Постанова № 2636734, 23.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.12.2008 р. № 6/507

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ"ЄДНАНА КРЕДИТНА СПІЛКА "СУЗІР"Я"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

проскасування рішення про застосування податкових повідомлень-рішень

Представники сторін:

позивача: Гайденко Р.В.

від відповідача: Піскун І.О. (довіреність від 04.07.2008р. №9123/9/10-209), Оверко І.І. (довіреність від 29.01.2008р. №1324/9/10-209)

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Всеукраїнська Обєднана Кредитна спілка «Сузіря»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішення про застосування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не погоджується з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями рішеннями, оскільки пп.3.п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачає, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. Тому, позивач вважає дії відповідача щодо порушення ним пп.4.2.9. п.4.2. ст.4 та пп.9.2.3. п.9.2. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є не правомірними.

Відповідач проти позовних вимог заперечують в повному обсязі, обґрунтовуючи це наступним: кредитна спілка, крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках її членів, розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається в її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків ( у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів). Оподаткування відсотків регулюється п.9.2.2 ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", тому застосування норм п.п. 4.3.5 п.4.3. ст. 4 вказаного Закону до оподаткування відсотків є неправомірним.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали справи, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази Окружний адміністративний суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м Києві (надалі - відповідач) було проведено планову перевірку Всеукраїнської Обєднаної Кредитної спілки «Сузіря». В ході перевірки встановлено порушення позивачем пп.4.2.9. п.4.2. ст.4 та пп.9.2.3. п.9.2. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виявлене порушення встановлено в звязку з неутриманням позивачем та не сплатою податку з доходів фізичних осіб суми 11775,00 грн. доходу отриманого головою правління позивача ОСОБА_1 у звязку з оплатою придбаних продуктів харчування за рахунок ВОКС «Сузіря», та з доходів членів кредитної спілки, виплачених як проценти на їх пайові внески.

В наслідок зазначених порушень за результатами перевірки визначено податок з доходів фізичних осіб у сумі 11775,00 грн. та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 23550,00 грн. за заниження податку з доходів фізичних осіб.

Також встановлено, що голова правління позивача ОСОБА_1 за готівкові кошти у сумі 4416,00 грн. видані йому спілкою під звіт з жовтня 2003р. по червень 2006р. придбані продукти харчування, що підтверджуються авансовими звітами та фіскальними чеками, роздрукованими через РРО.

На підставі викладеного відповідач прийняв рішення, що голова правління позивача отримав дохід додаткове благо, з якого ВОКС «Сузіря»як податковий агент повинна була утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 574,0 грн. (4416,0 x13%).

Крім того, відповідачем на підставі пп.17.1.9. п.17.1. ст.17 Закону України №2181 за неутримання та несплату податку з доходів фізичних осіб складає 23550,0 грн. (11775,0 x 2).

В звязку із виявленими порушеннями відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000362210/0 від 05.02.2007р. (№0000362210/1 від 16.04.2007р.) 7266,98 грн. сума штрафних (фінансових) та за податковими повідомленнями - рішеннями №0000511750/0 від 05.02.2007р. (№0000511750/1 від 17.04.2007р., №0000511750/2 від 22.06.2007р., №000051/31750/3 від 31.08.2007р.) на суму 35302,17 грн., з яких 23550,0 грн. сума основного платежу та 11775,0 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятим повідомленням-рішенням, позивач на підставі пп. 5.2.2 п. 5,2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг рішенням ДПА України №10380/7/25-0415 від 24.05.2007року скаргу залишено без задоволення. Податкове повідомлення-рішення №0000511750/0 від 05.02.2007року, податкове повідомлення-рішення №0000511750/1 від 17.04.2007року, податкове повідомлення-рішення №0000511750/2 від 22.06.2007року та податкове повідомлення рішення №000051/31750/3 від 31.08.2007р. на суму 35325,00грн. було оскаржено.

Рішенням ДПА у м. Києві № 4816/7/25-214 від 21.06.2007р. було скасуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м Києва від 05.02.2007р. №0000511750/0 в частині 7,61 грн. донарахованого податку з доходів фізичних осіб та 15,22 грн. застосованих штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб та не задоволене скаргу в іншій частині.

Рішенням ДПА України №16927/7/25-0315 скаргу залишено без задоволення. Таким чином, загальна сума податкового боргу складає 42569,15 грн.

Податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки № 22/1/22-1/25881964 від 25.01.07р. від 25.01.2007, яким встановлено наступне:

в порушення пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем не утриманий податок з доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді процентів, нарахованих на додаткові пайові внески членів кредитної спілки;

в порушення пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" згідно якого до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Однак, відповідно до п. 7.1. ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті: п. 7.2.передбачає, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001р. № 2908-ПІ кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзаців першого та другого частини 1 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, а також відповідно до абзацу 4 цієї частини залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Отже, пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до ч. З ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки", яка встановлює, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Таким чином, посилання позивача на те, що оподаткування процентів на пайові внески, а також на додаткові пайові внески членів кредитної спілки регулюється п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" на думку суду є обґрунтованим.

Пунктом 7.2 ст.7 цього Закону встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом зокрема як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Однак, при застосуванні цієї норми слід враховувати, що відповідно до пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" підпункт 4.2.12 п. 4.2 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 ст. 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Таким чином, з норми пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" випливає, що виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 7.2 ст. 7 Закону „Про податок з доходів фізичних осіб" з 01.01.2010р., а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42569,15 грн. є неправомірним та безпідставним.

Заперечення відповідача стосовно того, що оподаткування процентів (у тому додаткових пайових членських внесків), сплачених (нарахованих) за іншими підставами, зокрема визначеними ч. 3 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки", а саме розподіл нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, та який розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів), то відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування здійснюється в загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

Однак, пунктом 7.2 визначена єдина ставка податку у розмірі 5% від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Посилання відповідача на те, що нерозподілений дохід, що залишається в розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється між членами спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів), оподаткування яких здійснюється відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме в загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а також те, що згідно із цим Законом кредитна спілка є податковим агентом, тому при нарахуванні та виплаті членам кредитної спілки доходів у вигляді процентів (у тому числі дисконтних доходів) на пайові та додаткові пайові внески її членів вона зобов'язана утримувати податок від сум такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою (13 %) спростовується наступним.

Ставка 13 % визначена п. 22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким встановлено, що починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону встановлюється на рівні 13% відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Підпунктом 9.2.1 п.9.2 ст.9 зазначеного Закону встановлено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Крім того, пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами); що здійснюються з урахуванням норм пункту 9.7 ст. 9 цього Закону.

При цьому пп. "в" п. 9.7 ст. 9 встановлено: іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам;

До 01.01.2005, тобто до внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", виплата процентів на пайові внески членам кредитних спілок не підлягала оподаткуванню у зв'язку з тим, що кредитна спілка була на рівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків.

Так, згідно з редакцією пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яка діяла до 01.01.2005, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.

Правомірність застосування п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування процентів на пайові внески членів кредитної спілки підтверджено також висновками науково-правової експертизи при Інституті держави і права їм. В.М Корецького НАН України, виконаної 28.11.2006р. на замовлення Національної асоціації кредитних спілок України щодо діяльності кредитних спілок України.

Таким чином, Всеукраїнська Обєднана Кредитна спілка «Сузіря» правомірно не утримувала податок з виплаченого членам кредитної спілки доходу у вигляді процентів на їх додаткові пайові внески та не перераховувала ці суми податку до бюджету, оскільки внески вносилися і розподіл доходу здійснювався згідно Закону України "Про кредитні спілки", а згідно з нормами пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що діяли до 01.01.2005, та нормами пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 цього Закону, що діють з 01.01.2005, проценти не підлягають оподаткуванню.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень рішень.

Отже, вимоги податкового органу щодо сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 42569,15 грн. є неправомірними.

За таких обставин позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000362210/0 від 05.02.2007р. (№0000362210/1 від 16.04.2007р.) на суму 7266,98 грн. та №0000511750/0 від 05.02.2007р. (№0000511750/1 від 17.04.2007р., №0000511750/2 від 22.06.2007р., №000051/31750/3 від 31.08.2007р.) на суму 35302,17 грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем надано достатні докази, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позовні вимоги задовольняються судом повністю, судові витрати позивача у огляді судового збору в сумі 8,40 грн. на підставі ст. 94 КАС України підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок Державного бюджету в повному обсязі.

З огляду на наведене, керуючись статтями ст.ст. 9, 69, 70, 71, 72, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м Києва №0000362210/0 від 05.02.2007р. № 0000362210/1 від 16.04.2007р. на суму 7266,98 грн. та №0000511750/0 від 05.02.07р. (№0000511750/1 від 17.04.2007р. № 0000511750/2 від 22.06.2007р. № 000051/31750/3 від 31.08.2007р) на суму 35302,17 грн..

3. Присудити на користь Всеукраїнської обєднаної Кредитної спілки «Сузіря»судові витрати в сумі 8,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.