Постанова № 26381732, 03.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року 17 год. 39 хв. Справа № 0870/3063/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., при секретарі судового засідання Бібіку С.В. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (надалі - позивач або УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Теплосервіс» (надалі - відповідач або ЗАТ «Теплосервіс») про стягнення 3595 грн. 99 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Теплосервіс» має заборгованість у розмірі 3 595 грн. 99 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 у період з грудня 2011 року до лютого 2012 року включно.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача надано до суду письмові заперечення у яких він зазначив, що позивач не довів факту призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на відсутність рішення органу ПФУ про призначення пільгової пенсії, прийнятого відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. N22-1, та відсутність пенсійних посвідчень ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передбачених Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. N 22-1. Через відсутність факту прийняття рішення про призначення пільгової пенсії представник відповідача вважає вимоги позивача щодо стягнення 3 595 грн. 99 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову з викладених у запереченнях підстав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Запорізькій області № 15-09/937 від 14.03.2012 з Головного управління статистики у Запорізькій області Закрите акціонерне товариство «Теплосервіс» зареєстроване 03.03.1994, як юридична особа за адресою: 69057, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Адмірала Нахімова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 20492287.

Згідно пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 даного Закону.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що колишнім працівникам Закритого акціонерного товариства «Теплосервіс» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачем призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Призначення пільгових пенсій вказаним пенсіонерам підтверджується Протоколами про призначення пенсії. Пільговий стаж обчислювався за фактичною тривалістю роботи із шкідливими або важкими умовами праці згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу, виданими відповідачем.

Так, стаж роботи ОСОБА_1 на підприємстві відповідача становить 3 р. 11,80 міс., відповідно частка плати даного підприємства становить 31,87%, що підтверджується розрахунком стажу.

Стаж роботи ОСОБА_2 на підприємстві відповідача становить 4 р. 10,27 міс., відповідно частка плати даного підприємства становить 38,85%, що підтверджується розрахунком стажу.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими або важкими умовами праці згідно з довідками підприємства.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Так, згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.10 Інструкції передбачено, що в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

В матеріалах справи наявний розрахунок боргу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №3506/02 від 13 березня 2012 року, згідно якого борг відповідача складає 3 595,99 грн., який станом на день розгляду сплачений не був. Жодних доказів, які б свідчили протилежне матеріали справи не містять.

Посилання ж представника відповідача на те, що рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято не було, а тому вимоги про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії є необґрунтованими, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п. 43 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та прядку його оскарження.

За правилами п. 44 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії з усіма доданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що рішення про призначення пенсії технічно відображається в протоколах, зокрема, №858580 від 05.04.2011 та №5048 від 15.03.2011, що стосуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно. Іншої форми вираження відображення рішення про призначення пенсій не встановлено. Окремим документом викладаються рішення в разі перерахунку пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні протоколи, в яких відображено факт призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсій, суд приходить до висновку, що посилання представника відповідача не відсутність таких рішень є необґрунтованим.

Твердження ж представника відповідача про необхідність видачі виписки з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, з посиланням на ч. 2 п. 45 Порядку №22-1, не приймаються судом до уваги, оскільки такий обов'язок виникає у органах Пенсійного фонду в разі звернення пенсіонера з відповідною заявою.

Щодо відсутності пенсійних посвідчень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд відзначає наступне.

Пунктом першим Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.03.2004 №4-1 (далі - Порядок №4-1), передбачено, що документом, який підтверджує призначення громадянину пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Згідно пункту п'ятого Порядку №4-1 посвідчення видаються пенсіонерам або особам, що їх представляють, головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах. Посвідчення оформлюється і видається безкоштовно особисто пенсіонеру або іншій особі, яка представляє інтереси пенсіонера, на підставі нотаріально засвідченого доручення, а у разі, якщо пенсіонером є неповнолітня або недієздатна особа - опікуну, піклувальнику, батькам при пред'явленні паспорта та відповідних підтверджувальних особу документів під підпис у журналі обліку пенсійних посвідчень (додаток).

Відповідно до п. 6 Порядку №4-1 посвідчення до їх передання або видачі в установленому порядку зберігаються у спеціально обладнаних сейфах або металевих шафах.

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що пенсійне посвідчення видається особі, якій призначена пенсія, посвідчує відповідний статус такої особи, надає право на пільги, передбачені чинним законодавством, а тому стосується відносин лише пенсіонера та відповідного органу Пенсійного фонду України. Водночас, наявність або відсутність пенсійного посвідчення у пенсіонера не впливає на обов'язок відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Закрите акціонерне товариство «Теплосервіс» як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язане сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі, і тому заборгованість, яка виникла у ЗАТ «Теплосервіс» перед Управлінням Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у розмірі 3 595 грн. 99 коп. за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року включно внаслідок виплати пільгової пенсії вищезазначеним пенсіонерам підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Теплосервіс» (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 20492287, п/р 2600239305041, МФО 320854, банк: АБ «Діамантбанк» у м. Києві) заборгованість у розмірі 3 595 грн. 99 коп. (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 99 копійок) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Сума позову підлягає стягненню на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя: 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, ЄДРПОУ 20508396, р/р 25601301001080, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова