Постанова № 26367017, 20.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3336/2012

20 вересня 2012 року 13год. 21хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Овдійчук О.О., Гулюк Г.В.

відповідача: представник Воробйова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" до Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Азеркорпу-Аутобан»звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282240 від 26.04.2012року.

Обґрунтовуючи позов позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття спірного рішення) про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ «Перун», що відображені у первинних документах, наданих до перевірки. Стверджує, що господарські операції з названим контрагентом є товарними та такими, що фактично виконувались, в підтвердження названих обставин позивач надав: первинні документи та податкові накладні по спірним господарським операціям, на підставі яких позивач здійснив формування сум податкового кредиту; облікові документи про придбання мінерального порошку; товаро-супровідні документи на його перевезення. Представники позивача позов підтримали та надали пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просили позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та зокрема зазначала, що господарські операції відображені у первинних документах позивача та ТОВ «Перун» є безтоварними, оскільки у названого контрагента відсутні необхідні активи, трудові ресурси, виробничі потужності для провадження господарської діяльності. Відтак, вважає, що позивач не вправі відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ за названими операціями, а в подальшому відносити суми ПДВ до складу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала та просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого:

За результатами проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Перун»(ідент. код 21090355) за квітень 2011 року ревізорами відповідача складено акт №146/22-26607596 від 18.04.2012р. (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки ).

Так, названий акт перевірки, містить висновок осіб, що проводили перевірку про нікчемність та безтоварність господарських операцій з придбання позивачем порошку мінерального неактивного у ТОВ «Перун», оскільки у названого контрагента відсутні необхідні активи, трудові ресурси, виробничі потужності для провадження такої господарської діяльності.

На підставі таких висновків, відповідач встановив, що позивачем порушено пункти 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України, а зокрема завищено суму податкового кредиту за квітень 2011 року, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 7433,07 грн.

Враховуючи названі висновки щодо безтоварності операцій, викладені в обумовленому акті перевірки відповідач виніс податкове повідомлення - рішення № 0000282240 від 26.04.2012року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7433,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 3717,00 грн.

Відповідно до абз. «а» п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2. ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для формування віднесення валових витрат платника понесених затрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

Відповідно до Довідки статистики з ЄДРПОУ видами діяльності Представництва «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан»є будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.

Положенням про Представництво «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан», затвердженим рішенням ТОВ «Азеркорпу-Аутобан»27.06.2008 року, передбачено, що до функцій Представництва належить спорудження шляхів та спеціальні шляхобудівельні роботи загалом; прийняття замовлень на будівництво, організацію та спорудження шляхів, автобанів, дамб та будь-яких інших об'єктів.

Представниками сторін також надано пояснення, що Представництво «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан»здійснює на території України ремонтні роботи на автошляхах та має власний асфальтний завод, який виготовляє зв'язуючий асфальтобетон крупнозернистий, у виробництві якого необхідний мінеральний порошок.

З акту перевірки позивача (стор.6) вбачається, що на підставі податкової накладної №41 від 21.04.2011року (виписаної ТОВ "Перун") позивач в квітні 2011року сформував податковий кредит на суму ПДВ в розмірі 7433,07 грн., що припадає на вартість мінерального порошку неактивного, придбаного у ТОВ «Перун».

Окрім обумовленої податкової накладної, підставою для формування сум податкового кредиту є: договір купівлі-продажу №40 від 20.04.2011 року, укладений з ТОВ "Перун", предметом якого є поставка ТОВ "Перун" для Представництва «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан»порошку мінерального неактивного; видаткові накладні №П-00000635 від 21.04.2011 року, №П-000636 від 21.04.2011 року, №П-00000637 від 21.04.2011 року.

Водночас на підтвердження обставин щодо правомірності формування позивачем сум податкового кредиту по операціям з обумовленим контрагентами позивачем також надано: товарно-транспортні накладні №20/04 від 21.04.2011 року, №19/04 від 21.04.2011 року, №21/04 від 21.04.2011 року на перевезення порошку мінерального неактивного; попередні калькуляції вартості виробництва продукції №КА-0000016 від 30.04.2011 року, №КА-0000017 від 30.04.2011 року, №КА-0000018 від 30.04.2011 року, №КА-0000024 від 30.04.2011 року; акти списання №АЗ-0000599 від 30.04.2011 року, №СпТ-000582 від 30.04.2011 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку 205 за квітень 2011 року; копію матеріального звіту начальника асфальтного заводу Гюлабова Р. від 30.04.2011 року; виробничу відомість по асфальтному заводу за квітень 2011 року; копію наказу №09/04-А від 09.04.2011 року; витяг з Журналу реєстрації довіреностей; договір про повну матеріальну відповідальність №09/04-11М від 09.04.2011 року з начальником асфальтного заводу Гюлабовим Р.

З перелічених доказів вбачається, що порошок мінеральний неактивний в кількості та асортименті обумовленому у податковій накладній (на підставі якої позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту) надійшов на підприємство позивача та був використаний ним у його господарській діяльності. В ході перевірки позивача, ревізорами відповідача встановлено, а позивачем підтверджено, що взаєморозрахунки за поставлений порошок мінеральний неактивний між ТОВ «Перун»та позивачем здійснені у квітні 2011року.

Відтак, досліджені судом докази спростовують висновок податкового органу про безтоварність операцій.

Перелічені первинні документи містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані, як суб'єкти господарювання та платники податків (в тому числі і податку на додану вартість). Названі документи повністю розкривають зміст господарської операції. Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються, відомостями відображеними на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) щодо реєстрації ТОВ «Перун»платником податків на додану вартість.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у квітні 2011року суму ПДВ (за операціями з ТОВ «Перун») в розмірі 7433,07 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регламентовані статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно положень пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, позивач правомірно включив у травні 2011року до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 7433,07грн. (за операціями з ТОВ «Перун»).

Стосовно ж доводів викладених відповідачем щодо нікчемності та безтоварності згаданих правочинів, то відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленим контрагентом.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, містить припущення щодо відсутності наміру у ТОВ «Перун»на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Як зазначається у акті перевірки, чисельність працівників відповідно до 1-ДФ ТОВ «Перун»у 4 кварталі 2010р. та 1 кварталі 2011 року становила 6 чоловік, у 2-3 кварталі 2011 року -4 чоловіки, що, на думку суду, є достатнім для здійснення подібного роду господарської операції, вихорячи із обсягу, характеру та обставин поставки товару у квітні 2011 року ТОВ «Перун»для Представництва «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан».

Тому покликання представника відповідача щодо відсутності у ТОВ «Перун»власних технічних, трудових ресурсів, транспортних засобів не спростовують обставин щодо фактичної поставки товару в обсягах відображених у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних за квітень 2011року та податковій накладній, на підставі яких позивач сформував податковий кредит по спірній господарській операції.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з ТОВ «Перун»порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту і валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Доводи та висновки відповідача викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та ТОВ «Перун»є такими, що ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

В супереч зазначеного, відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення -рішення та правомірності його тверджень про нікчемність та безтоварність названих операцій.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0000282240 від 26.04.2012 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан"(КОД ЗКПО 26607596) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 111,50грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.