Постанова № 26381825, 07.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року о/об 11 год. 32 хв. Справа № 0870/2905/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., при секретарі судового засідання Тєтєрєві В.В. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання»

до Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування рішень та визнання протиправними дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області з позовом, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення №0001281500 від 28.11.2011 про застосування фінансових санкцій в розмірі 9431,43грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000251500 від 15.02.2012 про застосування фінансових санкцій у розмірі 313,67грн.; визнати протиправними дії відповідача в частині зарахування платежів КП «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» в сумі 47157,18грн., сплачених в період з 29.06.2010 по 30.11.2010 з ринкового збору, в рахунок інших платежів за хронологією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виникнення заборгованості та несвоєчасної сплати ринкового збору пов’язане з зарахуванням відповідачем в односторонньому порядку платежів здійснених позивачем з червня 2010 року по грудень 2010 року зі сплати ринкового збору в рахунок інших податкових зобов’язань з урахуванням хронологічних термінів оплат. Крім того, позивач зазначає, що на території міста Приморська у період з червня 2010 року по грудень 2010 року ринків не існувало, а тому відсутні підстави сплачувати ринковий збір позивачем.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що Рішенням сесії Приморської міської ради №15 від 20 лютого 2009 року «Про визначення відповідального платника ринкового збору» призначено відповідальним платником ринкового збору КП Приморське ЖЕО. Згідно п. 1 Рішення Приморської міської ради №6 від 31.07.2009 «Про внесення змін до рішення тридцять п’ятої сесії Приморської міської ради від 12.12.2008 року №16 «Про затвердження Положення про ринковий збір» затверджено дислокацію ринків та торгівельних майданчиків у м.Приморську на яких необхідно стягувати ринковий збір та відповідальність за справлянням ринкового збору покладено на позивача у справі. Також відповідачем зазначено, що проведення операцій в особових картках платників податків здійснюється в хронологічному порядку, а тому зарахування поточних платежів в рахунок сплати податкового боргу здійснено правомірно.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала письмові заперечення та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням тридцять сьомої сесії п’ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області №15 від 20 лютого 2009 року «Про визначення відповідального платника ринкового збору» вирішено визначити комунальне підприємство «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» Приморської міської ради Запорізької області як відповідального платника ринкового збору в місті Приморськ по територіям ринків розташованих за адресою: вул. Пролетарська – Миру, вул. Радянська, вул. Мелітопольське шосе.

Рішенням сорок другої сесії п’ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області №6 від 31 липня 2009 року «Про внесення змін до рішення тридцять п’ятої сесії Приморської міської ради від 12.12.2008 №16 «Про затвердження Положення про ринковий збір» вирішено внести зміни в пункт 3 до рішення 35 сесії Приморської міської ради від 12.12.2008 року №16 та викласти його в наступній редакції «Відповідно до рішення сесії Приморської міської ради від 20.02.2009 року №15 «Про визначення відповідального платника ринкового збору» визначено Комунальне підприємство «ПЖЕО» Приморської міської ради Запорізької області, як відповідального платника ринкового збору в місті Приморськ по територіям ринків та торговельних майданчиків згідно дислокації (додаток №1)».

Комунальне підприємство «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» Приморської міської ради 19 січня 2010 року подало до ДПІ у Приморському районі Запорізької області податковий розрахунок ринкового збору за період – грудень 2009 року, в якому самостійно визначило зобов’язання зі сплати ринкового збору у розмірі 19 447,05грн.

18 лютого 2010 року позивач подав до ДПІ у Приморському районі Запорізької області податковий розрахунок ринкового збору за січень 2010 року, в якому самостійно визначив зобов’язання зі сплати ринкового збору у розмірі 12 030,94грн.

15 березня 2010 року позивач подав до ДПІ у Приморському районі Запорізької області податковий розрахунок ринкового збору за лютий 2010 року, в якому самостійно визначив зобов’язання зі сплати ринкового збору у розмірі 11 895,80грн.

13 серпня 2010 року позивач подав до ДПІ у Приморському районі Запорізької області податковий розрахунок ринкового збору за липень 2010 року, в якому самостійно визначив зобов’язання зі сплати ринкового збору у розмірі 30 755,95грн.

18 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по ринковому збору.

За результатами перевірки складено Акт №213/1500/36277773 від 18.11.2011 року в якому встановлено порушення п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме – затримку на 140 календарних днів сплати суми узгодженого грошового зобов’язання.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0001281500 від 28.11.2011.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Запорізькій області №1177/7/25-020 від 03.02.2012 податкове повідомлення-рішення №0001281500 від 28.11.2011 залишено без змін та збільшено розмір застосованих штрафних санкцій на 313,67грн. ДПІ у Приморському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000251500 від 15.02.2012 на суму 313,67грн.

