Рішення № 26365174, 01.10.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/1157/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Федоренко Е. Р.,

при секретарі -Сорочан А.В., Жмур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування власністю, третя особа - СГІРФО м. Джанкой,

встановив:

28 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування власністю, третя особа - СГІРФО м. Джанкой. Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1. У будинку зареєстрована відповідач ОСОБА_2, яка ніколи в її будинку не проживала і не проживає у теперішній час. Раніше ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з її братом ОСОБА_3 і за його проханням була зареєстрована у будинку. Відповідач має власний будинок, де і проживає на теперішній час разом зі своєю сім'єю. На протязі тривалого часу позивач вимушена оплачувати всі комунальні послуги, які нараховуються виходячи з числа зареєстрованих осіб. На даний час їй відмовлено у призначенні субсидії, оскільки в її будинку зареєстрована відповідач. Просила суд усунути їй перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном та визнати відповідача особою, що втратила право користування її будинком.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що доказів, які б підтверджували факт непроживання відповідача в домоволодінні, розташованому по АДРЕСА_1, не надано. Відповідач проживає за цією адресою, в окремому будинку, який не здано в експлуатацію. Оскільки юридично відповідач проживає в будинку НОМЕР_1, а не НОМЕР_2, як стверджує позивач, то підстав вважати її такою, що втратила право на проживання у зв'язку з непроживанням більше одного року, немає. Крім того, доказів розірвання шлюбу між відповідачем та братом позивача ОСОБА_3 не надано.

Представник третьої особи - СГІРФО Джанкойського МРВ ГУ МВС України в АР Крим у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Вислухав позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

У сенсі вимог частини 4 статті 311 ЦК фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 156 ЖК України та з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується: свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 06 квітня 1982 року державним нотаріусом Джанкойської державної нотаріальної контори, згідно якому вона успадкувала 1/4 частку житлового будинку, право власності зареєстровано в КРП «БРТІ м. Джанкоя» 21.06.2006 року (а.с.6,13); свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 12 вересня 2006 року державним нотаріусом Джанкойської міської державної нотаріальної контори, згідно якому вона успадкувала 1/4 частку житлового будинку, право власності зареєстровано в КРП «БРТІ м. Джанкоя» 25.09.2006 року (а.с.8,12); договором дарування 1/2 частки будинку, посвідченого 27 вересня 2007 року державним нотаріусом Джанкойської міської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в КРП «БРТІ м. Джанкоя» 08.10.2007 року (а.с.10-11).

Право власності позивача на вказаний житловий будинок також підтверджується відповіддю КРП «БРТІ м. Джанкоя» № 805 від 18.09.2012 року (а.с.28).

Відповідач ОСОБА_2 вселилася у будинок АДРЕСА_1 у 1988 році, що вбачається з даних прибудинкової книги будинку (а.с.14-15), як член сім'ї ОСОБА_4, який був на той час власником 1/4 частки будинку, отже як член сім'ї позивача, оскільки ОСОБА_4 є її братом.

Згідно пояснень позивача у судовому засіданні, відповідач ніколи не проживала в її будинку і не проживає по теперішній час, оскільки у неї є власний будинок, у якому вона і проживає разом зі своєю сім'єю.

У якості доказу на підтвердження своїх вимог позивачем надано типовий договір, згідно якому ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету № 190 від 15 травня 1987 року було надано у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.29).

Таким чином позивач вважає, що оскільки позивач проживає у будинку НОМЕР_2, то вона втратила право на користування будинком НОМЕР_1, оскільки не проживає у ньому понад один рік.

Проте суд погодитися з такими доводами позивача не може, оскільки згідно відповіді КРП «БРТІ м. Джанкоя» № 805 від 18.09.2012 року, інвентарна справа на домоволодіння АДРЕСА_1 в БТІ відсутня. Це свідчить про те, що будинок НОМЕР_2 в експлуатацію до теперішнього часу не введений, хоча фактично відповідач проживає саме в цьому будинку, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.

Однак підстав вважати, що відповідач втратила право на користування житловим будинком НОМЕР_1 не мається, оскільки до часу введення будинку НОМЕР_2 в експлуатацію і перереєстрації відповідача за новою адресою відповідач вважається такою, що проживає в будинку НОМЕР_1.

Зважаючи на викладене, підстав для визнання відповідача такою, що втратила права на користування в будинку позивача суд не знаходить, оскільки обставин, які б свідчили про відсутність її у цьому будинку понад один рік судом встановлено не було.

За таких обставин у задоволенні позову має бути відмовлено.

На підставі статей 156 Житлового кодексу України, статті 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування власністю, третя особа - СГІРФО м. Джанкой - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Е. Р. Федоренко