Рішення № 26369657, 03.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 12/084-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ АГРО»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»

про стягнення заборгованості в розмірі 339 903,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Марків О.П. -представник (довіреність №424 від 28.08.2012 року);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ АГРО»(далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 339 903,32 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору надання послуг по перевезенню цукрових буряків №БП-3 від 09.09.2011 року, згідно з якими позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з перевезення цукрових буряків власною автомобільною технікою згідно із заявками відповідача, з урахуванням графіку перевезення (далі -послуги), а відповідач зобов'язувався вказані послуги прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Відповідач послуги, надані позивачем, не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 334 045,34 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 5 514,15 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 343,83 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2012 року та призначено до розгляду 29 серпня 2012 року.

29 серпня 2012 року представник позивача направив на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення їм поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 03 жовтня 2012 року.

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Вишневе, вул. Механізаторів 1, що також свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

03 жовтня 2012 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, долучив до матеріалів справи письмові пояснення щодо обставин у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що довіреність на представництво інтересів відповідача в суді була видана представнику тільки 01 жовтня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, кореспонденцію, направлену на адресу відповідача господарським судом Київської області, відповідач отримує вчасно, відтак видача довіреності на представництво інтересів у суді 01 жовтня 2012 року обумовлена недбалістю самого відповідача. Крім цього, представник відповідача мав можливість ознайомитись із матеріалами справи 01 жовтня та 02 жовтня 2012 року, проте не зробив цього. У зв'язку з цим, клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню судом не підлягало.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов наступних висновків:

09 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ АГРО»(далі -позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВІКО» (далі -відповідач) був укладений договір надання послуг по перевезенню цукрових буряків №БП-3 (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з перевезення цукрових буряків власною автомобільною технікою згідно із заявками відповідача, з урахуванням графіку перевезення (далі -послуги), а відповідач зобов'язувався вказані послуги прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 334 045,34 грн., а відповідач вказані послуги прийняв, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000181 від 18.10.2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи, проте не оплатив їх.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 334 045,34 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 5 514,15 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 343,83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 цієї статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

28 лютого 2012 року сторони підписали акт звіряння розрахунків (далі -акт від 28.02.2012 року), з якого вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 2 725 025,33 грн., а заборгованість за послуги з перевезення складала 334 045,34 грн.

03 жовтня 2012 року представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення щодо обставин у справі, зазначив, що між сторонами було укладено декілька договорів, а оплати, зазначені в акті від 28.02.2012 року, були здійснені відповідачем на виконання умов договору купівлі-продажу цукрового буряку, а не договору надання послуг по перевезенню цукрових буряків №БП-3 від 09.09.2011 року.

Відповідач документів, що підтверджують оплату наданих позивачем послуг або спростовують доводи позивача, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 334 045,34 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 5 514,15 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 343,83 грн.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обо'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості в розмірі 2 725 025,33 грн., яку відповідач отримав 28 грудня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи, проте борг не оплатив.

Так, останнім днем для оплати заборгованості відповідачем було 04 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 05.01.2012 року до 13.07.2012 року складає 191 день, тому три проценти річних від суми 334 045,34 грн. становлять 5 244,05 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 05.01.2012 року до 13.07.2012 року: в січні -100,2% (УК №23 від 07.02.2012р.), лютому -100,2% (УК №44 від 07.03.2012р.), березні -100,3% (УК №65 від 10.04.2012р.), квітні -100,0% (УК №82 від 11.05.2012р.), травні -99,7% (УК №100 від 07.06.2012р.), червні -99,7% (УК №120 від 10.07.2012р.), липні -99,8% (УК №141 від 08.08.2012р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 334 045,34 грн., складає 2 343,67 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена в розмірі 343,83 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ АГРО»до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»про стягнення заборгованості в розмірі 339 903,32 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»(Київська обл., м. Вишневе, вул. Механізаторів 1, ідентифікаційний код 13300531) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ АГРО»(Хмельницька обл., Чемеровецький район, смт. Чемерівці, вул. Миру, 3, ідентифікаційний код 34222628) 334 045,34 грн. (триста тридцять чотири тисячі сорок п'ять грн. 34 коп.) основного боргу; три проценти річних у розмірі 5 244,05 грн. (п'ять тисяч двісті сорок чотири грн. 05 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 343,83 грн. (триста сорок три грн. 83 коп.); 6 792,67 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто дві грн. 67 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.10.2012 року.

Суддя С. Грабець