Ухвала суду № 26366214, 08.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/13423/2012

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., ознайомившись з адміністративним позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсними рішень №№ 663-679 від 20 вересня 2012 року, -

встановив:

4 жовтня 2012 року Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсними рішень №№ 663-679 від 20 вересня 2012 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви, окрім іншого, з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об’єктів справляння судового збору, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до кола суб’єктів, яким згідно з нормами ст.5 Закону України «Про судовий збір», встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, з рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»), вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, вимоги щодо протиправності рішень про визнання грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо є адміністративними позовами майнового характеру.

Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимог за своєю сутністю є майновими, оскільки скасування рішення суб’єкта владних повноважень – відповідача має наслідком зміну майнового складу особи, яка звернулася з позовною заявою.

Ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду сплачується за наступними реквізитами: р/р 31217206784005, отримувач – Держбюджет Калінінського району м. Донецька, код ЄДРПОУ 38034015, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016.

Зі змісту платіжного доручення № 125366 від 1 жовтня 2012 року, доданого до позовної заяви, вбачається, що судовий збір сплачено на рахунок 31210206781005, тобто на рахунок, не призначений для зарахування судового забору за подачу адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду.

Зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ч.3 ст.106 КАС України, оскільки документ про сплату судового збору за належними реквізитами до позовної заяви позивач не додав.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, що передбачено ч.1 ст.108 КАС України.

Враховуючи викладене та керуючись ч.3 ст.106, п.3 ч.1 ст.107, ч.1 ст.108, п.1 ч.4 ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

ухвалив:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсними рішень №№ 663-679 від 20 вересня 2012 року - залишити без руху.

2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, строк до 1 листопада 2012 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», та сплаченого за реквізитами, вказаними в цій ухвалі.

3. Роз’яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у випадку неусунення недоліків, позовна заява буде повернута.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася з позовною заявою.

5. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.