Постанова № 2636381, 03.12.2008, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2008 Справа №9/78

м. Полтава

за позовом Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі", 37502, Полтавська область, м. Лубни, вул. Радянська, 94

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Леніна, 21

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Лубенський міський відділ земельних ресурсів Полтавського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах України, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. К.Маркса, 19

про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ № 0000922301/0 від 28.08.2007 р. та № 0000922301/1 від 19.11.2007 р..

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача : Лічман Т.В. (див. журнал судового засідання);

від відповідача : Решетник С.А. (див. журнал судового засідання).

від третьої особи : не з'явилися.

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 10.07.2008 р. голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А..

Постанова приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 27.11.2008 р. в силу ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових документальних доказів та можливості підготуватися до судових дебатів.

03.12.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: розглядається позовна заява про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ № 0000922301/0 від 28.08.2007 р. та № 0000922301/1 від 19.11.2007 р. в частині визначення ЗАТ "Лубнимеблі" податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 13 847,13 грн., з яких основний платіж - 9 231,43 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 4 615,70 грн. (в редакції заяви від 26.08.2008 р., супровідний лист вх. № 13131 від 26.08.2008 р. про зміну позовних вимог).

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення на позовну заяву № 3792/10/10-018 від 09.06.2008 р., посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Третя особа - Лубенський міський відділу земельних ресурсів Полтавського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах України –надала суду заперечення на позовну заяву (вх. № 18738 від 10.11.2008 р.), обґрунтувань щодо цього не наводить.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив:

За висновками планової виїзної перевірки ВАТ "Лубнимеблі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 31.03.2007 р., що набрали форму акту № 971/23-00275042 від 14.08.2007 р., ДПІ-відповідач констатувала заниження з боку останнього податку на землю в сумі 11 006,62 грн., з яких за січень 2007 року –на 1 712,36 грн., за лютий 2007 року –на 4 647,13 грн. та за березень 2007 року –на 4 647,13 грн..

Результатом зазначених висновків стало визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку з податку з податку на землю за 2007 рік за спірним податковим повідомленням-рішенням Лубенської ОДПІ № 0000922301/0 від 28.08.2007 р. в загальній сумі 16 509,92 грн., з яких 11 006,62 грн. основний платіж та 5 503,30 грн. штрафна (фінансова) санкція.

При цьому в обґрунтування таких висновків Лубенська ОДПІ посилається на невірне визначення платником –позивачем нормативної грошової оцінки земельних ділянок з огляду на довідки відділу земельних ресурсів та Рішення Лубенської міської ради від 16.02.2007 р. про затвердження нової грошової оцінки земель міста Лубни на 2007 рік.

Позивач не погодився з такими висновками та оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративно-апеляційному порядку, внаслідок чого його скарга платника залишена без задоволення, податкове повідомлення рішення набрало форму спірного податкового повідомлення-рішення Лубенської № 0000922301/1 від 19.11.2007 р..

Позивач частково не погодився з даним висновком (за винятком застосування нової грошової оцінки земель міста Лубни з дня оприлюднення рішення Лубенської міської ради), звернувшись із даним адміністративним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Законом України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 Закону України "Про плату за землю").

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки (ст. 7 Закону України "Про плату за землю").

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону України "Про плату за землю").

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. (ст. 14 Закону України "Про плату за землю").

Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 23 Закону України "Про плату за землю"). Порядок проведення індексації грошової оцінки землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783.

Згідно з п. 1.8 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150, результати грошової оцінки земель міст Києва і Севастополя, міст обласного підпорядкування, в тому числі грошової оцінки і ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в цих містах, розглядаються і погоджуються місцевими органами Держкомзему та містобудування і архітектури. Дані грошової оцінки затверджуються Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного підпорядкування) Радами народних депутатів за поданням комісій, зазначених у п. 1.7 Порядку.

Даний Порядок діяв до 16.04.2006 р. - дати набрання чинності Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений в редакції Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262), п. 4 якого передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За викладеного, чинним законодавством на платника податків покладено обов'язок розрахувати розмір земельного податку, але застосування інших, ніж наведені в довідках міського управління земельних ресурсів, відомостей про грошову оцінку землі для обчислення земельного податку, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України (Судова палата у господарських справах Верховного Суду України) від 15.02.2005 р..

