Рішення № 26379474, 02.10.2012, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-2866/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого-судді Загуменнової Н. М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" про стягнення моральної шкоди.

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та ПАТ комерційний банк «Приватбанк»09.02.2007 року був укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов"язався надати йому кредитні кошти на строк до 08.02.2012 року на купівлю автомобіля, а він зобов"язався повернути отримані кошти на умовах, визначених договором.

Забезпеченнням виконання зобов"язань за даним кредитним договором виступала застава автомобіля Volkswagen LT 35 державний номер НОМЕР_2 відповідно до договору застави, укладеного 09.02.207 року між ним та банком.

З дня укладенння договору він належним чином виконував зобов"язання за кредитним договором, однак в січні -лютому 2009 року через фінансові труднощі сплачував щомісячні платежі в меншому розмірі.

12.08.2009 року він на виклик представників служби безпеки Приватбанку на власному автомобілі Volkswagen LT 35 державний номер НОМЕР_2 прибув до відділення Приватбанку по вул. Грушевського в м. Коростені, де у нього працівники банку незаконно вилучили його автомобіль, що перебував у заставі. В період з 17.08.2009 року по 21.08.2009 року він сплатив борг за кредитним договором, однак банк належний йому автомобіль не повернув. Цими незаконними діями банку йому було заподіяно моральної шкоди, так як він не міг використовувати належний йому на праві власності автомобіль, порушення його права власності має довготриваючий характер. Через це просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 25 000 грн.

В судове засідання позивач не з"явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав з тих підстав, що незаконними діями банку було порушено право власності позивача на належний йому автомобіль, позивач тривалий час був позбавлений можливості використовувати власний автомобіль на свій розсуд, внаслідок чого йому було заподіяно моральної шкоди, через що просив позов задовольнити.

Представник відповідача Кищук А.В. позов не визнала, вважаючи, що позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди, не довів, що саме працівники відповідача сприяли завданню моральної шкоди, при визначенні розміру шкоди позивач не навів відповідних мотивів. Через просила відмовити позивачу в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09.02.2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та позивачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZHKOAE 00000081, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 122 466 грн. на строк до 08.02.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,7% на місяць на суму залишку заборгованості (кредитний договір а.с. 10 -11).

В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором між сторонами по справі був укладений договір застави автотранспорту ZHKOAE 00000081 від 09.02.2007 року за умовами якого ОСОБА_1 надав в заставу банку належний йому на праві власності автомобіль Volkswagen LT 35, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_2.( договір застави рухомого майна а.с. 12 -13).

12.08.2009 року автомобіль, що належить позивачу на праві власності був вилучений у останнього працівниками ПАТ КБ «Приватбанк» ( а.с. 69),

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 14.07.2010 року дії ПАТ КБ "Приватбанк" щодо неповернення ОСОБА_1 автомобіля Volkswagen LT 35 визнані незаконними, банк зобов"язано повернути ОСОБА_1 належний останньому автомобіль.( рішення суду а.с. 85 -87).

Незважаючи на неодноразові вимоги позивача до банку про повернення автомобіля та відповідне рішення суду, до теперішнього часу автомобіль позивачу не повернутий, чого представник відповідача в суді не заперечувала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 частини 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів.

Та обставина, що банк при вилученні автомобіля ОСОБА_1 діяв протиправно, встановлена рішенням Коростенського міськрайонного суду від 14.07.2010 року і , відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Таким чином, суд вважає, що протиправними діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, так як було порушено право власності позивача на автомобіль Volkswagen LT 35, позивач тривалий час не міг вільно володіти та розпоряджатись належним йому на праві власності майном, використовувати його для власних потреб та потреб сім"ї, цим порушився його звичайний спосіб життя.

Відповідно до ч. 1 с. 1667 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідач зобов"язаний відшкодувати позивачу заподіяну моральну шкоду.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, можливість відновлення, а також при цьому виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає достатньою сумою для відшкодування заподіяної моральної шкоди 3 000 грн., в зв"язку з чим позов слід задовольнити частково на вказану суму.

Керуючись ст.ст. 209 ч.3, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: