Постанова № 26367545, 10.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2012 р. № 2а- 6777/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Мартинчук С.М.,

за участю представника позивача Садчикова С.О.,

представника відповідача Хорольської Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт-сервіс» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.05.2012 року №0000310153 як таке, що винесене необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що за результатами камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності ТОВ «Прінт-сервіс» з податку на додану вартість відповідачем складений акт від 06.04.2012 року № 346/15-312/32760537. У висновках акту перевірки зазначено, що ТОВ «Прінт-сервіс» в порушення вимог п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, завищено суму залишку від'ємного значення (рядок 24 декларації з ПДВ) за лютий 2012 року у розмірі 981180 грн. На підставі вказаного акту перевірки Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року №0000310153. ТОВ «Прінт-сервіс» просить скасувати податкове повідомлення-рішення, яким, на його думку, неправильно визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 981180 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обставини, викладені в позові, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби позов не визнав. В запереченнях проти позову зазначив, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими. При цьому посилався на порушення позивачем п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, а саме, що зави про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування можуть бути подані платником податку не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт-сервіс» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 32760537. Підприємство станом на час розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

На підставі пункту 200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Прінт-сервіс» з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 06.04.2012 року №346/15-312/32760537.

Згідно висновків, викладених у вказаному акті перевірки, податковим органом встановлено завищення ТОВ «Прінт-сервіс» залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів (вересень 2007р., жовтень 2007р., листопад 2007р., грудень 2007р., травень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р.) у сумі 981180 грн., чим порушено п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755 І та п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону україни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

10.05.2012 року, з посиланням на зазначений акт перевірки, Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000310153. яким ТОВ «Прінт-сервіс»зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 981180 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані приписами Податкового кодексу України, а саме: згідно з п. 200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПКУ).

Безпосередньо п. 200.4. ст.200 ПКУ встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Наказу ДПА України від 25.01.2011 року за №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість": 4.6.6. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)."

Відповідно до п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Посилання податкового органу в акті перевірки на порушення позивачем норми 102.5 ст.102 Податкового кодексу України та п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що поняття "бюджетне відшкодування з ПДВ" та "від'ємне значення з ПДВ" не є тотожними.

Поширення на правовідносини з приводу заповнення строки 24 податкової декларації з ПДВ щодо врахування від'ємного значення податку на додану вартість строку давності, визначеного п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, є неможливим з урахуванням норми п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, за змістом якої бюджетне відшкодування розуміється як відшкодування бюджетного від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями визначеними у розділі V цього кодексу та п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст.14, якими передбачено, що надмірно сплачені кошти, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк яких настав на таку дату.

Оскільки за приписами п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України відносно суми від'ємного значення з ПДВ платником податків не може бути заявлено вимогу про повернення з бюджету грошових зобов'язань і вказана норма не містить обмеження у часі, по минуванню якого платник податків втрачає право відображати в податковому обліку з ПДВ суму від'ємного значення, то суд, керуючись положеннями п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України не знаходить правових підстав для поширення на правововідносини з приводу формування від'ємного значення з ПДВ строку давності у 1095 днів.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Судовим розглядом встановлено, що судження суб'єкта владних повноважень про завищення ТОВ «Прінт-сервіс»від'ємного значення з ПДВ вмотивовано виключно посиланням на п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України та п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

При цьому, суд наголошує, що з наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як в ході проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ за лютий 2012 року у сумі 981180,00 грн.

Жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було, в акті перевірки судження з приводу порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладені.

Між тим, даних про те, що позивач у спірних правовідносинах подавав до ДПІ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до суду не надано.

За таких підстав суд дійшов висновку про те, що відповідач помилково застосував до спірних правовідносин приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України. Порушень у застосуванні позивачем ст.200 Податкового кодексу України ДПІ виявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 981180,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Разом з тим, в ході розгляду справи доказів правомірності, законності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення - рішення відповідачем до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000310153 від 10.05.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" (юридична адреса: вул. Плеханівська, буд. 92-А, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код: 32760537) витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2012 року.

Суддя К.О. Севастьяненко