Постанова № 26364865, 02.10.2012, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 901/1567/12 року

02.10.2012 Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Матлюк Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції в Івано-Фанківській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, Державної виконавчої служби України, третя особа без самостійних вимог Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та постанов про наслідки перевірки законності виконавчого провадження та про визнання протиправною бездіяльності ДВС України щодо не проведення перевірки законності закінчення виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та постанов про наслідки перевірки законності виконавчого провадження та про визнання протиправною бездіяльності ДВС України щодо непроведення перевірки законності закінчення виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.02.2012 року державним виконавцем Коржаком Б.Б. відкрито виконавче провадження №31442933 на виконання виконавчого листа №2а-419/2011, згідно якого Управління ПФУ в Богородчанському районі зобов"язано нараховувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії у розмірі 30 % відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 03 серпня 2010 року, з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування" та виплачених сум, виплачувати її щомісячно до внесення змін чи скасування зазначених норм вказаних Законів.

10 травня 2012 року позивачці стало відомо, що державним виконавцем Коржаком Б.Б. 12 квітня 2012 року закінчено виконавче провадження на підставі п.11 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин рішення, що зобов"язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

У постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що виконавчий документ боржником виконано частково, здійснено перерахунок пенсії стягувачеві згідно рішення суду. Однак листом від 11.04.1012 року боржником повідомлено про неможливість виконання виконавчого листа суду в частині виплати перерахованих сум, у зв"язку з тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. На даний час фінансування доплат "дітям війни" не проводиться, тобто боржник з поважних причин не в змозі виконати рішення суду.

Постанову про закінчення виконавчого провадження позивач оскаржила начальнику відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції.

Постановою від 18.05.2012 року визнано дії державного виконавця Коржака Б.Б. такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Дану постанову позивачка теж оскаржила начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області і постановою від 11.06.2012 року дії державного виконавця Коржака Б.Б. з приводу винесення постанови про закриття виконавчого провадження визнано правомірними.

Не погодившись із постановою про наслідки перевірки законності виконавчого провадження від 11.06.2012 року позивач оскаржила дану постанову до Державної виконавчої служби України.

У відповіді Державної виконавчої служби від 03 серпня 2012 року зазначено, що особи Державної виконавчої служби України не відносяться до осіб уповноважених проводити перевірку законності матеріалів виконавчих проваджень. Однак, дане твердження є необґрунтованим.

Позивач зазначила, що державний виконавець при прийняття оспорюваної постанови дійшов неправильного висновку про неможливість виконання рішення без участі боржника, а також не перевірив чи було проведено боржником перерахунок доплати позивачці, як дитині війни.

Відсутність відповідних коштів в бюджеті управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі не є поважною причиною невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, бездіяльність по невиплаті перерахованого розміру доплати свідчить про невжиття належних заходів з боку боржника по виконанню рішення суду. Судове рішення підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому просила позов задоволити.

В судове засідання позивач не з'явилася, подала суду заяву у якій позов підтримала з викладених підстав просила розгляд справи провести за її відсутності.

Представниквідповідача -Відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції -Коржак Б.Б. заявлений позов не визнав та вказав, що всі дії з приводу виконання виконавчого листа № 2а-419/2011 були здійснені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача -Державної виконавчої служби - Гундяк Т.Д. в судовому засіданні заявлений позов не визнав та відмітив, що підстави для його задоволення відсутні. Зокрема наголосив на тому, що в межах розгляду скарги ОСОБА_1 від 25.06.2012 року директором Департаменту організації та контролю за виконанням рішень Державної виконавчої служби України Соломко О.В. 07.07.2012 року начальнику ГУЮ в Івано-Франківській області було направлено доручення щодо перевірки викладених у скарзі фактів.

За результатами превірки 11.06.2012 року винесено постанову, якою дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції від 18.05.2012 року такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону україни «Про виконавче провадження».

Крім того, вказав, що згідно з Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим Указом президента України від 06.04.2011 року №385/2011, на Державну виконавчу службу України, покладається забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень в порядку встановленому законодавством, а також здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями. Виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи Державної виконавчої служи України не відносяться до осіб уповноважених проводити перевірку законності матеріалів виконавчих проваджень.

Представник третьої особи -управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в судовому засіданні вказала, що вимоги позивачки є такими, що не підлягають задоволенню та мотивувала дану позицію наступним.

