Рішення № 26363034, 08.10.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/1522/6243/12

Справа № 1522/2142/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08.10.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Турецького О.С.,

при секретарі -Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим 19.09.2012 року позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди, вказуючи на те, що 25 жовтня 2011 року, згідно з письмовою розпискою позивач в присутності двох свідків передав відповідачу 15 000 доларів США, згідно з якою відповідач зобов'язується повернути отримані кошти 2000 доларів США до 04.11.2011 року, а іншу частину боргу у розмірі 13 000 доларів США не пізніше 08 листопада 2011 року. Однак, своїх зобов'язань відповідач не виконав -борг у розмірі 13 000 доларів США не повернув. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути відповідача борг та моральну шкоду.

В судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача до суду, до судового засідання, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, відповідач про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, причину неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 25 жовтня 2011 року, згідно з письмовою розпискою ОСОБА_1 в присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передав відповідачу, ОСОБА_2 15 000 доларів США, згідно з якою він зобов'язується повернути борг через два тижні. Відповідно до укладеного договору позики, Відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у розмірі 2000 доларів США до 04.11.2011 року, а іншу частину боргу у розмірі 13 000 доларів США не пізніше 08.11.2011 року. Однак, своїх зобов'язань не виконав -борг у розмірі 13 000 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 103909 грн., не повернув та ухиляється від виконання прийнятого на себе зобов'язання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно укладеного договору позики розмір процентів не встановлено, тому їх розмір відповідно до закону встановлюється на рівні облікової ставки НБУ та складає 6712 (шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 22 копійки (сума позики помножити на річну процентну ставку в частках, потім розділити на кількість днів у поточному році і помножити на кількість днів у платіжному періоді (місяці)).

Відповідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання він повинен сплатити позивачу 1039 (одна тисяча тридцять дев'ять) гривень 10 копійок -розмір інфляції, а також 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 40 копійок -три відсотки річних від простроченої суми.

Таким чином, загальна сума, яку відповідач повинен сплатити позивачу складає 114 307,72 гривень, з яких:

- 103 909 (сто три тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень, що еквівалентно 13 000 доларам США - сума основного боргу;

- 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 40 копійок -три відсотки річних;

- 6712 (шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 22 копійки -відсотки за договором позики;

- 1039 (одна тисяча тридцять дев'ять) гривень 10 копійок -індекс інфляції.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди, то суд не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони між собою знаходилися у договірних відносинах, які виникли у них з приводу укладення між позивачем та відповідачем 25 жовтня 2011 року договору позики. Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які регулюються нормами зобов'язального права. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування моральної шкоди. Наслідки порушення грошового зобов'язання встановлені ст. 625 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди. Таким чином, оскільки ані укладеним між сторонами договором, ані будь-яким нормативно-правовим актом не передбачено відшкодування моральної шкоди в даному випадку, тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК У країни, витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати позивача на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

З відповідача по справі підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 38 копійок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди є законними та підлягають задоволенню частково.

На підставі ст.ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 109, 118, 208-209, 212 -215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)грошові кошти у розмірі 114 307 (Сто чотирнадцять тисяч триста сім) гривень 72 копійки, а саме:

- 103 909 (сто три тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень, що еквівалентно 13 000 доларам США -сума основного боргу;

- 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 40 копійок - три відсотки річних за весь час прострочення;

- 6712 (шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 22 копійки - відсотки за договором позики;

- 1039 (одна тисяча тридцять дев'ять) гривень 10 копійок - індекс інфляції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 38 копійок.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

Суддя: О.С.Турецький

08.10.2012