним чином.

Однак, конверт № 0113314721380, яким позивачу направлялась ухвала суду повернувся до суду з відміткою пошти -«за зазначеною адресою не проживає».

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 2.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на вищезазначене, а також на ту обставину, що відповідач був належним чином повідомлений відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, однак не з'явився на судове засідання та на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-ЛТД»зареєстроване як юридична особа 13.07.2011 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 14.07.2011 № 1875.

Основними видами діяльності відповідача за даними КВЕД є: оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами; ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуваннями; інші види оптової торгівлі; організація перевезення вантажів; консультування з питань комерційної діяльності та управління.

У квітні 2012 року позивачем проведено камеральну перевірку відповідача, з питань, даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 02.04.2012 № 309/15-2/37649660/18.

У ході перевірки встановлено порушення відповідачем норм абзацу 8 статті 201.10 розділу V Податкового кодексу України, а саме: відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, в результаті чого включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2012 року податкові накладні, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають обов'язковій реєстрації відповідно до статті 201 Податкового кодексу України.

Копію акта перевірки отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа від 18.04.2012 № 0730102902678.

На підставі вказаного акта перевірки заступником начальника Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.05.2012 № 0001721502, згідно з яким відповідачу збільшено податок на додану вартість на загальну суму - 474 699, 40 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлене позивачем на адресу відповідача, однак конверт яким позивач направляв відповідачу податкове повідомлення-рішення повернувся з відміткою пошти ф. 20 «за зазначеною адресою не проживає». Підтвердження щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення у суду відсутні.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Надаючи нормативно-правову оцінку правовідносинам, що складають предмет позову суд зазначає наступне.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки, податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 № 0001721502 сформоване позивачем та направлене на адресу відповідача у судовому порядку чи за процедурою адміністративного оскарження відповідачем не оскаржувалось, сума з податку на додану вартість, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженою.

Відповідно до норми п. п. 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 474390, 40 грн. з рахунків у банках обслуговуючих такого платника, а саме: з рахунку в АТ «Райффайзенбанк Аваль»у м. Києві в українській гривні -розрахунковий рахунок, номер рахунку -26001339035 та з рахунку в КРД АТ «Райффайзенбанк Аваль»у м. Києві в українській гривні - розрахунковий чек, номер рахунку -2605984251067.

Враховуючи наведено, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм пунктів 4, 5, 6 статті 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Позивач по справі надав суду перелік відкритих банківських рахунків відповідача.

Однак, позивач не надав суду підтвердження того, що стягнення податкового боргу з обох рахунків відповідача не перешкодить нормальним розрахункам відповідача при здійсненні господарської діяльності, як не навів доказів співрозмірності боргу та коштів на рахунках, з яких позивач просить здійснити стягнення.

Так, позивач ніяким чином не обґрунтував звернення стягнення боргу з рахунків типу - розрахунковий чек. Таким чином, суд не може встановити доцільність звернення стягнення заборгованості з усіх рахунків відповідача, оскільки вважає, що за відсутності належних доказів позивача щодо такої доцільності, - це стягнення може порушити законний інтерес відповідача щодо невтручання державних органів в господарські розрахунки відповідача за банківськими рахунками.

Отже, зважаючи на те, що позивач не довів суду недостатність коштів на сплату заявленого позивачем боргу на розрахунковому рахунку відповідача, а також на те, що статтею 19 Господарського кодексу України закріплений принцип «поваги органів державної влади»до законних інтересів господарюючих суб'єктів, з якого слідує неможливість немотивованого втручання органів державної влади в господарську діяльність, зокрема у порядок здійснення розрахунків господарюючого суб'єкта, однак встановивши заборгованість відповідача, яка підлягає сплаті до державного бюджету, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 69, 70, 71, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37649660, місцезнаходження юридичної особи: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 2) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 474 390 (чотириста сімдесят чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 40 коп. з рахунку обслуговуючого такого платника № 26001339035 у банку АТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО банку 380805.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Терлецька О.О.