Стаття 7 Закону україни «Про соціальний захист дітей війни2 №2195-IV від 18.11.2004 року передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 73 Закону №1058- IV встановлює заборону використання коштів ПФУ на цілі, не предбачені цим Законом. Відповідно до положення про Пенсійний фонд України та згідно ст.ст. 22,23 Бюджетного Кодексу України органи ПФУ є розпорядником коштів Державного бюджету тільки в межах встановлених ім бюджетних призначень. З урахуванням законних вимог та приймаючи до уваги відсутність фінансування, коштів бюджету ПФУ, на вказані виплати, підвищення до пенсії ОСОБА_1, як «дитині війни»були проведені і нараховані, проте не виплачені у зв'язку із відсутністю на це бюджетного фінансування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. У відповідності до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом

Судом встановлено, що 28.02.2012 року до провадження державного виконавця відділу поступила заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Богородчанського районного суду по справі №2а-419/2011 від 18.02.11 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 03 серпня 2010 року з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та виплачених сум, виплачувати її щомісячно до внесення змін чи скасування зазначених норм.

29.02.2012 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції Коржаком Б.Б., на підставі статей 17, 19, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 07.03.2012 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Главою 7 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено порядок виконання рішень в немайнових спорах. Так, в ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»зазначаються загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин зазначених вимог державний виконавець застосовує до боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Листом від 11.04.2012 року за вих. № 732 боржником було повідомлено державного виконавця про те, що за даним виконавчим документом управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі було частково виконано вимоги судового рішення і нараховано за період з 20.03.2011 року по 22.07.2011 року підвищення до пенсії на суму 710,29 грн. Однак рішення в частині проведення виплат перерахованих сум на думку боржника виконати неможливо через відсутність фінансування зазначених видатків з Державного бюджету України.

Незважаючи на те, що у резолютивній частині виконавчого документа чітко зазначено про зобов'язання боржника здійснити перерахунок та виплату відповідної пенсії, на підставі вказаного листа, державний виконавець прийшов до висновку, що боржник з поважних причин невзмозі виконати рішення суду, а підстави для накладення штрафу на боржника відсутні.

Згідно ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону. Однак жодних дій, спрямованих на реалізацію вказаних положень Закону України «Про виконавче провадження»для того, щоб домогтись виконання судового рішення старшим державним виконавцем не вчинено.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 2 ст. 14 КАС України постанови суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно практики застосування п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, право на судовий захист було б ілюзорним, якщо правова система держави дозволяє, щоб остаточне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін. Виконання рішення винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною цивільного процесу.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та частиною національного законодавства.

Практика Європейського Суду з прав людини вказує на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги.

В ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Посилання державного виконавця на п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу закінчення виконавчого провадження є безпідставним. Відділом ДВС Богородчанського районного управління юстиції не надано до суду доказів, які б підтверджували факт того, що виконавцем вчинялися хоч-якісь дії на виконання виконавчого листа, виданого судом.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку що постанова про закінчення виконавчого провадження, винесена 12.04.2012 року старшим державним виконавцем Коржаком Б.Б. відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції у виконавчому провадженні №31442933 є протиправною і підлягає скасуванню.

Відтак, з цих же підстав є протиправними і такими, що підлягають скасуванню постанови про наслідки перевірки законності виконавчого провадження від 18.05.2012 року та 11.06.2012 року, які винесені начальником відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції та начальником управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Оскільки позивачем суду не подано копію скарги, з якою вона зверталась у Державну виконавчу службу України, то дати оцінку законності дій посадових осіб Депратаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби України при розгляді звернення ОСОБА_1 суд не може. Тому в цій частині позовні вимоги суд вважає недоведеними.

Керуючись ст.159-163 КАС України, суд ,-

п ос т а н о в и в :

Позов задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Коржака Б.Б. відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції від 12.04.2012 року у виконавчому провадженні №31442933 про закінчення виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову про наслідки перевірки законності виконавчого провадження від 18.05.2012 року, винесену начальником відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції за результатами перевірки виконавчого провадження №31442933

Визнати протиправною та скасувати постанову про наслідки перевірки законності виконавчого провадження від 11.06.2012 року, винесену начальником управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області за результатами перевірки виконавчого провадження №31442933.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя