Ухвала суду № 26376714, 25.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-6333/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6333/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Металокомплект"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, а саме: № 0000180153, № 0000170153 від 23.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект" - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект", а саме: № 0000180153, № 0000170153 від 23.04.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ НВП "Металокомплект" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 200.1 ст. 200, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 3 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а та кож на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до наказу Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.03.2012 р. № 86 та на підставі п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI, і змінами та доповненнями, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого підприємства "Металокомплект", код ЄДРПОУ 32135806, (далі - ТОВ «НВП «Металокомплект») з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди : березень 2011 року та квітень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 353/15-312/32135806 від 06.04.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт», що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди березень 2011 року та квітень 2011 року (а.с. 54-65).

Згідно висновків акту перевірки, під час проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Металокомплект» встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню ТМЦ (обладнання);

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 142290,00 грн., суму ПДВ 23715,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року на загальну суму 6030,00 грн., суму ПДВ 1005,00 грн., за квітень 2011 року на загальну суму 136260,00 грн., сума ПДВ 22710,00 грн.;

- порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за березень 2011 року в сумі 1005,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 18259 грн., за квітень 2011 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд 20.2) в сумі 4451,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000180153 від 23.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28896,00 грн., в тому числі 19264,00 грн. за основним платежем та 9632,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000170153 від 23.04.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4451,00 грн. (а.с. 8-9).

Як вбачається з акту перевірки № 353/15-312/32135806 від 06.04.2012 року, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень Основ'янської МДПІ м. Харкова слугувала інформація відображена в Актах ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова відносно ТОВ «Промтехноопт» та висновки ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в рамках ведення власної господарської діяльності між ТОВ «НВП «Металокомплект» та ТОВ «Промтехноопт» були укладені договори:

- договір поставки обладнання № 7К-11 від 07.04.2011 (а.с. 37-38);

- договір купівлі-продажу № 18/3 від 23.03.2011 (а.с. 39-41);

- договір поставки обладнання № 5К-11 від 04.04.2011 (а.с. 42-43).

На виконання вищезазначених договорів, у березні 2011р. ТОВ «НВП «Металокомплект» отримано від ТОВ "Промтехноопт" обладнання по накладній від 31.03.2011р. за № 945 на суму 6030,00 грн., у т. ч. ПДВ-1005,00 грн. Оплата за отриманий товар проведена шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Промтехноопт" 31.03.11р. - 3015,00 грн. ( ут.ч. ПДВ -502,50 грн.) платіжним дорученням № 286, 08.04.11 р. - 3015,00 грн. (у т. ч. ПДВ -502,5 грн.) платіжним дорученням № 320.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ "Промтехноопт" видано позивачу податкову накладну від 31.03.2011р. за № 478 на суму 6030,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1005,00 грн. (а.с. 49; 52-53). Суму ПДВ по отриманій податковій накладній включено підприємством до податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2011р. Податкова накладна відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2011 р., та в дод. 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011р. Вказана звітність була надана до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 19 квітня 2011р.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів у квітні 2011р. ТОВ „НВП «Металокомплект» отримано від ТОВ „Промтехноопт", обладнання по накладним:

- від 08.04.2011р. за № 1089 на суму 95400,00 грн., у т.ч. ПДВ 15900,00 грн. Оплату за обладнання проведено шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Промтехноопт», 06.04.11р. платіжним дорученням № 316 у сумі 95400,00 грн. (у т.ч. ПДВ -15900,00 грн.) Згідно Закону про ПДВ ТОВ „Промтехноопт" видано позивачу податкову накладну від 06.04.2011р. за № 163 на суму 98400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15900,00 грн. (а.с. 50; 52).

- від 14.04.2011р. за № 1315 на суму 40860,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6810,00 грн. Оплату проведено шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Промтехноопт» 13.04.11р. платіжним дорученням № 347 - 40860,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 6810,00 грн.). Згідно Закону про ПДВ підприємству видано податкову накладну від 13.04.2011р. за № 287 на суму 40860,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6810,00 грн. (а.с. 51; 53).

Суму ПДВ по отриманим податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2011р. Податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 р., та в дод. 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року. Вказана звітність була надана до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 20 травня 2011 року.

Судом встановлено, що отримане обладнання придбано позивачем для використання у виробничій діяльності підприємства. Станом на 01.01.2011 р. заборгованості між ТОВ „НВП Металокомплект" та ТОВ «Промтехноопт» відсутня.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності, так і в подальшому.

Колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами договорів первинні документи відповідають вимогами ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарські операції за договорами поставки обладнання № 7К-11 від 07.04.2011 р., № 5К-11 від 04.04.2011 р. та договором купівлі-продажу № 18/3 від 23.03.2011 р. між ТОВ "НВП "Металокоплект" та ТОВ "Промтехноопт" повністю підтверджені відповідними первинними документами (податковими накладними, специфікаціями, рахунками, рахунками-фактурами, банківськими виписками тощо).

Факт перевезення обладнання підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с. 46-47).

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту суми по операціям з придбання обладнання на загальну суму 142290,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 23715,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року на загальну суму 6030,00 грн., сума ПДВ 1005,00 грн., за квітень 2011 року на загальну суму 136260,00 грн., сума ПДВ 22710,00 грн., внаслідок чого відповідач дійшов висновку, що ТОВ "НВП "Металокоплект" безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму ПДВ 142290,00 грн., суму ПДВ 23715,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року на загальну суму 6030,00 грн., сума ПДВ 1005,00 грн., за квітень 2011 року на загальну суму 136260,00 грн., сума ПДВ 22710,00 грн.

При цьому, в обґрунтування даного висновку перевірки податковий орган посилається на те, що на адресу відповідача від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надійшли матеріали перевірок ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період з січня 2011 року по квітень 2011 року, а саме:

- лист від 26.06.2011р. № 3434/7/18-023 та акт від 01.06.2011 р. № 1251/23-03-05/37092055 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року;

- лист від 10.10.2011р. № 5601 /7/23-03-12 та акт від 01.07.2011р. №1489/23-03-05/37092055 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року.

Актами позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" за періоди з березня 2011 року по квітень 2011 року ДПІ у Жовтневому районі, зокрема, встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки відсутність ТОВ "Промтехноопт" за своїм місцем знаходження, відсутність у штаті відповідної кількості працівників для здійснення будь-якого виду діяльності, основних фондів, не підтверджена належними доказами; невідображення ТОВ "Промтехноопт" або його контрагентами у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: товарно-транспортної накладної, платіжного доручення № 7 від 10.02.2011 року, рахунку фактури № 124 від 10.02.2011 року, накладних тощо.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також колегія суддів зауважує, що частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на фактичні обставини у справі та з урахуванням наведеної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські зобов'язання як ТОВ "НВП "Металокомплект", так і ТОВ "Промтехноопт" були виконані в повному обсязі та належним чином: поставлено певний обсяг товару, за який позивачем в повному обсязі сплачено грошові кошти, що є підставою вважати такі договори укладеними, та такими, що мають реальні правові наслідки.

Колегія суддів зазначає, що правочини укладено право - і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність доводів податкового органу про порушення позивачем ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 року № 0000180153 та № 0000170153 належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 23.04.2012 року № 0000180153 та № 0000170153, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6333/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.