Рішення № 26356351, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/10820-2012 26.09.12

Справа № 5011-14/10820-2012 26.09.12р.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Вітаміни"

до Підприємства з іноземною у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"

про стягнення 323 429,14 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Ялі К.А. -представник за довіреністю;

від відповідача: Большакова К.А. -представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Вітаміни" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" про стягнення 323 429, 14 грн., з яких 280 506,14 грн. основного боргу, 42 923,00 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 6-11 від 26.01.11 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав та повідомив про часткову спалату основного боргу.

26.09.12р. через канцелярію суду відповідачем подані додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 26.09.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.11 р. між Публічним акціонерним товариством «Вітаміни»(надалі -позивач, продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фалбі»(надалі -відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 6-11, відповідно до умов якого позивач брав на себе зобов'язання поставити та передати лікарські препарати та вироби медичного призначення (надалі -товар), а відповідач брав на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказаний товар (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору, найменування, кількість та асортимент товару вказується у додатках (специфікаціях), які являються невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна товару вказується у накладній та специфікаціях до договору.

Поставка товару по договору здійснюється на умовах FCA м.Умань, Черкаська обл., або СТР -місце поставки, зазначене в товаротранспортних документах, відповідно до «Інкотермс»в редакції 2000 р. (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.2 договору, оплата за поставлений товар мала бути здійснена у строки, зазначені у відповідному рахунку або накладній.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними, які містяться в матеріалах страви, на загальну суму 1 062 519,44 грн.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, станом на час подання позовної заяви, заборгованість становила 280 506,14 грн.

15.08.12р. платіжним дорученням № 0003659 відповідач сплатив частину боргу у розмірі 20 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість станом на час розгляду справи, становить 260 506,14 грн. (280 506,14 -20 000,00 грн. = 260 506,14)

Пунктом 8.3. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати. Підставою для виплати пені є письмова вимога продавця про оплату, надіслана листом з повідомленням.

06.06.12р. на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату пені, яку було отримано ним 11.06.12р., вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором нараховано пеню у розмірі 42 923,00 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 260 506,14 грн. заборгованості, 42 923,00 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки частину заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. відповідачем було сплачено під час розгляду справи судом, провадження у справі в цій частині належить припинити на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" (20300, м. Умань, Черкаська обл., вул. Ленінської іскри, буд.31, код ЄДРПОУ 00480968) 260 506 (двісті шістдесят тисяч п'ятсот шість) грн. 14 коп. основного боргу, 43 923 (сорок три тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 00 коп. пені, 6 468 (шість тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 58 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 20 000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.10.2012 р.

Суддя С.М. Мельник