Постанова № 26367557, 19.09.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/3188/2012

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача -Грязона Р.М. (за довіреністю),

представника відповідача -Івченко Я.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Дизельгазсервіс»до державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дизельгазсервіс»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002802301 та № 0002792301 від 07.06.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 22.05.2012р. №55/23 -2/33903256, яким встановлено заниження податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором поставки нафтопродуктів, укладеним з ТОВ «Полімер - Столиця». За висновком перевірки правочини, укладені з вказаним підприємством, не спрямовані на реальне настання правових наслідків у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Полімер - Столиця»трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів.

Позивач вважає висновки перевірки безпідставними, так як на момент укладення договору поставки ТОВ «Полімер - Столиця»було зареєстроване в установленому законом порядку та перебувало на обліку як платник податків та платник податку на додану вартість; господарські операції підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку та проведенням оплати за поставлений товар; під час проведення перевірки не здійснено розрахунку необхідної кількості працюючих та наявність саме яких основних засобів необхідна для здійснення господарських операцій, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях, при цьому послався на відсутність фактичного здійснення господарських операцій по поставці товару ТОВ «Полімер - Столиця»у зв'язку з відсутністю у останнього трудових ресурсів, складських приміщень та транспортних засобів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, актів приймання -передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів. Наявні у позивача товарно-транспортні накладні не підтверджують поставку нафтопродуктів, оскільки не містять відомостей про густину і температуру нафтопродуктів, дату та час виїзду автоцистерни з підприємства, В разі відсутності фактичного здійснення господарської операції документи первинного бухгалтерського обліку не можуть використовуватися для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів. Надані для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснених господарських операцій.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Дизельгазсервіс»зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 33903256 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Черкасах.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах здійснена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Дизельгазсервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. за результатами якої складено акт від 22.05.2012р. № 55/23-2/33903256.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 594178 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 336540 грн., за серпень 2011р. в сумі 257638 грн., та п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755, внаслідок чого занижено податок на прибуток за III квартал 2011р. у сумі 683304 грн.

За висновком перевірки позивачем завищено валові витрати за III-й квартал 2011року на суму 2970889 грн. та податковий кредит на суму 594197 грн., в тому числі за липень 2011р. на суму 336540 грн. та за серпень 2011р. на суму 257638 грн. внаслідок відображення у податковому обліку господарських операцій з придбання у ТОВ «Полімер-Столиця» пічного палива, котельного палива, мазуту М -100 та М - 40 на загальну суму 3565067 грн., в тому числі ПДВ на суму 594178грн. без їх фактичного здійснення.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002792301 від 07.06.2012р., яким збільшив позивачеві грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 891267 грн., в тому числі на суму 594178 грн. за основним платежем та 297089 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012р. №0002802301, яким збільшив позивачеві грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 683304 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (у подальшому -Закон №996) підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, про що свідчить довідка АА № 602789 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З метою здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Полімер - Столиця» укладено договір № 26/01/11 про поставку пічного палива, котельного палива, мазуту М -100, М -40.

На виконання зобов'язань за вказаним договором ТОВ «Полімер - Столиця»поставив позивачеві пічне паливо та мазут на загальну суму 19667707 грн., ПДВ 594178 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № РН -0000356 від 04.07.2011р. та податковою накладною № 356 від 04.07.2011р. на суму 174364 грн. 70 коп.

- видатковою накладною № РН -0000373 від 08.07.2011р. та податковою накладною № 373 від 08.07.2011р. на суму 89167 грн.

- видатковою накладною № РН -0000378 від 09.07.2011р. та податковою накладною № 378 від 09.07.2011р. на суму 128739 грн. 30 коп.

- видатковою накладною № РН -0000379 від 09.07.2011р. та податковою накладною № 379 від 09.07.2011р. на суму 185267 грн. 60 коп.

- видатковою накладною № РН -0000389 від 13.07.2011р. та податковою накладною № 389 від 13.07.2011р. на суму 169108 грн. 80 коп.

- видатковою накладною № РН -0000391 від 18.07.2011р. та податковою накладною № 391 від 18.07.2011р. на суму 184240 грн.

- видатковою накладною № РН -0000393 від 20.07.2011р. та податковою накладною № 393 від 20.07.2011р. на суму 141720 грн.

- видатковою накладною № РН -0000395 від 21.07.2011р. та податковою накладною № 395 від 21.07.2011р. на суму 179010 грн.

- видатковою накладною № РН -0000394 від 23.07.2011р. та податковою накладною № 394 від 23.07.2011р. на суму 184240 грн.

- видатковою накладною № РН -0000397 від 25.07.2011р. та податковою накладною № 397 від 25.07.2011р. на суму 179550 грн.

- видатковою накладною № РН -0000398 від 26.07.2011р. та податковою накладною № 398 від 26.07.2011р. на суму 160524 грн.

- видатковою накладною № РН -0000399 від 26.07.2011р. та податковою накладною № 399 від 26.07.2011р. на суму 38367 грн. 50 коп.