Рішенням Державної податкової служби у Запорізькій області №548/10/10420 від 05.03.2012 залишено без розгляду скаргу КП «Приморське ЖЕО».

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги №4633/6110-2215 від 18.03.2012 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0001281500 від 28.11.2011 та №0000251500 від 15.02.2012 – без змін.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III (який був чинний на момент подачі позивачем податкових розрахунків ринкового збору) (далі – Закону України №2181) податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платників податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України №2181 встановлена рівність бюджетних інтересів та встановлено, що податковий борг погашається попередньо податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) у рівних пропорціях.

Разом з тим, цим же Законом визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено у підпункті 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України №2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З огляду на наведені законодавчі норми та з урахуванням положень статті 19 Конституції України, де встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у 2010 році податкового органу було відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, зазначеного платником податків при його внесенні з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, дії Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області в частині зарахування платежів Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання», сплачених в період з 29.06.2010 по 30.11.2010 з ринкового збору в рахунок інших платежів за хронологією суперечать вимогам законодавства.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до пункту 1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276, на який посилається Приморська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області в обґрунтування своїх заперечень проти позову, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

З даних положень законодавства слідує, що операції в особових рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень №241 від 02.02.2010, №251 від 12.02.2010, №254 від 17.07.2010, №267 від 26.02.2010, №266 від 26.02.2010, №301 від 01.03.2010, №322 від 22.03.2010, №329 від 29.03.2010 (дані яких відображені в контррозрахунку КП «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» та звітах по дебетових та кредитових операціях КП «ПЖЕО» за період лютий-березень 2010 року), податкові зобов’язання з ринкового збору за лютий 2010 року були сплачені вчасно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, у справі №2а-8972/10/0870 встановлено, що КП «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» фактично сплатило суми податкового зобов’язання з ринкового збору за липень 2010 року у розмірі 57532, 00 грн., що підтверджується копіями звітів КБ «Приватбанк», а саме: № 392 від 06 липня 2010 року на суму 4000, 00 грн., № 401 від 08 липня 2010 року на суму 1000, 00 грн., № 411 від 19 липня 2010 року на суму 4000, 00 грн. № 20 від 19 липня 2010 року на суму 4000, 00 грн., № 412 від 20 липня 2010 року на суму 4000, 00 грн., № 419, від 22 липня 2010 року на суму 2700, 00 грн., № 421 від 23 липня 2010 року на суму 2000, 00 грн., № 424 від 26 липня 2010 року, № 425 від 27 липня 2010 року на суму 2000, 00 грн., № 429 від 28 липня 2010 року на суму 2900, 00 грн., № 430 від 30 липня 2010 року на суму 2800, 00 грн. та платіжними дорученнями № 18 від 07 липня 2010 на суму 24532, 00 грн. та № 20 від 19 липня 2010 року на суму 4000, 00 грн.

Таким чином, в судовому рішенні, що набрало законної сили, встановлено, що зобов’язання зі сплати ринкового збору за липень 2010 року позивачем були виконані своєчасно.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов’язань з ринкового збору за лютий 2010 року та липень 2010 року податковим повідомленням-рішенням №0001281500 від 28.11.2011 здійснено правильно та правомірно, на підставі первинних документів позивача, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, суми ринкового збору за грудень 2009 року та січень 2010 року були стягнуті з позивача на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2а-838/10/0870 та, відповідно до довідки б/н від 06.06.2012 року, сплачені позивачем 07.07.2010 року згідно платіжного документа №12 від 07.07.2010 року, тобто поза межами граничного строку сплати вказаних зобов’язань.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов’язань з ринкового збору за грудень 2009 року та січень 2010 року здійснено відповідачем відповідно до вимог законодавства.

Згідно розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки №213/1500/36277773 від 18.11.2011 сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов’язань з ринкового збору за грудень 2009 року складає 3889,41грн, за січень 2010 року – 2406,20грн., за лютий 2010 року – 2379,16 грн., за липень 2010 року – 1070,33 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов’язань з ринкового збору за лютий 2010 року та липень 2010 року, податкове повідомлення-рішення №0001281500 від 28.11.2011 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 3449,49грн. підлягає скасуванню.

Водночас, податкове повідомлення-рішення №0000251500 від 15.02.2012 року, яким штрафні санкції визначені у розмірі 313,67грн., винесене у зв’язку з несвоєчасною сплатою зобов’язань з ринкового збору за грудень 2009 року та січень 2010 року, а тому скасуванню не підлягає.

Згідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області в частині зарахування платежів Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об’єднання», сплачених в період з 29.06.2010 по 30.11.2010 з ринкового збору в рахунок інших платежів за хронологією.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі Запорізької області №0001281500 від 28 листопада 2011 року в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ринкового збору за лютий 2010 року та липень 2010 року в розмірі 3 449, 49 грн. (три тисячі чотириста сорок дев’ять гривень 49 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова