Постанова № 2636808, 15.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15.12.2008 р.                                                                                                     № 6/597

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання податкових повідомлень-рішень та рішення нечинними

за участю представників

позивача Громніцький Ю.П.

відповідача Філімоненко А.С., Шевчук О.М.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання податкових повідомлень –рішень від 07.11.2007 р. № 0001984120/0, від 29.12.2007 р. №0001984120/1, від 14.03.2008 р. № 0001984120/2 та від 20.05.2008 р. № 0001984120/3 та рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2007 р. № 14809/10/25-019 нечинними.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що висновок податкового органу про несвоєчасну сплату позивачем зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України є помилковим, оскільки такий висновок зроблено без урахування призначень платежу, що визначалися Компанією в платіжних дорученнях, згідно з якими сплачувалися вказані зобов’язання.

В результаті чого відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.11.2007 р. № 0001984120/0, від 29.12.2007 р. №0001984120/1, від 14.03.2008 р. №0001984120/2 та від 20.05.2008 р. № 0001984120/3 на суму 90474301,76 грн., які не можуть вважатись обґрунтованими та такими, що відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Позивачем були самостійно узгоджені податкові зобов’язання по сплаті рентної плати за транспортування природного газу територією України відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. В зв’язку з наявністю податкового боргу у НАК «Нафтогаз України», в порядку передбаченому п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається в порядку календарної черговості його виникнення.

Тому, на думку відповідача прийняття податкових повідомлень-рішень відповідно до п. «б»п.4.2.2 п.4.2 ст.4 та нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі-відповідач) була проведена перевірка своєчасності внесення до бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі-позивач) відповідного розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України за лютий 2007 р. (вхідний № 2366 від 20.03.2007 р.).

За результатами перевірки був складений акт від 24.10.2007 р. № 892/41-20/20077720 та прийняте податкове повідомлення –рішення від 07.11.2007 р. №0001984120/0 на суму 90474301,52 грн.

НАК «Нафтогаз України»оскаржила зазначене податкове повідомлення-рішення до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків. Однак, рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 28.12.2007 р. № 14809/10/25-019 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 07.11.2007 р. № 0001984120/0 залишено без змін, а скаргу НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.

Відповідачем 08.01.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001984120/1, яким до Компанії застосовано штраф в тому ж розмірі та з тих же підстав, що й в попередньому податковому повідомленні-рішенні.

Вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги Компанія оскаржила до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

НАК «Нафтогаз України»отримала рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 03.03.2008 р. № 749/10/25-214 «Про результати розгляду скарги», згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 29.12.2007 р. №0001984120/1 та від 07.11.2007 р. № 0001984120/0.

Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації України на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 08.05.2008 р. №4392/6/25-0215 про результати розгляду повторних скарг, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги, а скарги позивача - без задоволення.

НАК «Нафтогаз України»отримала податкове повідомлення-рішення від 20.05.2008 р. № 0001984120/3 яким до позивача застосовано штраф в сумі 90474301,76 грн.

          Позивач стверджує, що НАК «Нафтогаз України»сплатив зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування за лютий 2007 р. в повному обсязі. Компанія визначала призначення платежу в платіжних дорученнях, на думку позивача, податкова інспекція, як контролюючий орган не мала повноважень на зміну цільового призначення коштів, у т.ч. зі сплати зобов’язань, перерахованих до бюджету держави. Окрім того, зобов’язання зі сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України не є податковим зобов’язанням, а тому не може вважатися загальнодержавним податком, збором (обов’язковим платежем). Отже, застосування до НАК «Нафтогаз України»штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в разі не сплати вказаного платежу застосуванню не підлягають.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом, позивач в порушення п.6 «Порядку обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 року № 424 «Про обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами»(далі –Порядок № 424), транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України та п.п.5.3.1 п 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкових зобов'язань з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами за період лютий 2007 р. в розмірі 180948603,52 гривень.

НАК "Нафтогаз України" в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», несвоєчасно сплатив узгоджені суми податкових зобов'язань, визначені платником в розрахунках по рентній платі за транзитне транспортування природного газу територією України, а саме з затримкою на строк більше 90 календарних днів.

          Згідно із статтею 5 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" із змінами і доповненнями (далі - Закон України №3235) розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктоводами подаються до органів стягнення за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 84 Закон України №3235, встановлено, що: "контроль, за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком N 8 до цього Закону ".

Відповідно додатку №8 Закону України №3235: контроль за справлянням (стягненням) рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України (код платежу - 21060500) покладено на Державну податкову адміністрацію України.

Таким чином, Законом України №3235 передбачено обов'язок органів державної податкової служби здійснювати контроль за сплатою та стягувати несплачену або несвоєчасно сплачену рентну плату за транзитне транспортування природного газу трубопровідним транспортом територією України, яка вноситься до Державного бюджету.

Порядок обчислення і сплати до державного бюджету рентної плати за транспортування природного газу територією України визначається "Порядком обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 року №424 (далі за текстом - Порядок №424).