- видатковою накладною № РН -0000400 від 27.07.2011р. та податковою накладною № 400 від 27.07.2011р. на суму 20702 грн. 50 коп.

- видатковою накладною № РН -0000401 від 28.07.2011р. та податковою накладною № 401 від 28.07.2011р. на суму 184240 грн.

- видатковою накладною № РН -0000434 від 02.08.2011р. та податковою накладною № 434 від 02.08.2011р. на суму 64480 грн.

- видатковою накладною № РН -0000435 від 02.08.2011р. та податковою накладною № 435 від 02.08.2011р. на суму 135720 грн.

- видатковою накладною № РН -0000436 від 04.08.2011р. та податковою накладною № 436 від 04.08.2011р. на суму 185885 грн.

- видатковою накладною № РН -0000437 від 08.08.2011р. та податковою накладною № 437 від 08.08.2011р. на суму 174370 грн.

- видатковою накладною № РН -0000438 від 09.08.2011р. та податковою накладною № 438 від 09.08.2011р. на суму 182595 грн.

- видатковою накладною № РН -0000439 від 11.08.2011р. та податковою накладною № 439 від 11.08.2011р. на суму 42735 грн.

- видатковою накладною № РН -0000440 від 12.08.2011р. та податковою накладною № 440 від 12.08.2011р. на суму 197450 грн.

- видатковою накладною № РН -0000441 від 14.08.2011р. та податковою накладною № 441 від 14.08.2011р. на суму 190820 грн.

- видатковою накладною № РН -0000442 від 16.08.2011р. та податковою накладною № 442 від 16.08.2011р. на суму 185885 грн.

- видатковою накладною № РН -0000444 від 20.08.2011р. та податковою накладною № 444 від 20.08.2011р. на суму 185885 грн.

Перевезення товару здійснювалося орендованим транспортом та підтверджується товарно-транспотними накладними: № 04/07 від 04.07.2011р., № 08/07 від 08.07.2011р., № 09/07 від 09.07.2011р., № 10/07 від 09.07.2011р., № 13/07 від 13.07.2011р., № 18/07 від 18.07.2011р., № 20/07 від 20.07.2011р., № 21/07 від 21.07.2011р., № 23/07 від 23.07.2011р., № 25/07 від 25.07.2011р., № 26/07 від 26.07.2011р., № 27/07 від 26.07.2011р., № 28/07 від 27.07.2011р., № 29/07 від 28.07.2011р., № 02/08 від 02.08.2011р., № 03/08 від 02.08.2011р., № 04/08 від 04.08.2011р., № 08/08 від 08.08.2011р., № 09/08 від 09.08.2011р., № 11/08 від 11.08.2011р., № 12/08 від 12.08.2011р., № 14/08 від 14.08.2011р., № 16/08 від 16.08.2011р., № 20/08 від 20.08.2011р.

Оплата за отриманий товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 138 - 151).

Про фактичне отримання товару по кількості та якості на складі позивача свідчать акти приймання товару, а саме: від 04.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 32899 л., від 08.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 13718 л., від 09.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 36,47 т., від 09.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 25243 л., від 13.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 34,512 т., від 18.07.2011р. на отримання мазуту у кількості 32,9 т., від 20.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 23620 л., від 21.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 33,15т., від 23.07.2011р. на отримання мазуту у кількості 32,9 т., від 25.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 33,25 т., від 26.07.2011р. на отримання мазуту у кількості 30,87 т., від 26.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 7,45 т., від 27.07.2011р. на отримання пічного палива у кількості 4225 л., від 28.07.2011р. на отримання мазуту у кількості 32,9 т., від 02.08.2011р. на отримання пічного палива у кількості 12,4 т., від 02.08.2011р. на отримання пічного палива у кількості 23,2 т., від 04.08.2011р. на отримання мазуту у кількості 32,9 т., від 08.08.2011р. на отримання пічного палива у кількості 32900 л., від 09.08.2011р. на отримання мазуту у кількості 32,9 т., від 11.08.2011р. на отримання пічного палива у кількості 7,7 т., від 12.08.2011р. на отримання пічного палива у кількості 35,9 т., від 14.08.2011р. на отримання пічного палива у кількості 32,9 т., від 16.08.2011р.на отримання мазуту у кількості 32,9 т., від 20.08.2011р. на отримання мазуту у кількості 32,9 т. (а. с. 152 - 175).

Отже, господарські операції позивача з придбання у ТОВ «Полімер-Столиця»паливних матеріалів підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог статті 9 Закону №996, а право на податковий кредит за вказаними господарськими операціями -податковими накладними.

Суд вважає недоведеними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 131.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Кодексу до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 138.8 вказаної статті собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема з вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Підпунктом 14.1.181 Податкового кодексу України визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»вказаного Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом вищевказаних приписів Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Стверджуючи про безтоварність господарських операцій з придбання нафтопродуктів, відповідач у акті перевірки посилається на відсутність у товарно-транспортних накладних густини і температури нафтопродукту, а також дати та часу виїзду автоцистерни з підприємства, неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Полімер-Столиця», встановлену актом документальної позапланової невиїзної ТОВ «Полімер-Столиця»від 25.11.11.2011р. №364/2304/36566711 ДПІ в Оболонському районі м. Києва та відсутність сертифікатів на кожну партію нафтопродуктів.