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Лубнимеблі" є землекористувачем двох земельних ділянок : (1) виробничо-обслуговуючого призначення площею 27 747 м.кв., що розташована за адресою м. Лубни, вул. Метеорологічна, 41, та (2) виробничо-обслуговуючого призначення площею 63 837 м.кв., що розташована за адресою м. Лубни, вул. Радянська, 94. Підставою землекористування є відповідно рішення Лубенської міської Ради народних депутатів № 150 від 26.07.1995 р. та договір оренди № 142 від 26.11.1996 року.

Сторони у судовому засіданні 27.11.2008 р. погодили, що права землекористування та розміри земельних ділянок сторонами визнаються. Оскільки матеріалами справи підтверджуються дані факти та вказані обставини не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, останні приймаються судом відповідно до п. 3 ст. 72 КАС України.

31.01.2007 р. подало до Лубенської ОДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2007 рік, у якому самостійно узгодило суму земельного податку на 2007 рік за вказані вище земельні ділянки в сумі 57 983,44 грн., в тому числі : (1) за ділянкою площею 27 747 м.кв., що розташована за адресою м. Лубни, вул. Метеорологічна, 41, в сумі 43 038,91 грн. та (2) за ділянкою площею 63 837 м.кв., що розташована за адресою м. Лубни, вул. Радянська, 94, в сумі 14 944,53 грн. (а.с. 17).

Рішенням Лубенської міської ради від 16.02.2007 р. затверджена грошова оцінка земель міста Лубни (а.с. 18), п. 2 цього рішення встановлено, що плата за землю у відповідності до затвердженої грошової оцінки землі в місті вводиться в дію з 01.02.2007 р..

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні" (із змінами та доповненнями) рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Оприлюднене зазначене рішення Лубенської міської ради від 16.02.2007 р. у громадсько-політичній газеті "Лубенщина" № 35-36 (14040-14041) від 24 березня 2007 року (а.с. 139), тобто саме з цієї дати дане рішення набрало чинності.

При визначенні розміру земельного податку на 2007 рік ВАТ "Лубнимеблі" виходило з нормативної грошової оцінки 67,42 грн. та 53,86 грн., яка не відповідає даним, зазначеним у довідках міського управління земельних ресурсів.

З огляду на викладене, суд приймає як допустимий доказ щодо грошової оцінки земель у січні, лютому та з 1 по 24 березня 2007 року довідки Відділу Держкомзему у м. Лубни на 2006 рік.

Оскільки при визначенні розміру земельного податку за січень 2007 року Лубенська ОДПІ правомірно застосувала нормативну грошову оцінку земель згідно довідок Відділу Держкомзему у м. Лубни, висновки контролюючого органу в частині визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати земельного податку в сумі 7 347,31 грн. основного платежу суд визнає обґрунтованими.

Визначення Лубенською ОДПІ податкового зобов'язання позивачу зі сплати земельного податку за лютий 2007 року та 1-24 березня 2007 року виходячи з грошової нормативної оцінки земель, що затверджена вказаним рішенням Лубенської міської ради від 16.02.2007 р., є за межами норм чинного законодавства.

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп.. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом встановлено, що ЗАТ "Лубнимеблі" порушило правила оподаткування, таким чином штрафні (фінансові) санкції застосовані до нього Кременчуцькою ОДПІ на законних підставах та у розмірі 3 673,66 грн. відповідно приписів пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено та документально не підтверджено правомірності підстав проведення позапланової перевірки позивача.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, доводять, що податкові повідомлення-рішення частково прийняті підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов’язку довести правомірність свого рішення відповідачем виконано в частині визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за січень 2007 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги частково підтверджені як поданими доказами, так і нормами права, висновки відповідача частково обґрунтовані документально, а тому позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають задоволенню в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ № 0000922301/0 від 28.08.2007 р. та № 0000922301/1 від 19.11.2007 р. в частині визначення ЗАТ "Лубнимеблі" податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 11 020,97 грн., з яких основний платіж –7 347,31 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3 673,66 грн..

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. За викладеного, судові витрати в сумі 3,40 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням № 62 від 25.03.2008 року, відшкодувати останньому за рахунок Державного бюджету в сумі 1,70 грн..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ № 0000922301/0 від 28.08.2007 р. та № 0000922301/1 від 19.11.2007 р. в частині визначення ЗАТ "Лубнимеблі" податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 11 020,97 грн., з яких основний платіж –7 347,31 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3 673,66 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі" (37502, Полтавська область, м. Лубни, вул. Радянська, 94), код ЄДРПОУ 00275042 – 1,70 грн. державного мита (судового збору).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Постанову надіслати сторонам та третій особі за адресами, зазначеними в її вступній частині.

Суддя Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку ата в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановленому КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.