Рішення № 2637795, 23.12.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" грудня 2008 р.

справа № 5020-5/367

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Севастопольського об’єднаного міського воєнкомату (99058 м. Севастополь, вул. М. Крилова, 8-А)

Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152)

про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії та штрафних санкцій в сумі 2366,27 грн.,

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Гладченко Олена Іванівна, юристконсульт, довіреність № 10/0/2-08 від 02.01.08, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";

Відповідач - не з’явився, Севастопольський об'єднаний міський військовий комісаріат;

Відповідач - не з’явився, Військовий комісаріат АР Крим;

Суть спору:

Позивач, ВАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернувся до суду з позовом до відповідача, Севастопольського об’єднаного міського воєнкомату”, про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії та штрафних санкцій в сумі 2366,27 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2008 до участі у в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений Військовий комісаріат АР Крим.

Ухвалою суду від 25.11.2008 суд вилучив Військовий комісаріат АР Крим із числа третіх осіб, та залучив до участі в розгляді справи в якості другого відповідача, на підставі того, що Севастопольський об’єднаний міський воєнкомат не є юридичною особою, а є філією Військового комісаріату АР Крим.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договору № 2222 від 22.04.2004.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2225,07 грн., з яких: 455,81 грн. –пеня, 174,30 грн. –3% річних, 1594,96 грн. –збитки від інфляції.

Представник відповідача Севастопольського об’єднаного міського воєнкомату в судове засідання не з’явився, проте, надіслав на адресу суду акт звірення розрахунків № 900 у якому визнав заборгованість у сумі 2225,07грн. та просив відкласти розгляд справи.

Судом до уваги зазначене клопотання позивача не приймається, а причина нез’явлення не вважається поважною на підставі того, що Господарській процесуальний кодекс України не зв’язує представництво підприємства у суді з конкретною особою, а відрядження представника підприємства не перешкоджає керівнику установи надати довіреність на представлення інтересів підприємства іншої особі.

Представник відповідача Військового комісаріату АР Крим на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представникам сторін в судовому засіданні 04.09.2008 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

22.04.2004 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та Севастопольським об’єднаним міським воєнкоматом (Споживач) укладений Договір № 2222 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-15).

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Севастопольський об’єднаний міський воєнкомат електроенергією, Севастопольський об’єднаний міський воєнкомат користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Севастопольський об’єднаний міський воєнкомат користувалось електроенергією на підставі Договору № 2222 від 22.04.2004 (далі –Договору).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Додатком № 1 до договору відповідач узгодив об’єми постачання електроенергії на 2007 рік.

Відповідно до наданих Споживачем актів про використання електроенергії, об’єм спожитої електроенергії у березні 2007 року по майданчикам склав 1949 кВт/г, при договірної величині споживання 1800 кВт/г, перевищення –149 кВт/г.

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2225,07 грн., з яких: 455,81 грн. –пеня, 174,30 грн. –3% річних, 1594,96 грн. –збитки від інфляції. Крім того, сторонами підписаній акт звірки взаєморозрахунків на вказану суму, який долучений до матеріалів справи.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.2.1 Договору за недотримання строків платежів, передбачених п. 2.3.5-2.3.6 Договору, вказаних у додатку “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня включається у платіжну вимогу окремою строчкою.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована пеня в сумі 455,81 грн., яка підлягає стягненню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних та суму збитків від інфляції.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає 174,30 грн., збитків від інфляції –1594,96 грн.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційне –технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152, код ЕДРПОУ 07785820, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) пеню в розмірі 455,81 грн., 3% річних в розмірі 174,30 грн., збитки від інфляції в розмірі 1594,96 витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І. В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

25.12.2008

Розсилка:

1. ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2. Севастопольський об’єднаний міський воєнкомат (99058 м. Севастополь, вул. М. Крилова, 8-А)

3. Військовий комісаріат АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152)

4. Справа

5. наряд