Крім цього, у судовому засіданні представник відповідача послався на відсутність у видаткових накладних розшифровки підпису посадової особи позивача, відповідальної за отримання нафтопродуктів, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у прийманні товару, та відсутність номера довіреності, за якою здійснювалось приймання товару.

Підпунктом 7.5.8 пункту 7.5 статті 7 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008р. № 805/15496 передбачено, що відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується у ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Разом з цим, відповідно до статті 4 Закону №996 одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, який передбачає, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми. Таким чином, незначні недоліки первинних документів бухгалтерського обліку не свідчать про їх юридичну дефектність за умови, якщо інші докази підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно з товарно-транспортними накладними перевезення нафтопродуктів здійснювалось на автомобілі DAF НОМЕР_1 з причепом TNERGO NC 32-5, НОМЕР_2, які знаходяться в оренді у позивача на підставі договору оренди транспортних засобів від 08.06.2011р.

Перевезення здійснювали водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відповідно до наказів №4-к від 19.07.2011р. та №1-к від 13.06.2011р. є працівниками позивача.

Згідно з актами про фактичне отримання товару по кількості та якості паливні матеріали розвантажені на АЗС, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Першотравневій, 72 і належить позивачу на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу майна від 29.09.2010р., їх приймання здійснили посадові особи позивача директор Ворошилов Р.Г. та інженер-механік ОСОБА_6

Оплата вартості придбаних нафтопродуктів здійснена позивачем у повному обсязі, придбані нафтопродукти використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ «Агропродресурс», Маринопільським психоневрологічним інтернатом, ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50», ПАТ «Чотирбоцьке ХПП»та ТОВ Скала-Подільський спецкар'єр», видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі та довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 2, а.с. 63-126).

Вказані обставини свідчать про фактичне здійснення господарських операцій з поставки нафтопродуктів, тому відсутність у товарно-транспортних накладних температури і густини нафтопродукту, дати та часу виїзду автоцистерни суд вважає незначними недоліками, які самі по собі не свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

З огляду зазначене також є безпідставними посилання відповідача на відсутність у видаткових накладних посади та прізвища посадової особи, яка приймала участь у прийманні нафтопродуктів, та номера і дати довіреності.

Згідно з актом від 25.11.2011 № 364/2304/36566711 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімер - Столиця»ДПІ у Оболонському районі м. Києва місцезнаходження ПП «Полімер-Столиця»не встановлено, акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей, трудові ресурси та умови для зберігання товарів відсутні. На підставі вказаного акта ДПІ у Оболонському районі зробила висновок, що господарські операції з поставки товарів ТОВ «Полімер-Столиця»фактично не здійснювались. Вказаний висновок ліг в основу висновку відповідача при безтоварність господарських операцій позивача з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Полімер-Столиця».

На думку суду обставини щодо відсутності контрагента платника податків за місцезнаходженням та відсутність у нього первинних документів бухгалтерського обліку, трудових та матеріальних ресурсів самі по собі не свідчать про безтоварність господарських операцій і можуть підтверджувати відсутність їх здійснення лише у сукупності з іншими доказами.

Разом з цим, фактичне здійснення господарських операцій з поставки нафтопродуктів позивачу підтверджується встановленими судом обставинами щодо їх транспортування, передачі за місцем знаходження АЗС позивача, оплатою вартості нафтопродуктів у повному обсязі та їх використанням у власній господарській діяльності позивача.

Також суд бере до уваги, що відповідно до статті 47 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що акт перевірки від 25.11.2011 № 364/2304/36566711 ТОВ «Полімер-Столиця»не містить викладення суттєвих обставин діяльності позивача, які стосуються виявлених порушень податкового законодавства, встановлені ним обставини стосуються лише ведення податкового обліку вказаним підприємством, а не позивачем, тому не є доказом безтоварності господарських операцій.

Посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості на нафтопродукти спростовуються наданим у судовому засіданні копіями паспортів якості на нафтопродукти (т. 1, а.с. 178-214).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутність фактичного здійснення господарських операцій та порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201, п. 201.7, ст. 201 та п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755, тому вважає податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0002792301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 594178 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 297089 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012р. № 0002802301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 683304 грн. безпідставними, а позовні вимоги про їх скасування такими, що підлягають задоволенню.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 07.06.2012р. № 0002802301 про збільшення ПП «Дизельгазсервіс»грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 683304 (шістсот вісімдесят три тисячі триста чотири) гривні.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 07.06.2012р. №0002792301 про збільшення ПП «Дизельгазсервіс»грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 891267 (вісімсот дев'яносто одна тисяча двісті шістдесят сім) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України з рахунків державної податкової інспекції у м. Черкасах (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235) на користь приватного підприємства «Дизельгазсервіс»(18007, м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 7) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 04 жовтня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко