Постанова № 26367024, 26.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р. № 2а-7888/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулика А.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова до Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова (далі –УПФУ в Франківському районі м. Львова) звернулося до суду з позовом до Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 490грн. 59 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.п. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проте, всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не в повному обсязі сплатив суму витрат на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.

Ухвалою від 11.09.2012 року суддя відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

Суд належним чином виконав обов’язок щодо повідомлення відповідача. Проте, відповідач заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не подав, хоча належним чином був повідомлений суддею про наслідки такого неподання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України , крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 –відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Позивач –УПФ України у Франківському районі м. Львова, у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направило на адресу відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №265 від 10.07.2012р. на суму 256,55 грн. та за №305 від 10.08.2012р. на суму 234,04 грн., призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед УПФ України у Франківському районі м. Львова з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є узгодженою і становить 490 грн. 59 коп., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №265 від 10.07.2012р. та №305 від 10.08.2012р.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-VI, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед УПФ України у Франківському районі м. Львова по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 490 грн. 59 коп. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту (код ЄДРПОУ - 14311429) на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова (код ЄДРПОУ - 20847402) суму боргу в розмірі 490 грн. 59 коп. (чотириста дев’яносто гривень п’ятдесят дев’ять копійок).

3.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

4.Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 вересня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.