Постанова № 26381881, 20.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/7579/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацькій Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Кізілової І.М.,

представника відповідача Ламєкіна С.М., Діденко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Зернопродукт» до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0001531540 від 31.05.2012 року та № 0001601542 від 31.05.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство «Зернопродукт», звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0001531540 від 31.05.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за податком на прибуток у розмірі 283459,00 грн. (283458,00 грн. - за основним платежем та за штрафними санкціями), та № 0001601542 від 31.05.2012 року щодо визначення суми від'ємного значення з урахуванням штрафних санкцій за податком на додану вартість у розмірі 271359,00 грн. (за основним платежем - 180906,00 грн., за штрафними санкціями - 90453,00 грн.).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Зернопродукт» з питань дослідження господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» в травні 2011 року та правомірності нарахувань податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року винесені спірні податкові повідомлення-рішення №0001531540 від 31.05.2012 року та №0001601542 від 31.05.2012 року.

Представник позивача зазначає, що у відповідача відсутні підстави для донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки у підприємства були всі правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» та висновки відповідача щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції із даним контрагентом є неправомірними.

На підставі вищезазначеного позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001531540 від 31.05.2012 року та № 0001601542 від 31.05.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі, надав заперечення, згідно яких відповідач вказує на те, що фінансово-господарські операції позивача мали безтоварний характер та не були спрямовані на фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірки відповідачем складено акт №1407/15-5/31349282 від 17.05.2012 року та встановлено порушення пп.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 24685,00 грн. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» у травні 2011 року, у тому числі за травень 2011 року - 65579,00 грн., за вересень - 180906,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 05 квітня 2001 року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 31349282 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 328219 серія А00.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що 17 травня 2012 року відповідачем здійснено позапланову документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Зернопродукт», за результатами якої складено акт № 1407/15-2-31349282 від 17.05.2012 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Зернопродукт» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» у травні 2011 року.

Згідно вищевказаного акту відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 24685,00 грн. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» у травні 2011 року, у тому числі за травень 2011 року на суму 65579,00 грн., за вересень на суму 180906,00 грн. та порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, що привело до завищення валових витрат на загальну суму 1232426,00 грн. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» у травні 2011 року, у тому числі по періодах: другий квартал 2011 року на суму 1232426,00 грн. у травні 2011 року в рамках укладеної угоди купівлі - продажу № С-20/05 від 20.05.2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» щодо постачання товару терміном з 20.05.2011 року по 31.05.2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року на загальну суму 283458,00 грн. у травні 2011 року, у тому числі по періодах: другий квартал 2011 року на суму 283458,00 грн. у травні 2011 року в рамках укладеної угоди купівлі - продажу № С-20/05 від 20.05.2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії» щодо постачання товару терміном з 20.05.2011 року по 31.05.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001531540 від 31.05.2012 року, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 283459,00 грн., з якої за основним платежем - 283458,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. та № 0001601542 від 31.05.2012 року, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 180906,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 90453 грн.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом V Податкового кодексу України. Стаття 198 Податкового кодексу визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Оскільки підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток стало встановлене порушення порядку формування податкового кредиту та валових витрат позивачем, суд надає оцінку та розглядає в цілому обґрунтованість формування податкового кредиту та валових витрат на предмет його належності, реальності та правомірності за спірний період, в якому встановлені порушення.

Не є спірними між сторонами обставини щодо наявності податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за спірний період та видаткових накладних за спірний період.

Спірною у даних правовідносинах є обставина щодо реального здійснення господарських операцій ТОВ «Оксамит Таврія» з постачальником ПП «Юг Зерно-Трейд» та отримувачем ПП «Зернопродукт» у травні 2011 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. У даній категорії спорів дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 20 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії», яке є продавцем та приватним підприємством «Зернопродукт», яке є покупцем укладено договір купівлі - продажу № С-20/05, відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець приймає та сплачує згідно умов цього договору, сою врожаю 2010 року, ДСТУ 4964:2008.

На поставлений товар - сою, товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит Таврії», були видані позивачу наступні документи: накладна № 39 від 23.05.2011 року на загальну суму 134760,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 22460,10 грн., товарно - транспортна накладна № 346097 від 21.05.2011 року, податкова накладна № 39 від 23.05.2011 року на загальну суму 134760,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 22460,10 грн., накладна № 40 від 25.05.2011 року на загальну суму 528056,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 88009,33 грн., товарно - транспортна накладна № 346154 від 24.05.2011 року, товарно - транспортна накладна № 346098 від 24.05.2011 року, товарно - транспортна накладна № 346100 від 24.05.2011 року, товарно - транспортна накладна № 346155 від 24.05.2011 року, податкова накладна № 40 від 25.05.2011 року на загальну суму 528056,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 88009,33 грн., накладна № 41 від 26.05.2011 року на загальну суму 129178,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 21529,80 грн., товарно - транспортна накладна № 346156 від 25.05.2011 року, податкова накладна № 41 від 26.05.2011 року на загальну суму 129178,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 21529,80 грн., накладна № 42 від 27.05.2011 року на загальну суму 279798,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 46633,13 грн., товарно - транспортна накладна № 346099 від 24.05.2011 року, товарно - транспортна накладна № 346158 від 26.05.2011 року, податкова накладна № 42 від 27.05.2011 року на загальну суму 279798,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 46633,13 грн., накладна № 43 від 28.05.2011 року на загальну суму 142823,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 23803,87 грн., товарно - транспортна накладна № 346162 від 27.05.2011 року, податкова накладна № 43 від 28.05.2011 року на загальну суму 142823,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 23803,87 грн., накладна № 44 від 31.05.2011 року на загальну суму 264293,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 44048,97 грн., товарно - транспортна накладна № 346163 від 29.05.2011 року, товарно - транспортна накладна № 346157 від 26.05.2011 року, податкова накладна № 44 від 31.05.2011 року на загальну суму 264293,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 44048,97 грн.

Судом досвіджені товарно-транспортні накладні за травень 2011 року, в яких в якості автопідприємства зазначено ПП «Юг Зерно-Трейд», замовник та вантажовідправник ТОВ «Оксамит Таврия», вантажоодержувач ПП «Зернопродукт», а саме: №346097 від 21.05.2011 року, №346154 від 24.05.2011 року, №346098 від 24.05.2011 року, №346100 від 24.05.2011 року, № 346155 від 24.05.2011 року, №346099 від 24.05.2011 року, № 346158 від 26.05.2011 року, №346162 від 27.05.2011 року, №346163 від 29.05.2011 року, № 346157 від 26.05.2011 року, та товарно-транспортна накладна № 346156 від 25.05.2011 року, в якій в якості автопідприємства зазначено ПП «Мін-Агро», замовник та вантажовідправник ТОВ «Оксамит Таврія», вантажоодержувач ПП «Зернопродукт».

Здійснення перевезення товару іншою особою у зазначених транспортних накладних не зазначено. Таким чином, з матеріалів справи не вбачається виконання перевезення поставленого на адресу позивача товару іншою транспортною організацією.

Що стосується можливості виконання перевезення товару безпосередньо ПП «Юг Зерно-Трейд» та ПП «Мін-Агро», то суд погоджується з висновком податкового органу щодо неможливості виконання цих робіт самостійно цими підприємствами у зв'язку з наступним:

Відповідно до довідки від 11.08.2011 року №224\15-2\36130026 «Про результати камеральної перевірки ПП «Юг Зерно-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за травень 2011 року» згідно декларації з податку на прибуток за П квартал 2011 року основні засоби у ПП «Юг Зерно-Трейд» відсутні, відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб кількість працюючих на підприємстві у лютому 2011 року відсутня.

Щодо ПП «Мін-Агро», то відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року кількість працюючих на підприємстві у 2011 році склала 1 особу.

Таким чином, суд зазначає, що має місце виконання робіт з перевезення товару, що не могли бути виконані в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Крім того, суд погоджується з висновком податкового органу щодо можливості на підставі наданих позивачем документів встановити факт використання отриманого від ТОВ «Оксамит Таврія» товару у господарській діяльності позивача.

При цьому, доводи акту перевірки щодо нікчемності правочину, вчиненого між позивачем та ТОВ «Оксамит Таврія» були враховані судом при винесенні рішення, однак не були вичерпною підставою для встановлення висновку про обґрунтованість висновків податкового органу. Судом надано оцінку фактичним обставинам та достовірності наданих документів на предмет їх реальності вчинення, не зважаючи на відповідність цих документів зовнішнім ознакам вимогам до первинних документів.

Щодо нарахування відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001601542 від 31.05.2012 року штрафних (фінансових) санкції у розмірі 90453 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до п.123.1 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акту перевірки № 1407/15-2-31349282 від 17.05.2012 року в п.3.2.3 встановлена повторність порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з податку на додану вартість, тому розмір штрафних (фінансових) санкцій складає 50%, що дорівнює 90453 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову приватного підприємства «Зернопродукт» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001531540 від 31.05.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0001601542 від 31.05.2012 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20.09.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 25.09.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.