Постанова № 26381839, 23.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року о/об 15 год. 59 хв. Справа № 0870/3172/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., при секретарі судового засідання Бібіку С.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби у м.Запоріжжі Запорізької області,

за участю Прокуратури Запорізької області,

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податку у Запорізькій області щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м.Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 36 075 693,00грн. ПДВ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 36 075 693,00 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на сплату судового збору у сумі 2 178,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковими деклараціями за липень – грудень 2009 року та за березень 2010 року підтверджена судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду у справі №2а-0870/83/11 та у справі №2а-10396/10/0870. Вказані постанови суду залишені без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 року та 25.10.2011 відповідно. Водночас, станом на день звернення до суду кошти у розмірі 36 075 693,00грн. з Державного бюджету на користь позивача не відшкодовані. З огляду на викладене, позивач вважає таку бездіяльність контролюючого органу безпідставною та просить суд стягнути суму бюджетної заборгованості.

Заперечуючи проти позовних вимог з мотивів, викладених в письмових запереченнях, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби зазначила про відсутність бездіяльності з боку податкової інспекції, оскільки процедура судового оскарження на час звернення позивача до суду не закінчена, з огляду на що сума бюджетного відшкодування не набула статусу бюджетної заборгованості. Крім того, з посиланням на ст. 105 КАС України, відповідач вважає, що адміністративний позов не може містити вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету коштів.

Заперечення проти позовних вимог Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області обґрунтувало тим, що органи казначейської служби не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби або за рішенням суду. Оскільки вказані документи до управління не надходили, підстави для повернення коштів з державного бюджету відсутні.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі ДПС заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у позові.

Представник Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області в судове засідання не з’явився, просив суд розглядати справу за відсутності представника.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заперечення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі ДПС та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 22.04.2010 по 17.05.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010 по 28.02.2010.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт №269/08-01/00186536 від 18.05.2010.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення від 25.05.2010 №0000360801/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 6 923 143,00грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі №2а-10396/10/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними податкових повідомлень – рішень, визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення – рішення від 25.05.2010 №0000360801/0.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі №2а-10396/10/0870 апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року – без змін.

В період з 30.04.2010 по 18.05.2010 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі проводилася документальна невиїзна перевірка ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» щодо правильності відображення у складі податкового кредиту сум по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками брухту чорних металів, які мали правові відносини з платником податків за період з 01.07.2009 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складено Акт №274/08-01/00186536 від 19.05.2010 та на підставі останнього прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 02.06.2010 №0000370801/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за період липень – грудень 2009 року на 29 152 550,00грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 293 900,40грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року, у справі №2а-0870/83/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зазначене податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 №0000370801/0 визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, було підтверджено правомірність нарахування суми ПДВ, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, в розмірі 36 075 693,00грн.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки позивача щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000360801/0 від 25.05.2010 та №0000370801/0 від 02.06.2010, якими зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 6 923 143,00грн. та 29 152 550,00грн. відповідно.

Відповідно до п. 56. 2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Так, з постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі №2а-10396/10/0870 вбачається, що податкове повідомлення–рішення від 25.05.2010 №0000360801/0 оскаржено підприємством в адміністративному порядку. Рішенням СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжі від 27.07.2010 № 7904/10/25-016 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення без змін. Повторна скарга рішенням ДПА у Запорізькій області від 27.09.2010 №4330/10/25-020 залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін. Рішенням ДПА України від 02.12.2010 №13023/6/25-0115 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення –рішення від 25.05.2010 № 0000360801/0 податковим органом були прийняті податкові повідомлення рішення від 27.07.2010 № 0000360801/1, від 28.09.2010 № 0000360801/2 та від 07.12.2010 № 000360801/3.

Як вже було зазначено, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, вказані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

З постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі №2а-0870/83/11, вбачається, що за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0000370801/0 від 02.06.2010, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 29 152 550,00 грн. та застосовано штрафні санкції на 1 293 900,40 грн., залишилося без змін, а скарги товариства - без задоволення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011, вказані податкові повідомлення-рішення скасовані.

Таким чином, після адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0000360801/0 та №0000370801/0 платник податку скористався правом на судове оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За приписами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі №2а-10396/10/0870. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2012 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі у справі №К/9991/96558/11.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2011 року у справі №К/9991/71190/11 також відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2а-0870/83/11.

У зв’язку з наведеним, суд відзначає наступне.

Згідно із ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, крім іншого, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства.

Системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції.

Твердження ж позивача про те, що закінчення процедури судового оскарження в розумінні ч. 2 п. 200. 15 ст. 200 ПК України пов’язане з моментом підтвердження правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування в судовому рішенні, яке набрало законної сили, ґрунтуються на неправильному трактуванні дійсних обставин та наведених правових норм.

Таким чином, з урахуванням того, що Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Запорізької області, суд приходить до висновку, що процедура судового оскарження в межах даних правовідносин не закінчена, а відтак і у контролюючого органу не настав обов’язок у п’ятиденний строк подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для висновку про допущення бездіяльності з боку податкового органу.

Разом з тим, суд критично ставиться до посилання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Запорізької області на те, що адміністративний позов не може містити вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України коштів, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч.2 ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само, як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений же пп.200.7, 200.8, 200.10, 200.12, 200.13, 200.14. 200.15 ст. 200 ПК України порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що у разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування, юридичним засобом захисту порушеного права у суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.

Проте, враховуючи те, що в даній справі сума бюджетного відшкодування, заявлена ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», ще не набула статусу заборгованості бюджету, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення вказаних коштів з державного бюджету, а відтак, і пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України.

Згідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова