Рішення № 2637857, 12.11.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2008 р.

Справа № 16/119-08-3406

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Івус П.В. за дов. від 28.02.2008р.;

Від відповідача: Чухоненко М.С. за дов. від 08.01.2008р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви відповідно до ст. 77 ГПК України справу за позовом Одеської залізниці до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (далі по тексту Одеська філія ВАТ “Укртелеком”) про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення з приміщення, загальною площею 28 кв.м., розташованого на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, розташованого за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2. Свої вимоги Одеська залізниця обґрунтовує закінченням 17.07.2008р. строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, зареєстрованого 05.12.2003р., укладеного між сторонами по справі та невиконанням відповідачем умов даного договору щодо своєчасного повернення орендованого майна у разі небажання орендодавця продовжувати договірні правовідносини.

Відповідачем позовні вимоги Одеської залізниці заперечуються, але будь-якого нормативного обґрунтування своїй правової позиції суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Одеською залізницею (Орендодавець) та центром обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (Орендар) у 2003 році було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності без чітко визначеної дати, зареєстрованого у Одеської залізниці 05.12.2003р., відповідно до умов розділу 1 якого позивач передає, а відповідач –приймає у строкове платне володіння та користування з метою надання послуг електрозв’язку приміщення площею 28 кв.м., розташоване на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокалу Одеса-Головна Одеської залізниці за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2. Умовами п.11.1. договору сторонами визначений термін дії договору з 17 липня 2003 року до 17 липня 2004 року.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, договір оренди неодноразово продовжувався на підставі п.11.5. договору оренди нерухомого майна та ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР).

04.06.2008р. Одеська залізниця звернулась до центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” з повідомленням за вих. №ЛВОК-15/1225 (а.с. 17) про відсутність у Орендодавця наміру щодо продовження договору оренди на новий строк у зв’язку з чим Орендодавцем було запропоновано Орендарю у термін до 17.07.2008р. передати Одеській залізниці орендоване майно в порядку, передбаченому умовами даного договору. 24.07.2008р. Одеська залізниця вдруге звернулася на адресу Орендаря з повідомленням за вих №Л-17/4216 з вимогами негайно передати орендоване майно в строк до 30.07.2008р. Однак, звернення Одеської залізниці залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно п. 5.7. договору оренди нерухомого майна, у разі припинення або розірвання договору Орендарем були прийняти на себе обов’язки повернути Орендодавцеві орендоване майно у стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Але, в порушення умов п. 5.7 договору оренди нерухомого майна, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України), ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) по закінченню 17.07.2008р. строку дії договору відповідачем зобов’язань з передачі Орендодавцю приміщення виконано не було.

З огляду на викладене, посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) щодо своєчасного повернення орендованого за договором оренди нерухомого майна після закінчення строку дії даного договору, Одеська залізниця звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення з приміщення, загальною площею 28 кв.м., розташованого на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, розташованого за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем позовні вимоги Одеської залізниці заперечувалися однак, будь-якого нормативного обґрунтування своїй правової позиції суду надано не було.

Конституція України, ст. 319 ЦК України, ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями) гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, договір оренди нерухомого майна, зареєстрований 05.12.2003р. в Одеській залізниці, на підставі якого спірне майно перебувало в оренді у відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, відповідно до ч. 2 ст. 17, ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) припинив свою дію у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено, та небажанням Орендодавця продовжувати договірні правовідносини з Орендарем щодо тимчасового користування об’єктом даного договору, згідно повідомлень Одеської залізниці за вих. №ЛВОК-15/1225 від 04.06.2008р. та №Л-17/4216 від 24.07.2008р. доданих позивачем до позовної заяви.

Як зазначалось вище, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В свою чергу, з урахуванням положень ч. 4 ст. 291 ГК України, вимогами ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що починаючи з 18.07.2008р., тобто з моменту закінчення строку дії договору оренди, відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” самовільно без правових підстав займає приміщення, загальною площею 28 кв.м., розташоване на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, розташованого за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог Одеської залізниці та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2, 4 ст. 291 ГК України, ст.ст. 386, 387, 785 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем в межах даної справи позовні вимоги сформульовані не коректно з юридичної точки зору, оскільки вимоги про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном та виселення з приміщення, загальною площею 28 кв.м., розташованого на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, розташованого за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2, передбачають різні засоби виконання рішення.

З огляду на викладене, суд вважає за правомірне самостійно відкоригувати заявлені позовні вимоги та задовольнити позов шляхом виселення відповідача з приміщення, загальною площею 28 кв.м., розташованого на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, розташованого за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2 та передати об’єкт оренди позивачу.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2, 4 ст. 291 ГК України, ст.ст. 386, 387, 785 ЦК України,

ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” / 65000, м. Одеса, вул. Ніжинська, 44, код ЄДРПОУ 01186691/ з нежитлового приміщення, загальною площею 28 кв.м., розташованого на другому поверсі центрального корпусу пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, розташованого за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа 2, та передати зазначене приміщення Одеській залізниці / м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315/.

Наказ видати.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” / 65000, м. Одеса, вул. Ніжинська, 44, р/р 26001262 в ОФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 01186691/ на користь Одеської залізниці /м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в ОФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315/ 85 грн. /вісімдесят пять грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 25.11.2008р.

Суддя Желєзна С.П.