Ухвала суду № 26381702, 07.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОДАННЯ

07 травня 2012 року Справа № 0870/3989/12

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали подання

Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до Державного підприємства «Підприємство Дружилюбівського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№1)

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – заявник, Вільнянська МДПІ) до Державного підприємства «Підприємство Дружилюбівського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№1)» про стягнення коштів у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1804 грн. 00 коп.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року подання залишено без руху та надано заявнику строк до 16-30 год. 04 травня 2012 року для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали заявник отримав факсимільним зв’язком, про що свідчать матеріали справи.

В ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року про залишення подання без руху було зазначено, що заявником не надано доказів, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням та вказано, що надіслання податковим органом податкової вимоги форми «Ю2» №2/204 від 18.06.2003 на суму 1292 грн. 74 коп. 02 липня 2003 року не може слугувати доказом дотримання податковим органом вимог порядку погашення податкового боргу платника податків, передбаченого Главою 9 Податкового кодексу України в сукупності з правилами статті 183-3 КАС України. Крім того, в ухвалі суду було зазначено, що заявником не надано суду актуального витягу (довідки) з ЄДРПОУ станом на час звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог вказаної ухвали заявником надіслано засобами факсимільного зв’язку пояснення щодо усунення недоліків за поданням.

У вказаних поясненнях заявник стверджує, що необхідною умовою для звернення до суду з поданням щодо стягнення коштів за боргом є сукупність обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання є сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу. З огляду на те, що відповідачу у 2003 році були направлені податкові вимоги (№1/159 від 08.05.2003 та №2/204 від 18.06.2003), заявник приходить до висновку про наявність підстав для звернення до суду з поданням у зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов’язання за наслідками самостійно поданої платником податку декларації по податку на додану вартість у березні 2012 року без попереднього надіслання податкової вимоги за вказаним боргом. Так, заявник зазначає, що 20 квітня 2012 року ДП «Підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№1)» подало декларацію по податку на додану вартість за березень 2012 року за №9020746033, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 1 804,00 грн., яке у визначені законом строки не сплачено. Водночас, жодних доказів надіслання податкової вимоги у зв’язку з несплатою відповідачем податкового зобов’язання за березень 2012 року та спливу 60-ти днів з дати такого надіслання, що є необхідним для правильного розрахунку 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, заявником не надано.

Оцінивши надіслані пояснення заявника та матеріали подання суд приходить до наступних висновків.

В ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року суд звернув увагу заявника на те, що право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

Позиція ж заявника про те, що наявність податкових вимог у підприємства, надісланих у 2003 році, породжує право заявника на звернення до суду з поданням у зв’язку з виникненням новоствореного боргу 30 квітня 2012 року ґрунтується на неправильному трактуванні позивачем дійсних обставин та норм законодавства.

Так, відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000), який діяв на час надіслання податкових вимог №1/159 та №2-204, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

За правилами п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг встановлена п. 6.3 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000.

Так, податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень щодо окремого платника податків.

Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що відсутність обов’язку контролюючого органу надсилати податкову вимогу у зв’язку з утворенням нового боргу у боржника має місце лише в тому разі, коли такий новий борг виник у період між надісланням першої податкової вимоги та виникненням підстав для надіслання другої податкової вимоги, тобто протягом тридцяти календарних днів від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Виникнення ж у платника податків податкового боргу після надіслання другої податкової вимоги породжує обов’язок контролюючого органу виставляти нове податкове повідомлення (вимогу) за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем).

З 01 січня 2012 року набрав чинності Податковий кодекс України Глава 9 Розділу ІІ якого визначає новий порядок погашення податкового боргу платників податків.

Так, за правилами п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 59.4 -59.5 ст. 59 ПК України).

Таким чином, контролюючий орган може не надсилати податкову вимогу платнику податків в тому разі, коли збільшується сума заявленого до стягнення боргу, що виник у той самий податковий період із тих самих підстав (наприклад, за тією самою податковою декларацією чи на підставі того самого податкового повідомлення-рішення). Тобто заявлення вимог про стягнення коштів у розмірі більшому ніж була надіслана податкова вимога можливе, якщо податковий борг збільшується протягом 60-ти днів з дня надіслання такої податкової вимоги.

Водночас, такий порядок має місце в разі виникнення боргу та здійснення заходів щодо його погашення, зокрема надіслання податкової вимоги платнику податків, після 01 січня 2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.

Таким чином, надіслання податковим органом податкової вимоги форми «Ю2» №2/204 від 18.06.2003 на суму 1292 грн. 74 коп. 02 липня 2003 року відповідно до Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 не може слугувати доказом дотримання податковим органом вимог порядку погашення податкового боргу платника податків, передбаченого Главою 9 Податкового кодексу України в сукупності з правилами статті 183-3 КАС України. Жодних інших доказів дотримання заявником порядку звернення до суду з поданням Вільнянською міжрайонною податковою інспекцією Запорізької області не надано, а судом не встановлено.

Крім того, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року вказано про відсутність актуального витягу (довідки) з ЄДРПОУ станом на час звернення до адміністративного суду. Однак, заявником вказаний витяг надано не було, а відтак недолік подання усунуто не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

З урахуванням вищевикладеного, подання Вільнянської міжрайонної податкової інспекції Запорізької області підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до абз. 3 ч.3 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Керуючись ч. 3 ст. 1833, ст. 160, ст. 165 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Подання та додані до нього документи повернути Вільнянській міжрайонній податковій інспекції Запорізької області.

Копію ухвали про повернення подання невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Горобцова