Постанова № 26381544, 04.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11330/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретарі Вишневській О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний

комбінат ім.. Ілліча»

до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського

управління юстиції

Заступника начальника Іллічівського відділу державної виконавчої служби

Маріупольського міського управління юстиції Пуссар Н.В.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача Донецької обласної громадської організації «Захист

справедливості» (м. Донецьк)

про визнання дій протиправними та скасування постанови

за участю

представників сторін: від позивача - Бублик Л.О.

від відповідача 1 - Пуссар Н.В.

від відповідача 2 - Пуссар Н.В.

від третьої особи - Заярний О.Н.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (надалі відповідач 1), Заступника начальника Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Пуссар Н.В. (надалі відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Донецької обласної громадської організації «Захист справедливості» (надалі третя особа) про визнання дій щодо винесення постанови про накладання штрафу від 10.08.2012 року протиправними та скасування постанови про накладання штрафу від 10.08.2012 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. 17.05.2012 року судове рішення, яке знаходиться на виконання відповідача, було виконане. Але третю особу не задовольнило таке виконання та він звернувся до суду із скаргою на дії відповідача. Ухвалою суду від 05.07.2012 року дії відповідача були визнані протиправними та його зобов'язано усунути порушення, які допущені при внесенні виправлень до трудової книжки ОСОБА_5 Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 10.07.2012 року було роз'яснено судове рішення та роз'яснено зміст виправлення у трудовій книжці ОСОБА_5 Позивач тривалий час не міг отримати від суду вказані ухвали для оскарження. Він звертався до відповідача із проханням зупинити проведення виконавчих дій, але йому було відмовлено та прийнята спірна постанова. Позивач вважає, що у нього були досить поважні причини щодо невиконання судового рішення, оскільки він не міг отримати ухвали суду, щоб їх оскаржити.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на наступне. Спірні ухвали суду, які позивач бажав оскаржити в апеляційному порядку, йому були надані державним виконавцем, але позивач апеляційну скаргу до суду не направив. Відповідач у перший раз відклав проведення виконавчих дій, на строк, встановлений законодавством. Після спливу цього строку, позивач знову не оскаржив ухвали суду та удруге звернувся до відповідача про відкладення проведення виконавчих дій. Від третьої особи відповідач отримав ухвалу суду від 10.07.2012 року із відміткою про набрання законної сили. За таких обставин, відповідачем було відмовлено позивачеві у відкладенні проведення виконавчих дій та прийнято постанову про накладання штрафу у подвійному розмірі.

Третя особа проти позову заперечує та повністю підтримує позицію відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Під час судового розгляду справи судом були досліджені матеріали виконавчого провадження № 15/254, номер ЄДРВП 32535803.

10.05.2012 року відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 32535803 щодо виконання виконавчого листа № 2-2691, виданого 27.04.2012 року Київським районним судом м. Донецька про зобов'язання позивача внести в трудову книжку ОСОБА_5 запис № 4 від 01.12.1975 року відповідного змісту.

17.05.2012 року було розпочато проведення виконавчих дій та внесений запис у трудову книжку ОСОБА_5, про що було складено відповідний акт. Але ОСОБА_5 не погодився із виконанням рішення та звернувся до місцевого суду із скаргою на бездіяльність відповідача.

05.07.2012 року Київським районним судом м. Донецька була винесена ухвала про визнання дій відповідача протиправними та його зобов'язано усунути порушення, допущені при внесенні виправлень до трудової книжки ОСОБА_5 та привести їх у відповідальність до рішення Апеляційного суду Донецької області від 23.02.2012 року.

ОСОБА_5 звернувся до місцевого суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 05.07.2012 року.

10.07.2012 року Київським районним судом м. Донецька була винесена ухвала про роз'яснення рішення Київського районного суду м. Донецька від 05.07.2012 року та роз'яснено, якого змісту запис необхідно внести до трудової книжки ОСОБА_5

13.07.2012 року до відповідача надійшли дві вказані ухвали суду та позивачеві направлено вимогу за № 15-254, якою його повідомлено, що виконання рішення суду призначено на 18.07.2012 року та попереджено про наслідки невиконання законних вимог державного виконавця.

Вказана вимога відповідача отримана позивачем 16.07.2012 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 20).

18.07.2012 року позивач направив на адресу відповідача заяву про відкладання проведення виконавчих дій від 18.07.2012 року за № 09/1653 (а.с. 19), оскільки намагається оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду від 10.07.2012 року та до заяви додав запит до суду про видачу вказаної ухвали суду.

18.07.2012 року відповідачем була винесена постанова про відкладення виконавчих дій до 27.07.2012 року.

30.07.2012 року позивачеві відповідачем було направлено другу вимогу за № 15-254, яка отримана позивачем 31.07.2012року (а.с. 21), про повідомлення, що виконання рішення суду призначено на 02.08.2012 року та попереджено про наслідки невиконання законних вимог державного виконавця.

01.08.2012 року позивачем відповідачеві удруге була направлена заява про відкладання проведення виконавчих дій за № 09/1749 (а.с. 22), оскільки ним до суду поштою 01.08.2012 року направлена апеляційна скарга на ухвалу суду, але позивачеві було відмовлено у відкладенні проведення виконавчих дій.

02.08.2012 року відповідачем було проведено перевірку виконання судового рішення та встановлено його невиконання, про що складений відповідний акт (а.с. 124) і прийнято постанову про накладання штрафу від 02.08.2012 року у розмірі 850 грн. за невиконання у встановлений строк рішення суду (а.с. 125).

02.08.2012 року вказана постанова разом із супровідним листом за № 15/254 була отримана представником позивача Бублик Л.О. (а.с. 125).

Вказаним супровідним листом позивача також було повідомлено, що відповідно до вимог п. 2 ст.. 75 Закону України «Про виконавче провадження» повторно перевірку стану виконання рішення буде проведено 09.08.2012 року.

10.08.2012 року відповідачем було проведено повторну перевірку виконання судового рішення, про що складений відповідний акт (а.с. 126), якою встановлено, що рішення суду повторно не виконано та постановою від 10.08.2012 року накладений штраф у розмірі 1700 грн. Вказана постанова отримана позивачем 10.08.2012 року та оскаржена до суду.

На теперішній час ухвали Київського районного суду м. Донецька від 05.07.2012 року та від 10.07.2012 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.09.2012 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до того ж суду. Постановами відповідача від 24.09.2012 року та від 03.10.2012 року проведення виконавчих дій відкладено до повторного розгляду ухвал суду від 05.07.2012 року та від 10.07.2012 року.

Згідно ст.. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Закон України «Про виконавче провадження» (надалі Закон), у редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Ст. 5 Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до вимог ст.. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Ст. 35 Закону передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У відповідності до вимог ст.. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Аналіз наведеного доводить, що вимоги державного виконавця є обов'язковими, за їх невиконання передбачена відповідальність. Законом на державного виконавця покладається обов'язок вживати усі заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець має право відкладати проведення виконавчих дій на строк до десяти робочих днів. Він повинен своєчасно перевіряти виконання судового рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії. У разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин накладається на боржника штраф і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряється стан виконання рішення. У разі повторного невиконання вимог державного виконавця на боржника у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається наступне. Позивачеві відповідачем було направлено дві вимоги щодо виконання судового рішення від 13.07.2012 року та від 30.07.2012 року. Позивач не виконав вказані вимоги державного виконавця, оскільки мав намір оскаржити в апеляційному порядку ухвали Київського районного суду від 05.07.2012 року та від 10.07.2012 року. Позивачем до вказаного суду декілька разів були направлені запити щодо надіслання копій зазначених ухвал суду. Вказані ухвали суду були отримані позивачем 07.08.2012 року та 30.08.2012 року.

При цьому, апеляційну скаргу на ухвали Київського районного суду м. Донецька позивач направив до суду поштою 01.08.2012 року, не отримавши цих ухвал.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що копії ухвал суду від 05.07.2012 року та від 10.07.2012 року були отримані представником позивача Бублик Л.О. від державного виконавця ще 13.07.2012 року, що також було підтверджено позивачем у судовому засіданні 04.10.2012 року.

З наведеного вбачається, що при наявності у позивача копій спірних ухвал суду, він декілька разів звертався до суду із вимогою надати йому копії цих ухвал для їх подальшого оскарження та не виконував вимоги державного виконавця про виконання судового рішення.

Таким чином, на момент отримання позивачем вимог державного виконавця від 13.07.2012 року та від 30.07.2012 року позивач мав можливість оскаржити спірні ухвали суду, але не подав апеляційну скаргу, намагаючись отримати ці ухвали саме від суду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач не повинен був приймати спірну ухвалу суду від 10.07.2012 року, оскільки вона не набрала законної сили, у зв'язку із її оскарженням, з огляду на наступне.

В матеріалах виконавчого провадження містить ухвала суду від 10.07.2012 року із довідкою про те, що 17.07.2012 року вона набрала законної сили.

У відповідності до вимог ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суд також не приймає посилання позивача на те, що на теперішній час ухвали суду від 05.07.2012 року та 10.07.2012 року скасовані, що є однією з підстав для скасування постанови про накладання штрафу від 10.08.2012 року, з огляду на наступне.

На момент винесення спірної постанови ухвали суду були чинними та не виконувались позивачем.

За таких обставин, причини, на які посилається позивач, при повторному невиконанні ним судового рішення, не можуть вважатися поважними, відповідно відповідачем правомірно була винесена постанова про накладання штрафу у подвійному розмірі у сумі 1700 грн.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Цивільним процесуальним кодексом України, ст. 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції та Заступника начальника Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Пуссар Н.В. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Донецької обласної громадської організації «Захист справедливості» про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 04.10.2012 року у присутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2012 року.

Суддя Маслоід О.С.