Постанова № 26367730, 02.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2012 р. № 2-а- 7490/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Щербак Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року №0000031703/1.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення винесене безпідставно та протиправно а тому підлягає визнанню недійсним.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування від 29.07.2010 року громадянці ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення цокольного поверху №1,12-18 в літ. "А-6", загальною площею 62,8 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказані нежитлові приміщення належать ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 14.01.2010 року, реєстр №51, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 15.01.2010 року, номер витягу 25041276, зареєстрованих в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 15.01.2010 року, номер запису 1817. Загальна вартість нежитлових приміщень становить вісімдесят тисяч гривень, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 13.07.2010 року, номер витягу 26692904.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова у Харківській області Державної податкової служби у відношенні ОСОБА_1 було винесено податкове повідомлення - рішення №0000031703 про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 4491,96 грн.

Позивач скористалась правом адміністративного оскарження та подала скаргу на податкове повідомлення - рішення від 19.01.2012 року №0000031703 винесене Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Харкова до Державної податкової служби Харківської області.

Рішенням Державної податкової служби Харківської області скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 19.01.12 № 0000031703 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3559,49 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишає без змін, а скаргу громадянки ОСОБА_1 від 16.02.12, б/н - без задоволення, прийнято нове повідомлення рішення від 27.04.2012 року №0000031703/1.

ФО-П ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Державної податкової служби України в якій просила скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.01.2012 року №0000031703.

Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі М.Харкова від 19.01.2012р. №0000031703 (з урахуванням рішення ДПС у Харківській області ВІД 13.04.2012р. № 443/С/10-212), та рішення ДПС у Харківській області від 13.04.2012р. ЛЬ443/С/10-212 про результати розгляду скарги, а скаргу громадянки ОСОБА_1 - без задоволення.

У відповідності до положень статей 269, 270, 271 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Вищезазначені норми кореспондуються з положеннями статті 5 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-XII, який діяв на час виникнення частини спірних правовідносин (далі - Закон України №2535-ХІІ), вбачається, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено що, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на наведені норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку що ОСОБА_1, як фізична особа, набула право користування на земельну ділянку на якій розміщено нежитлові будівлі, які належать ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29.07.2010 року.

Згідно з п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку, що через наявність права власності на нежитлові будівлі у фізичної особи ОСОБА_1, у позивача виник обов'язок щодо сплати земельного податку, саме як у фізичної особи.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 24 грудня 2010 року в якій зазначено, що Вищий адміністративний суд України неправильно застосував норми матеріального права надавши перевагу положенням Закону №2535XII та ст.125, 126 Земельного кодексу України, які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці - ст.120 ЗК та ст.377 ЦКУ.

Таким чином, з огляду на позовні вимоги та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби були підстави для нараховування податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб у відношенні фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 932,47 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення, винесено Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.