Рішення № 2637185, 03.12.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2008 р.

Справа № 20/147-08-2857

За позовом: Міністерства транспорту та зв'язку України

До відповідачів: 1) Затоківської селищної ради;

2) КП "Білгород-Дністровське міське бюро технічної інвентаризації";

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська залізниця;

про визнання права власності.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Судді Желєзна С.П.

Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: Кіташевський Д.А., діючий за дов. № 4481/15/14-08 від 20.06.2008 року.

Від Затоківської селищної ради: не з'явились.

Від КП "Білгород-Дністровської БТІ": не з'явились.

Від третьої особи: Шинкаренко Ю.В., діючий за дов. № 550 від 02.10.2008 року.

СУТЬ СПОРУ: Міністерство транспорту та зв’язку України звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право власності на об’єкт нерухомого майна – „Майстерні ПЧМ –1”, загальною площею 398,8 кв.м. (літера „А”), розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що спірне майно, відповідно до п. 4.2 Статуту Одеської залізниці, є державною власністю та закріплено за нею на праві повного господарського відання. Відповідно же до ст. ст. 3, 4 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” належним суб’єктом управління майном є Міністерство транспорту та зв’язку України.

У судовому засіданні 03.12.2008року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, представник позивача надав заяву від 03.12.2008р., в якій просить покласти судові витрати на позивача, не стягуючи їх з Затоківської селищної ради.

У судовому засіданні представник третьої особи надав суду письмові пояснення по справі №20/147-08-2857, в яких просить суд позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України до Затоківської селищної ради Одеської області задовольнити повністю.

Відповідач (Затоківська селищна рада) про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, суд дійшов наступних висновків:

Відокремлений структурний підрозділ Білгород –Дністровської дистанційної колії №4 Одеської залізниці є, згідно довідки №18 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відособленим структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи.

Відповідно до інвентарної картки №10073 обліку основних засобів спірний об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б” знаходиться на балансі Білгород –Дністровської дистанції колії №4 і відображений в його самостійному балансі.

24.04.2007року листом №369 Одеська залізниця в особі свого відокремленого структурного підрозділу –Білгород –Дністровської дистанції колії Одеської залізниці звернулась до відповідача (Затоківської селищної ради) із проханням оформити свідоцтво про право власності на об’єкт, а саме на „Майстерні ПЧМ –1”, загальною площею 398,8 кв.м. (літера „А”), розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”.

Листом від 11.06.2007року №991/01-24-4 виконавчим комітетом Затоківської селищної ради надано відповідь про можливість розгляду питання щодо оформлення права власності лише після надання документів, які посвідчують право власності (зокрема –акту державної комісії про прийняття зазначених об’єктів в експлуатацію).

Відмова відповідача здійснити оформлення правовстановлюючих документів і змусила Міністерство транспорту та зв’язку України звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Як свідчать матеріали справи, спірний об’єкт нерухомого майна за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б” тривалий час знаходиться на утриманні відокремленого структурного підрозділу –Білгород –Дністровської дистанції колії Одеської залізниці, на зазначений об’єкт ведеться інвентарна картка для обліку основних засобів: №10073.

Відповідно до розпорядження голови Затоківської селищної ради народних депутатів від 10.03.1999року №12 Одеській залізниці у постійне користування для виробничої діяльності відведено 50,68 га землі в межах згідно з планом землекористування, про що 10.03.1999року виданий відповідний Державний акт на право постійного користування землею № ІІ-ОД 003996.

З викопіровки ділянки смуги відводу вбачається, що в межах зазначеної земельної ділянки розташований і спірний об’єкт нерухомості.

На замовлення Одеської залізниці комунальним підприємством „Білгород -Дністровське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” були проведені інвентаризаційні роботи та виготовлено технічний паспорт від 18.04.2007року на зазначений об’єкт нерухомості.

Враховуючи, що спірний об’єкт нерухомого майна побудований залізницею у 1978р. і акт введення його в експлуатацію відсутній, на замовлення Одеської залізниці (в особі свого відокремленого структурного підрозділу –Білгород –Дністровської дистанції колії Одеської залізниці) ТОВ „ІСТОК” (ліцензія серія АБ№2713999 від 28.10.2005року) виготовлений технічний висновок по майстерні ПЧМ –1, загальною площею 398,8 кв.м. (літера „А”), яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”, відповідно до якого станом на 2008 рік будівля знаходиться у задовільному стані та пригодна до подальшої експлуатації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що відповідачем (Затоківською селищною Радою) листом від 11.06.2007року №991/01-24-4 позивачу було відмовлено в оформленні права власності на зазначений об’єкт у зв’язку з відсутністю необхідної кількості правовстановлюючих документів, суд доходить висновку про правомірність звернення позивача із даними вимогами.

Згідно ст. 90 Цивільного кодексу України РСР від 18.07.1963року , що була чинна на момент будівництва спірної споруди, земля, її надра, води і ліси знаходяться у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що „Майстерні ПЧМ –1” Білгород –Дністровської дистанції колії Одеської залізниці, які збудовані у 1978р. та розташовані за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”, на час її створення належали до державної форми власності.

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Як положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, який діяв в Україні з 1991року, так і приписами ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 435-IV (який є чинним в нинішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

Враховуючи, що Білгород –Дністровська дистанція колії є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці, заснованим на загальнодержавній власності без права юридичної особи, суд доходить висновку, що „Майстерні ПЧМ –1” Білгород –Дністровської дистанції колії, загальною площею 398,8 кв.м., які збудовані у 1978р., розташовані за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”, належать до власності держави Україна, як правонаступника СРСР.

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Зазначене цілком кореспондується із ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України, згідно з якими орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв’язку України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи обов’язковість дотримання суб’єктами цивільного обігу Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387, яким встановлено, що державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомості є обов’язковим елементом при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, пов’язаних з реалізацією права власності, суд зазначає, що відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство транспорту та зв’язку України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний об’єкт на виконання приведених вище законодавчих положень, так і позбавляє даного суб’єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом визнання права. При цьому, згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права державної власності на об’єкт нерухомого майна –„Майстерні ПЧМ –1”, загальною площею 398,8 кв.м. (літера „А”), розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача, заявлених до КП „Білгород –Дністровське бюро технічної інвентаризації”, суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2008року позивача було зобов’язано уточнити свої позовні вимоги, заявлені до КП „Білгород –Дністровське БТІ”.

Враховуючи, що будь-яких вимог до КП „Білгород –Дністровське БТІ” позивачем не заявлено, а, навпаки, представником позивача до суду подана заява про припинення провадження по справі в частині позовних вимог до КП „Білгород –Дністровське БТІ” згідно п.1–1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимог, заявлених до КП „Білгород –Дністровське БТІ”, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Приймаючи до уваги заяву позивача, витрати на державне мито та ІТЗ судового процесу з відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (м. Київ, пр-т. Перемоги, 14; ідентифікаційний код 00017584) право державної власності на об’єкти нерухомого майна –„Майстерні ПЧМ -1”, загальною площею 398,8 кв.м. (літера „А”), розташовані за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 2 „б”.

3. В частині позовних вимог до КП „Білгород – Дністровське БТІ” провадження у справі припинити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Д’яченко Т.Г.

рішення підписано 05.12.2008р.