Відповідно до п. З Порядку № 424, платниками рентної плати за. транспортування трубопровідним транспортом є НАК "Нафтогаз України" (за надання послуг, зокрема транспортних та/або транспортно-експедиторських, під час транзитного транспортування природного газу територією України).

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, вносять до Державного бюджету України рентну плату за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані.

Розрахунки суми рентної плати подаються органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника щомісяця до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією.          • Відповідно до п.6 Порядку № 424, суми податкових зобов'язань з рентної плати за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, вносяться платником за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з: -          фактичних обсягів природного газу та аміаку і відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України; -          фактичних обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України, у відповідних декадах місяця.

Визначена у податковому розрахунку за відповідний звітний (податковий) період сума податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.

Сума рентної плати, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) місяць, з урахуванням фактично внесених авансових платежів у повному обсязі вноситься платниками до Державного бюджету.

Пунктом 7 Порядку № 424 встановлено, що сума рентної плати, нарахована за звітний період і не внесена в установлений строк, сплачується до державного бюджету з нарахуванням пені та штрафних санкцій у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.8. Порядку № 424 Платники несуть відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до державного бюджету, своєчасність подання розрахунків такої плати до органів державної податкової служби відповідно до законодавства.

Пунктом 9 Порядку № 424 передбачено, що контроль за правильністю обчислення рентної плати, повнотою і своєчасністю її внесення до державного бюджету і подання розрахунків здійснюється в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби.

Позивач в своїй позовній заяві вказав, що НАК «Нафтогаз Ураїни» виконав вимоги, передбачені Порядком №424, чим підтвердив, що НАК «Нафтогаз Ураїни» має сплачувати рентну плату за транспортування природного газу територією України до Державного бюджету України.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ для подання податкової декларації.

Згідно з преамбулою Закону України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. N 1251-ХП (із змінами та доповненнями), цей закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також; права, обов'язки і відповідальність платників".

Стаття 13 Закону України «Про систему оподаткування»визначає види податків та зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, відповідно до якої в Україні справляються загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно ст.14 зазначеного Закону, до загальнодержавних податків та зборів належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1)          податок на додану вартість;

2)          акцизний збір;

3)          податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними

підприємствами;

4)          податок на доходи фізичних осіб;

5)          мито;

6)          державне мито;

7)          податок на нерухоме майно (нерухомість);

8)          плата (податок) за землю;

9)          рентні платежі;

10)          податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів... " Таким чином, статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування" встановлено, що рентні платежі відносяться до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Разом з тим, преамбула Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. N 2181 -III визначає, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення ".

Таким чином, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про систему оподаткування»поширюються на правовідносини, які виникають з приводу сплати рентних платежів.

Наказом ДПА України від 25.06.2003 р. № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 р. № 549/7870 затверджено форму розрахунків рентної плати за транспортування природного газу територією України.

Форма розрахунку рентної плати за транспортування природного газу територією України містить рядок 3 „Сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 1 - р. 2)*, якщо р. 1 >р. 2 „ та рядок 5 „Сума штрафу (нараховується платником самостійно відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(р. 3) х 5 % „.

Отже, можливість платника податків, який до перевірки контролюючим органом, виявляє факт заниження суми рентної плати за транспортування природного газу територією України, мав можливість скористатися нормами передбаченими пунктом 17.2 статті 17 Закону України № 2181-III, що свідчить про віднесення рентної плати за транспортування природного газу територією України до категорії податкового зобов'язання.

Згідно з п 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях.

Таким чином, сума податкового зобов'язання, яку платник податків узгодив та не сплатив в строки передбачені в пп 5.3.1 п 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ визнається сумою податкового боргу на підставі п 1.3 ст.1 та пп5.4.1 п 5.4 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ.

На підставі п. «г»пп. 4.4.2 п 4.4 ст.4 Закону № 2181-ІІІ, ДПА України було надане податкове роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу № 540 від 13.11.2002 р., яким зазначено, що кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору, (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Відповідно до норм підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ, у разі якщо платник податків не сплачує самостійно визначеної суми податкового зобов'язання у строки, зазначені у ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, така сума визнається сумою податкового боргу платника податків, а платник податків несе відповідальність у вигляді застосування штрафу відповідно до загального строку затримки згідно із пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ та нарахування пені згідно із пп. 16.1.2 п. 16.1 ст.16 Закону України № 2181-ІІІ від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Щодо застосування до НАК „Нафтогаз України" штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.7 п 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більш ніж: 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 6.1.7 підпункту 6.1 пункту 6 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459, із змінами, та доповненнями у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 6.1.1 - 6.1.6 чи ні.

При цьому складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 із змінами та доповненнями.

Повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання:

1)          при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу. Тобто, повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2)          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу. Аналогічно до попереднього повідомлення приймається одне повідомлення за весь період;

3)при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) податкового боргу.

Податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Таким чином, відповідач правомірно застосував положення п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині застосування до позивача штрафних санкцій.

          Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.           Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.