Ухвала суду № 26356524, 04.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"04" жовтня 2012 р. Справа № 02-03/874/3

Суддя Лопатін А.В., розглянувши матеріали

за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ (код ЄДРПО України 30518866)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс", с. Глибоке Бориспільського району (код ЄДРПО України 30608366)

про банкрутство

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" повторно звернулось до господарського суду Київської області з заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не усунувши порушення здійсненні заявником при попередніх поданнях заяви про банкрутство, які вказані судом в ухвалах від 09.08.2012 р. № 02-03/678/11 та від 18.09.2012 р. № 02-03/806/11.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобов'язань та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Окрім визначених у вказаній статті особливостей, обов'язковою підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та частиною третьою ст. 6 Закону про банкрутство наявність безспірних вимог до боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.05.2010 р. у справі № 19/224/09).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно і встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення та наказу суду органом державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконання виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

У той же час, ініціюючим кредитором - ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" у підтвердження безспірності грошових вимог до боржника надано постанову ВДВС у м. Борисполі та Бориспільському районі від 23.03.2006 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв’язку з невнесенням останнім авансового внеску для проведення виконавчих дій. З зазначеного вбачається, що ВДВС у м. Борисполі та Бориспільському районі будь-які виконавчі дії по стягненню заборгованості з боржника не проводились, а тому вказана постанова, у відповідності з приписами норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не може вважатись належним доказом безспірності вимог кредитора до боржника.

Аналогічна правова позиція щодо безспірності вимог кредиторів викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.07.2011 р. у справі № 5005/4339/2011 та від 31.08.2011 р. у справі № 21/315/10.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 3 частини першої ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 5, 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

у х в а л и в:

Заяву Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А.В. Лопатін