Постанова № 2637034, 10.12.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.08

Справа №АС10/346-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Малафеєвої І. В.

розглянувши справу

За позовом приватного підприємства «Алмаз» м. Суми

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинними рішень

За участю представників

Від позивача Ломака Ю.М.

Від відповідача Зікратий А.В.

В засіданні брала участь секретар судового засідання Дябелко Т.М.

Суть спору: позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 05.06.2008 року № 0004912304/0/43196 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 10200 грн. ; від 05.06.2008 року № 0004902304/0/43195 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 8840 грн.; від 05.06.2008 року № 0004862304/0/43191 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 9860 грн.; від 05.06.2008 року № 0004872304/0/43192 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 4420 грн.; від 05.06.2008 року № 0004892304/0/43194 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 2720 грн.; від 05.06.2008 року № 0004882304/0/43193 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 8500 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, своє рішення вважає законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Оспорювані позивачем рішення про застосування фінансових санкцій від 05.06.2008р. прийняті на підставі актів планових перевірок залів гральних автоматів ПП «Алмаз», копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Проведеними перевірками були встановлені порушення позивачем ст.ст. 1, 2 та пункту 3 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року.

Так, на підставі актів перевіркок №004429 від 23.05.2008р., № 004465 від 23.05.2008р., №004466 від 23.05.2008р., № 004447 від 23.05.2008р., № 004442 від 23.05.2008р., №004460 від 26.05.2008р. було встановлено, що на момент перевірки залів гральних автоматів по пр. Шевченко, 30, Червоній площі, 5, Червоній площі 8, Червоній площі,9 вул. Набережній річки Стрілки,5, вул. Привокзальній,5 в м.Суми, які належать ПП «Алмаз», використовувались обладнані копюроприймачами гральні автомати для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи пристрою з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу пристрою і сума виграшу нараховується автоматично.

Як зазначає відповідач, ці гральні автомати не забезпечують роздрукування розрахункового документу - касового чеку при проведенні наступних розрахункових операцій, а саме при внесенні коштів у гральні автомати у вигляді кредитів, тобто при отриманні права гравця на проведення гри; у разі відмови гравця від проведення гри на гральному автоматі, - при поверненні коштів; якщо гравець використав частину кредиту або повністю весь кредит в гральному автоматі і отримав виграш, тобто при фактичному наданні послуги у сфері грального бізнесу гральний автомат також не роздруковує розрахунковий документ - касовий чек з інформацією про суми наданих послуг та отриманого виграшу.

Згідно пунктів 1 - 3 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Гральні автомати, які знаходяться в залі зазначених вище гральних автоматів, не відповідають вимогам щодо реалізації фіскальних функцій гральних автоматів, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2006р. №13, а також вимогам постанов Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.02р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", № 121 від 07.02.2001 р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються в різних сферах підприємницької діяльності, фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті та збереження інформації. Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2002 року.

Згідно пункту 2 вищевказаної постанови, фіскальний блок - невід'ємна складова частина реєстратора, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього реєстратора.

Відповідно до пункту 20 постанови, конструкція реєстратора повинна забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків, що виключає можливість доступу до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі" встановлений термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій згідно з додатком - для гральних автоматів кінцевий термін - 31.12.2006 року.

У зв'язку із застосуванням підприємством позивача на момент перевірки гральних автоматів, які не відповідають вимогам щодо реалізації фіскальних функцій та порушенням п. З ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» рішенням від 05.06.2008 року № 0004912304/0/43196 застосовано фінансові санкції в сумі 10200 грн. ; від 05.06.2008 року № 0004902304/0/43195 застосовано фінансові санкції в сумі 8840 грн.; від 05.06.2008 року № 0004862304/0/43191 застосовано фінансові санкції в сумі 9860 грн.; від 05.06.2008 року № 0004872304/0/43192 застосовано фінансові санкції в сумі 4420 грн.; від 05.06.2008 року № 0004892304/0/43194 застосовано фінансові санкції в сумі 2720 грн.; від 05.06.2008 року № 0004882304/0/43193 застосовано фінансові санкції в сумі 8500 грн.

Суд вважає висновки відповідача помилковими, а рішення про застосування фінансових санкцій незаконними та необґрунтованими, виходячи із наступного.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при оплаті всі розрахунки по гральних автоматах здійснюються через реєстратор розрахункових операцій наступним чином: гравець опускає до купюроприймача автомата відповідну суму, проводить гру, після закінчення гри до гравця підходить касир, виймає із купюроприймача кошти та проводить розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, фактично підставою для визначення порушення стало те, що гральні автомати не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними рішеннями, оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), якщо всі розрахункові операції, пов’язані з використанням таких автоматів, проводяться через реєстратор розрахункових операцій .

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено термін впровадження реєстраторів розрахункових операцій у гральному бізнесі з 1 січня 2007 року, однак, абзацом 2 п.2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України Міністерству промислової політики до 1 лютого 2003 року належало забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Судом встановлено, що в Україні відсутні нормативні акти, які визначали б правила здійснення обліку розрахункових операцій суб’єктам підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються у залах гральних автоматів, обладнаних спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю).

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи, поданих доказів та вимог законодавства.

Крім того, слід зазначити, що починаючи з 2004 року, позивач опосередковано, через Українську асоціацію діячів грального бізнесу, ініціював звернення до Міністерства промислової політики щодо розробки універсального реєстратора розрахункових апаратів для гральних автоматів.

В 2007 році Мінпромполітики України фактично визнало свою бездіяльність, щодо виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 року. Доказом цього є лист Мінпромполітики України від 16 лютого 2007 року, адресований ПП "Солекс".

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Здійснюючи розрахунки із споживачами позивач застосовує належним чином зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (м. Суми, Червона площа,2) від 05.06.2008 року № 0004912304/0/43196 про застосування до приватного підприємства «Алмаз» (м. Суми, вул. Ковпака,85, кв. 16, і.к. 31209075) фінансових санкцій на суму 10200 грн. ; від 05.06.2008 року № 0004902304/0/43195 про застосування до приватного підприємства «Алмаз» (м. Суми, вул. Ковпака,85, кв. 16, і.к. 31209075) фінансових санкцій на суму 8840 грн.; від 05.06.2008 року № 0004862304/0/43191 про застосування до нього фінансових санкцій на суму 9860 грн.; від 05.06.2008 року № 0004872304/0/43192 про застосування до приватного підприємства «Алмаз» (м. Суми, вул. Ковпака,85, кв. 16, і.к. 31209075) фінансових санкцій на суму 4420 грн.; від 05.06.2008 року № 0004892304/0/43194 про застосування до приватного підприємства «Алмаз» (м. Суми, вул. Ковпака,85, кв. 16, і.к. 31209075) фінансових санкцій на суму 2720 грн.; від 05.06.2008 року № 0004882304/0/43193 про застосування до приватного підприємства «Алмаз» (м. Суми, вул. Ковпака,85, кв. 16, і.к. 31209075) фінансових санкцій на суму 8500 грн.

3. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 15.12.2008 р.