Постанова № 26381642, 03.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року 12:00 Справа № 0870/2939/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., при секретарі Бібіку С.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області,

до: Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)»,

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекції Запорізької області звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)», в якому заявник просить стягнути кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість - 1504 (одна тисяча п'ятсот чотири) гривні на розрахунковий рахунок 31113029700079, одержувач - Державний бюджет Вільнянського району, код одержувача 37997149, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015 - з рахунків платника податків відповідача (код ЄДРПОУ 08680112) у банках, а також за рахунок готівки що належить такому платнику податків.

Заявник обґрунтовує свої вимоги тим що станом на 02.04.2012 Відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 1504 грн., який виник на підставі самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання не сплаченого у встановлений строк.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 03.04.2012.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, а також не надіслав заяв та заперечень проти подання.

Згідно з ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що у судове засідання жодна із сторін не з'явилась, на підставі вищевказаної норми, суд не здійснює технічну фіксацію судового процесу.

Розглянувши матеріали подання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1. Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.18.1. ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, що стосується даного випадку, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 56.11. Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» 19.03.2012 було подано до Вільнянської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року №9012868998, в якій підприємством було самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 1504 грн.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За правилами статті 203 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України податкова декларація з вказаного податку подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом (пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 31.1. кодексу, податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.п. 14.1.175. ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважається податковим боргом.

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Таким чином, сума податкового зобов'язання по ПДВ самостійно визначена відповідачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року №9012868998 від 19.03.2012 в сумі 1504 грн., проте станом на 02.04.2012 не сплачена ним у повному обсязі у строк, передбачений Податковим кодексом, є новоствореним податковим боргом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.4. Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вказані приписи кореспондуються з вимогами п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III (який діяв на час направлення податкових вимог відповідачу), де визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

На виконання ст. 6 вказаного Закону податкова інспекція сформувала першу податкову вимогу № 1/1 від 09.10.2001 та другу податкову вимогу № 2/106 від 19.11.2001, які були отримані посадовою особою відповідача, про що свідчить підпис на копіях вказаних податкових вимогах, які містяться в матеріалах справи.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Аналіз наведених норм та обставин справи у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що оскільки податкові вимоги не були відкликані у встановленому Законом №2181-ІІІ порядку, Вільнянська МДПІ не має підстав для повторного надіслання податкової вимоги у порядку передбаченому Податковим кодексом України.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Вільнянська МДПІ звернулась до суду із поданням про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.03.2012 о 18-00 встановлено обставину, що зумовлює звернення до суду, а саме - це сплив 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання та виникнення податкового боргу.

Протягом 24 годин, як передбачено ст.183-3 КАС України, з моменту виникнення податкового боргу, позивач звернувся до суду.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 ПК України).

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 163, 183-3, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, 1, код ЄДРПОУ 08680069) у банках, обслуговуючих такого платника податків:

- №2600230122498 в «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», МФО 320702;

-№26000000096420, №26003000111807, №26003000115223, №26004000096590, №26044000006108 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023;

- №26021280545011 в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399;

- №37121234000561 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015;

- №26020301949 філія Запорізьке обласне ВАТ ОЩАДБАНК м.Запоріжжя, МФО 313957,

та за рахунок готівки, яка належить Державному підприємству «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)», на користь Державного бюджету Вільнянського району Запорізької області (р/р 31113029700079, одержувач - Державний бюджет Вільнянського району, код одержувача 37997149, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 504,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотири гривні 00 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова