Рішення № 2637959, 24.11.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2008 р. Справа № 12/431/08

24.11.2008 р. Справа № 12/431/08.

м. Миколаїв

позивач: Дочірня Компанія “ Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії

“Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801.

відповідач: відкрите акціонерне товариство “Миколаївгаз”, м. Миколаїв, вул. Чигрина,

159.

про: стягнення 5382330 грн. 04 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: Галкін В.Ю., довіреність № 2-47 від 25.03.08 року.

Від відповідача: Іноземцев Є.С., довіреність № 04/162 від 03.01.08 року.

СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ДК “ Укртрансгаз ” НАК “Нафтогаз України” 5382330 грн. 04 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов’язань за договором на транспортування природного газу в частині розрахунків за отриманий природний газ.

Заявою від 16.10.08 року позивач свої позовні вимоги збільшив та просить стягнути з від-повідача 5393190 грн. 86 коп.

Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив надав, позовні вимоги визнає частково.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд –

встановив:

03.01.2002 року між дочірньою компанією “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” (за договором Виконавець) та відкритим акціонерним товариством “Миколаївгаз” (за договором Замовник) був укладений договір № 11-22 на транспортування природного газу (далі договір а.с. 9-11).

Позивач свої зобов’язання за договором (п.п. 1.1. договору) виконав: передав відповідачу у 2007 році, природний газ на загальну суму 11959280 грн. 88 коп., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу (а.с. 24-35).

ВАТ «Миколаївгаз»свої зобов’язання по договору в частині розрахунків за отриманий природний газ (п.п. 6.2. договору) виконало частково. Станом на 18.08.2008 року, залишок його заборгованості становить 3466154 грн. 54 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозра-хунків (а.с. 65-66)

Заявою від 16.10.2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відпові-дача 3466154 грн. 54 коп. основного боргу, 927835 грн. 75 коп. - сума на яку збільшений позива-чем борг з урахуванням інфляційних процесів за період з березня 2007 року по вересень 2008 року, 107587 грн. 66 коп. річних за період з 11.02.2007 року по 10.07.2008 року, 648982 грн. 09 коп. пені

за період з 11.02.2007 року по 10.07.2008 року на підставі п.п. 7.3. договору №11-22 від 03.01.02 року та 242630 грн. 82 коп. - 7 відсотків штрафу на підставі ст. 231 ГК України. Всього - 5393190 грн. 86 коп.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив надав, позовні вимоги визнає частково:

– 3466154 грн. 54 коп. - сума основного боргу;

– 393142 грн. 86 коп. - пені за період з 01.02.08 року по 31.07.08року;

– 423714 грн. 11 коп. - сума на яку збільшується борг з урахуванням інфляційних про- цесів за період з 01.02.08 року по 31.07.08 року;

– 53489 грн. 11 коп. –3% річних за період з 01.02.08 року по 31.07.08 року.

Всього на загальну суму 4336500 грн. 62 коп.

В іншій частині позову відповідач проти позову заперечує з наступного.

Остаточний строк дії договору в частині проведення розрахунків за послуги був встанов-лений додатковою угодою № 9 від 31.10.2006 року, а саме до 31.01.2008 року.

31.01.2008 року - це остаточний строк розрахунків по договору, отже, нарахування пені та штрафних санкцій за невиконання умов договору повинно здійснюватися саме з цієї дати.

Крім того, розрахунок неустойки не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, пункту 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки нарахування пені припиняється че- рез 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, позивачем невірно зроблений розрахунок суми на яку збільшується борг з урахуван-ням інфляційних процесів, річних, пені.

Позивачем не подано доказів стосовно того, що Дочірня компанія діє виключно на основі державної власності, а також доказів участі держави в особі уповноважених органів в управлінні підприємством та здійсненні господарської діяльності. Штраф визначений ч. 2 ст. 231 Господар- ського кодексу України до відповідача не може бути застосований, оскільки інший вид та розмір штрафних санкцій передбачений п.п. 7.3 договору - пеня.

Отже, позивач не вправі вимагати стягнення з відповідача 242630 грн. 82 коп. - 7 відсотків штрафу на підставі ст. 231 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в 2007 році за договором не виконав, в наслідок чого виник борг.

Позивач просить стягнути основний борг у сумі 3466154 грн. 54 коп.

Відповідач основний борг у сумі 3466154 грн. 54 коп. визнає у повному обсязі, підписав акт звірки взаємних розрахунків (аркуші справи 69-70).

Отже, основний борг у сумі 3466154 грн. 54 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобо-в’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Проте, додатковою угодою від 31.10.06 року №9 до договору від 03.01.02 року №11-22 на транспортування природного газу сторони домовились, що розрахунки за послуги проводяться до 31.01.08 року.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Додаткова угода №9 до договору №11-22 від 03.01.08 року в частині проведення розрахун-ків за послуги до 31.01.08 року недійсною не визнана та не оскаржена.

Отже, стягненню з відповідача підлягає:

– 423714 грн. 11 коп. - сума на яку збільшується борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 01.02.08 року по 31.07.08 року;

– 53489 грн. 11 коп. –3% річних за період з 01.02.08 року по 31.07.08 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями ви-знаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення госпо-дарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, стягненню підлягає 393142 грн. 86 коп. пені за період з 01.02.08 року по 31.07.08 ро-ку.

У ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України зазначено:” У разі якщо порушено госпо-дарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до

державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок дер-жавного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи догово-ром, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягу-ється штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартос-ті товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день про-строчення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.”

Із змісту вказаної норми матеріального права вбачається, що встановлені нею розміри пені та штрафу застосовуються у тому випадку, якщо інше не передбачено договором, а за таких обста-вин до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п.п. 7.3. договору №11-22 від 03.01.02 року, яким сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в підпункті 6.2. даного договору Замовник сплачує на користь Виконавця крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової став- ки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, визначений ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосовний, оскільки інший вид та розмір штрафних санк-цій (пеня) передбачений п.п.7.3. договору №11-22 від 03.01.02 року.

Отже, 242630 грн. 82 коп. - 7 відсотків штрафу нараховані відповідачу необґрунтовано і стягненню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 33, 44,49, 82,84,85 ГПК України, господарсь-кий суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Миколаївгаз”, 54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159 код ЄДРПОУ 05410263 на користь Дочірньої Компанії “ Укртрансгаз”

Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, Кловський узвіз,

9/1, код ЄДРПОУ 30019801, 3466154 грн. 54 коп. боргу, 423714 грн. 11 коп. - сума на яку

збільшується борг з урахуванням інфляційних процесів, 53489 грн. 11 коп. річних, 393142

грн. 86 коп. пені, всього –4336500 грн. 62 коп. А також, 25500 грн. 00 коп. держмита та

118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя А.К.Семенов