Постанова № 26377640, 02.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1743/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АМТТ Трейд»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АМТТ Трейд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "АМТТ Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2012 року в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 20.12.2011 по 03.01.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «АМТТ Трейд»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 423063 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 25 304,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 228/07-214/34696440 від 11.01.2012 на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 25 304,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 326,00 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія/або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення - на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, встановлено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка підписується уповноваженою особою платника податків, та податковим законодавством не допускається використання факсимільного підпису уповноваженої особи, як і не допускається передбачення можливості використання факсимільного підпису при підписанні податкових накладних за угодою сторін.

З копій податкових накладних виписаних ПП «Подряд»на ім'я позивача № 90 від 31.08.2011 та № 15 від 04.08.2011 (в оригіналі), які наявні в матеріалах справи, вбачається, що зазначені податкові накладі складені у відповідності до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011року та підписані в оригіналі особою, яка має право підпису першої особи, у даному випадку податкові накладні підписав Чистяков Е.В. Доказів того, що підпис зазначеної особи є факсимільний відповідач до суду не надав

Крім того, до матеріалів справи долучено довідку ПАТ «ОТП Банк від 22.06.2012 року з якої вбачається, що 04.08.2011 року та 31.08.2011 року АТ «ОТП Банк»виконано платіжне доручення клієнта по перерахуванню коштів в розмірі відповідно 72 780 грн та 79044грн з поточного рахунку клієнта №26002001346020 на поточний рахунок № 26008324719 АТ «Райффайзен банк Аваль» ПП»Подряд», платіжне доручення № 2380 від 04.08.2011 року та № 2745 від 31.08.2011 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 липня 2011 року, укладеного між позивачем та ПП «Подряд»постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором передати товар згідно затверджених сторонами специфікацій або заявок. Покупець зобов'язався прийняти та сплатити постачальнику вартість товару. Товар -заготовка з оцинкованої сталі виробництва Україна.

Вартість, кількість та комплектність товару визначається в затверджених сторонами специфікації або згідно заявок. Ціна, вказана в рахунку-фактурі - є звичайною ціною.

Судом апеляційної інстанції досліджені в ході апеляційного розгляду справи заявки на поставку матеріалів ПП «Подряд»за договором від 11.07.2011 року б\н, в яких позивач зазначив найменування товару, який бажає придбати, зокрема заготовок оцинкованої сталі, її кількість та вид, а також просив виставити рахунок. У прибутковому ордері на товари від 04 серпня 2011 року та від 31 серпня 2011 року зазначено найменування товару, його артикул та кількість. Також позивачем надано видаткові накладні та довіреності, які свідчать про видачу та отримання замовленого позивачем в ПП «Подряд» товару.

Доказів, які б свідчили, що господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ПП «Подряд»по вищезазначеному договору та заявках не відбулося, відповідач не надав, а ті доводи, на які він послався у акті перевірки та в поясненнях, не відповідають встановленим у справі обставинам.

Та обставина, що відповідно до бази даних АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», ПП «Подряд»має розбіжності, а саме заниження податкового кредиту у липні-серпні 2011 року, колегія суддів вважає, не є підставою вважати, що під час здійснення господарських операцій між даним підприємством і позивачем мали місце порушення вимог податкового та іншого законодавства України, що призвели до неправомірного сформування позивачем податкового кредиту та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 25 304 грн.

Колегія суддів також не може прийняти до уваги в якості доказу посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної перевірки в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень-серпень 2011 року ПП «Подряд».

При здійсненні господарських операцій з контрагентом ПП «Подряд», останнє було зареєстроване як платник податків та як юридична особа.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами.

Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про зловживання його контрагентами відповідач в ході розгляду справи не надав.

Отже, враховуючи вищевикладене та з урахуванням встановлених в суді обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту у взаємовідносинах з ПП «Подряд»та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2011 року та вважає за необхідне апеляційну скаргу ПП «АМТТ Трейд»задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2012 року скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 198.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 160, 195,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н ОВ И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АМТТ Трейд»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2012 року скасувати.

Ухвалити у справу нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «АМТТ Трейд»задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0000047225 від 25.01.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено:05 жовтня 2012 року.