Постанова № 26370589, 09.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5004/2578/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ярема Г.В.,

без участі представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс престиж Буд» на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2012р. у справі №5004/2578/11

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України» в особі Волинської філії ДчК «ГАЗ України» м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Престиж Буд» м.Рівне

про стягнення 64 416 грн. 37 коп. заборгованості по розрахунках, пені, інфляційних

втрат та 3% річних,-

Позивач-Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Волинської філії ДК «Газ України» (надалі в тексті - Дочірня компанія) у грудні 2011 року звернулась з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Престиж Буд»(надалі в тексті - Товариство) 49 842 грн. 24 коп. заборгованості за природний газ та 5 602 грн. 12 коп. пені згідно укладеного договору, а також 5 173 грн. 74 коп. інфляційних втрат та 3 798 грн. 27 коп. -3% річних.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.02.2012р. (суддя Костюк С.В.) позов було задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 49 842 грн. 24 коп. заборгованості, 4 540 грн. 39 коп. пені, 4 812 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 2 234 грн. 96 коп. -3% річних, а також 1 411 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.(т.1, арк.справи 59-61).

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 26.04.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2012р. у справі №5004/2578/11 скасовано. Дану справу повернуто господарському суду Волинської області для вирішення питання щодо передачі справи за територіальною підсудністю.(т.1, арк.справи 124-126).

На виконання зазначеної постанови суду апеляційної інстанції господарський суд Волинської області ухвалою від 31.05.2012р. позовну заяву Дочірньої компанії до Товариства про стягнення 64 416 грн. 37 коп. заборгованості, з покликанням на ст.15, 17 ГПК України, передано за підсудністю господарському суду Рівненської області.(т.1, арк.справи 147, 148).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.07.2012р. у справі №5004/2578/ 11 (суддя Пашкевич І.О.) позов Дочірньої компанії до Товариства про стягнення 64 416 грн. 37 коп. заборгованості задоволено частково. Відповідно до рішення з Товариства підлягає стягненню на користь Дочірньої компанії 49 842 грн. 24 коп. основного боргу, 4 540 грн. 39 коп. пені, 4 812 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 2 234 грн. 96 коп. -3% річних у сумі та 1 411 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 1 061 грн. 73 коп. пені, 360 грн. 84 коп. інфляційних втрат та 1 563 грн. 31 коп. 3% річних -в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином зобов'язання з оплати вартості поставленого природного газу, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 49 842 грн. 24 коп.(т.1, арк.справи 168-169).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що сторони належним чином не погодили кількість газу який підлягає поставці з боку позивача. Крім того, на думку Скаржника - на актах від 30.04.2010р. на загальну суму поставки 8 257 грн. 40 коп., від 31.05.2010р. на загальну суму 2 248 грн. 30 коп. та від 30 червня 2010р. на загальну суму 1 304 грн. 81 коп. у графі від покупця поставлено підпис який значно відрізняється від підпису директора та відсутній відбиток печатки ТзОВ «Альянс престиж Буд».(т.2, арк.справи 116-117).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 23.08.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 3).

В судове засідання 09.10.2012р. представники сторін не з'явились, хоч про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому порядку. Натомість в день слухання справи, Відповідач подав через канцелярію апеляційного суду клопотання про відкладення судового розгляду на зручний для суду і сторін час через занятість представника ТзОВ «Альянс Престиж Буд»в іншому судовому процесі.(т.2, арк.справи 25-30).

Апеляційний суд відхилив зазначене клопотання з огляду на те, що ухвалою про призначення справи до розгляду від 23.08.2012р. явка представників не визнавалась обов'язковою та вважаючи за можливе розглянути спір за наявних у справі матеріалів.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Волинської філії ДК «Газ України»-постачальник та Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Престиж Буд»-покупець 30.11.2009р. уклали договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання№06/09-26/34ТЕ-1 (надалі в тексті - Договір поставки), згідно п.1.1 якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ.

Газ, що продається, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими підприємствами на власні проблеми та витрати. (п.1.2 Договору поставки). Відповідно п.2.1 Договору поставки, продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. природний газ в обсязі до 9 тис.м3.

Згідно п.4.4 Договору поставки, підписані сторонами акти є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно п.5.2 Договору поставки, до оплати за 1 тис.м3 природного газу та послуги з його транс-портування підлягає 872 грн. 78коп. (з ПДВ). Оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточної оплати протягом місяця поставки товару. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.(п.6.1 Договору).

Договір поставки підписано директорами Дочірньої компанії та Товариства, скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 12-18).

До вказаного договору 21.12.2009р., 30.04.2010р. та 30.04.2010р. сторонами укладено додаткові угоди №1, №2 та №3, якими узгоджено обсяги газу, який поставлятиметься в січні-квітні 2010р. та в травні-червні 2010р., а також внесено зміни до п.5.2 Договору в частині визначення ціни газу.(арк.справи 19-21).

Згідно актів прийому-передачі природного газу, підписаних представниками постачальника, покупця та газорозподільної організації-ВАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз»та скріплених відбитками печаток сторін. за період з грудня 2009р., січня-червня 2010р. Товариству було поставлено 68 565 тис.м3 природного газу на загальну суму 59 842 грн. 24 коп., вартість якого була частково оплачена Відповідачем 25.03.2010р. в сумі 10 000 грн., що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 22-28, 40).

Покликаючись на ст.611 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України та Закон України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань», Позивач нарахував 4 540 грн. 39 коп. пені за період з 10.02.2010р. по 09.01.2011р.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України Позивач нарахував 4 812 грн. 90 коп. інфляційних втрат за лютий 2010р. - вересень 2011р. та 2 234 грн. 96 коп. -3% річних за період з 10.02. 2010р. по 28.09.2011р.(т.1, арк.справи 9-11, 50-56).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 30.09.2011р. з моменту укладення сторонами договору між ними виникли відносини поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тому, факт отримання Відповідачем природного газу зумовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ч.1 ст.612 ЦК України).

Як зазначалось вище, пунктом п.6.1 Договору поставки сторони узгодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Крім того, у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за природний газ, який поставлявся в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.(п.6.3 Договору).

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи - поставлений Позивачем природний газ на загальну суму 59 842 грн. 24 коп. - 25.03.2010 року оплачено Відповідачем частково на суму 10 000 грн.(т.1, арк.справи 40).

З огляду на зазначені обставини, колегії суддів вбачається вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного виконання покупцем умов Договору утворилась заборгованість Товариства перед Дочірньою компанією в сумі 49 842 грн. 24 коп.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

У відповідності до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно пункту 7.2 Договору поставки, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 Договору поставки останній зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.(пункту 7.10 Договору).

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванні встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річні від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Перевіривши, на підставі ст.ст.230, 232 ГК України, ст.ст. 534, 549, 550, 552, 625 ЦК України представлений Позивачем 14.02.2012р. суду першої інстанції розрахунок додаткових вимог, з якого сума пені складає 4 540 грн. 39 коп., втрати від інфляції - 4 812 грн. 90 коп. та 2 234 грн. 96 коп. -3 % річних, - колегія суддів дійшла висновку, що такі вимоги у зазначені розмірах - є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.(т.1, арк.справи 49-56).

Тому, висновок суду першої інстанції про відмову за безпідставністю в задоволенні позову в частині стягнення 1 061 грн. 73 коп. пені, 360 грн. 84 коп. інфляційних втрат та 1 563 грн. 31 коп. 3% річних -також вбачається колегії суддів правомірним.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи твердження Скаржника про неналежність Актів приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2010р. на загальну суму поставки 8 257 грн. 40 коп., від 31 травня 2010р. на загальну суму 2 248 грн. 30 коп. та від 30 червня 2010р. на загальну суму 1 304 грн. 81 коп. через відсутність на них відбитку печатки Відповідача та несхожість підпису уповноваженої особи (т.2, арк.справи 20-22), оскільки з належним чином завірених копій зазначених Актів, які долучені до матеріалів справи вбачається, що їх підписано представниками постачальника, покупця та газорозподільної організацієї, а також скріплено відбитками печаток Волинської філії ДчК «Газ України», ТзОВ «Альянс Престиж Буд»та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз».(т.1, арк.справи 26-28)

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Престиж Буд»на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2012р. у справі №5004/2578/11 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5004/2578/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.