Постанова № 26366725, 27.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р. № 2а-5009/12/1370

12 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Чорнія О. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

8 червня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000780802/3312 та № 0000770802/3311 від 31.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Оріон»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення -рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні, поданому представником відповідача в судовому засіданні 25.09.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ТзОВ «Оріон», відтак позивачем занижено податок на прибуток у сумі 8310 грн. Стосовно податкового кредиту, наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Оріон».

Відповідач не забезпечив участі повноважного представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго»зареєстровано 18.04.2000 року, що підтверджено копією Випискою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України № 478295 від 29.03.2012 року.

У період з 12.04.2012 року по 07.05.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», про що складено Акт № 161/08-20/23269555 від 21.05.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Оріон». Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 8310 грн. а також вимог п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 6648 грн.

31.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 161/08-20/23269555 від 21.05.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000780802/3312, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 12465 грн., у тому числі основний платіж 8310 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 4155 грн.

31.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 161/08-20/23269555 від 21.05.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000770802/3311, яким відповідно до вимог п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 9972 грн., у тому числі основний платіж 6648 грн., штрафні (фінансові) санкції 3324 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11. ст. 5 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підтвердження дотримання вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем надано копії:

- договору № П-223/2010 від 05.03.2010 року, укладеного між ТзОВ «Оріон»(продавець) та ВАТ «Західенерго»(покупець);

- податкових накладних № 209 від 13.07.2010 року на суму 9984 грн., № 175 від 22.06.2010 року на суму 9960 грн., № 180 від 25.06.2010 року на суму 9960 грн., № 210 від 13.07.2010 року на суму 9984 грн.;

- накладних № 175 від 22.06.2010 року на суму 9960 грн., № 180 від 25.06.2010 року на суму 9960 грн., № 209 від 13.07.2010 року на суму 9984 грн., № 2010 від 13.07.2010 року на суму 9984 грн.;

- прибуткових ордерів № 001530/322 від 24.06.2010 року на суму 9960 грн., № 001604/338 від 30.06.2010 року на суму 9960 грн., № 001904/412 від 30.07.2010 року на суму 9984 грн., № 001901/401 від 30.07.2010 року на суму 9984 грн.;

- рахунків № 209 від 13.07.2010 року на суму 9984 грн., № 175 від 22.06.2010 року на суму 9960 грн., № 180 від 25.06.2010 року на суму 9960 грн., № 210 від 13.07.2010 року на суму 9984 грн.;

- платіжного доручення № 950 від 03.09.2010 року на суму 9984 грн.;

- карточок складського обліку за червень та липень 2010 року.

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарської операції, її відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Заслуговує на увагу і та обставина, що придбані позивачем у контрагента ТзОВ «Оріон» товари використані ним у своїй господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами (а. с. 83-90, 103-104, 118-123).

Стосовно факту оплати за придбаний у контрагента ТзОВ «Оріон»товар позивачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення про оплату товару на суму 9984 грн., копію накладної № 008657 від 30.06.2011 року на суму 29903,87 грн. (а. с. 132) про передачу позивачем товару контрагентові ТзОВ «Оріон», а також копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а. с. 133). З пояснень представника позивача вбачається, що акт взаємозаліку між контрагентами не складався, однак заборгованість перед контрагентом у розмірі 39888 грн. позивачем погашено.

Вказані вище письмові докази свідчать про використання ПАТ «ДТЕК Західенерго»в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарів, придбаних у контрагента ТзОВ «Оріон»та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Судом не беруться до уваги покликання відповідача на обставини, встановлені у Акті від 15.11.2011 року № 791/23-1/20829031 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Оріон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, складеному посадовими особами ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, стосовно безтоварності господарських операцій та порушення ТзОВ «Оріон»податкового законодавства. Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платни ка податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставини, викладені в Акті перевірки № 161/08-20/23269555 від 21.05.2012 року стосовно порушення позивачем п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вимог п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000780802/3312 та № 0000770802/3311 від 31.05.2012 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вимог п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000780802/3312 від 31.05.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000770802/3311 від 31.05.2012 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (ЄДРПОУ 23269555, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15) 224 (двісті двадцять чотири) грн. 37 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 2 жовтня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.