Постанова № 26382492, 01.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року Справа№2а-4103/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання- Будз Б.Б.,

за участю:

представника позивача - Токарева Г.Я. (довіреність б/н від 01.08.2012 р.),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192202 від 14.08.2012 р.,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал" (далі по тексту ТОВ "Айс Термінал", позивач) звернулося до суду, пред'явивши вимоги до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі по тексту Броварська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 14.08.2012р. № 0000192202, яким ТОВ "Айс Термінал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 1 011 471,25 грн., із них сума 809 177,00грн. за основним платежем та 202 294,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги аргументовано неправомірністю в частині включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум податкових накладних виписаних контрагентами позивача в інших ніж звітні періоди, висновків відповідача щодо встановлення порушення товариством податкового законодавства, що не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку та звітності, а ґрунтуються лише на підставі бази власних автоматизованих інформаційних систем.

Позивач вказує на те, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки здійснив віднесення сум з податку на додану вартість, сплачених ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) лише тоді, коли отримав податкові накладні від контрагентів, тобто, коли виникли підстави для включення вказаних сум до складу податкового кредиту, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

25.09.2012р., представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений про дату та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надавав. В судовому засіданні оголошено перерву, у зв'язку з витребуванням оригіналів документів, розгляд справи відкладено на 01.10.2012р.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки суд не надав, про причини неявки суд не сповістив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

На підставі частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ТОВ"Айс Термінал" є юридичною особою, що зареєстрована Броварською районною державною адміністрацією Київської області 03.03.2005р., код за ЄДРПОУ - 33266292, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 03.03.2005р. за №1478, є платником податку на додану вартість.

Відповідно довідки АА №342124 із ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: здавання в оренду власного нерухомого майна; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; складське господарство; організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; оренда автомобілів.

У серпні 2012 р. посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р.

Актом перевірки від 01.08.2012р. № 482/222/33266292 встановлено порушення позивачем пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 621 871,00грн.; підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 809 177,00грн.; підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1551,41грн.; пункту 176.2б статті 176 Податкового кодексу України, підпункту 1.2 пункту 1, пункту 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», а саме податкові розрахунки сум доходу не подавались до податкового органу; статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме при виплаті доходу не утримано податок в розмірі 35 000,00дол.США.

За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192202 від 14.08.2012 р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 011 471,25 грн., із них сума 809 177,00грн. за основним платежем та 202 294,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення незаконним, виходячи з наступного:

як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна на суму податку на додану вартість у розмірі 999 999,96 грн. була виписана ТОВ «Хууре Україна»в березні 2008р., вказана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту і задекларована у серпні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 2 140 275,36 грн. була виписана ТОВ «Хууре Україна»в травні 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 157,74 грн. була виписана КП КОР «Бровариводоканал»у вересні 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 1 608 727,98 грн. була виписана ТОВ «Хууре Україна»у квітні 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 100 254,78 грн. була виписана ТОВ «Спецінжиніринг»в травні 2008р. - включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 4 533,12 грн. була виписана державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» в лютому 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 332,34 грн. була виписана Любимівські ясла садок №1 у липні 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2009 р.; податкова накладна у розмірі 390,00 грн. була виписана ТОВ «Бест Звіт»у липні 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у березні 2010 р.; податкова накладна у розмірі 390,00 грн. була виписана ТОВ «Бест Звіт»у липні 2008р., - включена позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2010 р.

Як встановлено судом, позивач включив зазначені суми до складу податкового кредиту лише у тому звітному податковому періоді, в якому отримав від постачальників товарів (робіт, послуг) податкові накладні із запізненням.

На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії податкових накладних, копії реєстрів отриманих податкових накладних та копії податкових декларацій за відповідні податкові періоди, акт перевірки Броварської ОДПІ від 27.02.2009р. №98/232/33266292 про результати планової виїзної перевірки позивача за період з 03.03.2005р. по 30.09.2008р.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого:

спір між сторонами пов'язується з правовою оцінкою фактичних обставин: чи є правомірним включення сум податку на додану вартість на підставі податкових декларацій, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями, діючій на момент виникнення спірних правовідносин)

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, видаткові накладні, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

Суд зазначає, що у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

З 1 січня 2011 року платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються положеннями розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.15. статті 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Це означає, що позивач діяв правомірно, коли не включав до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту, та включив сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних.

Позбавлення платника податків права включати сплачені ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість лише тому, що податкові накладні отримано із запізненням, в наступних податкових періодах, означатиме запровадження принципів подвійного оподаткування та протиправної конфіскації майна такого платника податків, що є неприпустимим у правовій державі.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0000192202 від 14.08.2012 р. є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячи сто сорок шість) грн. 00 коп. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192202 від 14.08.2012 р.

Стягнути на користь ТОВ "Айс Термінал" з Державного бюджету судовий збір 2146,00 (дві тисячи сто сорок шість грн.). 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 жовтня 2012 р.