Рішення № 26356303, 25.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/9265-2012 25.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітан"

про стягнення 910 550,09 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Сідєльніков А.В. -представник за довіреністю

від відповідача Маламанюк О.А. -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 910 550,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/9265-2012, розгляд справи було призначено на 31.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 розгляд справи було відкладено до 21.08.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача та невиконання сторонами вимог суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2012 справу № 5011-47/9265-2012 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 5011-47/9265-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М. справу № 5011-47/9265-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9265-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

В судовому засіданні 25.09.2012 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 5011-9/321-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітан" про стягнення 5 262 722,13 грн. було задоволено вимоги позивача та присуджено до стягнення з відповідача 5 087 322,13 грн. заборгованості, наявність якої доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 32-34 ГПК України, а тому позивач, з урахуванням наведеного, а також у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати товару за договором № 4911 від 01.06.2011, звернувся до суду про стягнення з відповідача в порядку ст. 549 ЦК України, ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 З ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п.11.1 договору № 4911 від 01.06.2011 пеню в сумі 431 900,27 грн., також в порядку ст. 625 ЦК України та п.11.1 вищезазначеного договору річні в сумі 431 900,27 грн. та інфляційні в сумі 46 749,55 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.09.2012 надав пояснення по суті спору, з урахуванням поданого ним 30.07.2012 відзиву на позовну заяву, в якому відповідач наголошував на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітан" визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані", однак частково, а саме у сумі 343 112,75 грн., мотивуючи це тим, що позивачем при розрахунку пені, річних та інфляційних було допущено порушення. Зокрема, відповідач зазначив, що при розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції позивач врахував той період, коли частина боргу була сплачена, а також при розрахунку такого позивачем було допущено помилку в методиці розрахунку та застосовано невірну ставку індексу інфляції Серед іншого відповідач наголошував на тому, що відповідно до п.1.1. додатку №2 до договору № 4911 від 01.06.2011 максимальний строк відстрочки оплати продукції складає 30 днів, та, відповідно до п.1.2. додатку №2 до договору № 4911 від 01.06.2011 термін доставки не входить у встановлений термін відстрочки оплати продукції і становить 2 дні, а отже, загальний термін відстрочки оплати продукції складає 32 дні з дати поставки продукції. Також, відповідач повідомив суд про те, що 19.07.2011 позивачем та відповідачем було підписано протокол, згідно якого сторони погодили, що з 01.08.2011 відстрочка платежу становитиме 60 календарних днів.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані" (компанія за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітан" (дистриб'ютор за договором), було укладено Договір № 4911 (далі -договір), предметом якого є зобов'язання дистриб'ютора закуповувати продукцію згідно з запланованими щомісячними та річними обсягами продаж визначеними комерційною політикою компанії, за власний рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистрибуцію продукції на території дистрибуції у відповідності до операційних цілями по дистрибуції, своєчасно сплачувати продукцію по відповідній ціні. Дистриб'ютор зобов'язується не перевищувати встановлені кредитні ліміти, проводити акції та виконувати інші умови, погоджені сторонами у відповідності до умов даного договору.

Умовами договору сторони погодили, що ціна продукції для кожної партії фіксується в рахунку-фактурі, що направляється компанією дистриб'ютору до відвантаження продукції. Факт оплати рахунку-фактури дистриб'ютором є підтвердженням його згоди з остаточною ціною (п.5.3.), компанія може, але не зобов'язана застосовувати до дистриб'ютора кредитну політику у відповідності до комерційної політики компанії (п.7.1.), якщо компанією по відношенню до дистриб'ютора не встановлена кредитна політика, він сплачує продукцію в порядку 100% передплати вартості заявки (п.7.2.), підставою для оплати продукції є рахунок-фактура (в якій зазначається остаточна ціна з урахуванням знижки) та товарно-транспортна накладна, в якій вказується кількість та вартість продукції, транспортні витрати (якщо вони сплачуються дистриб'ютором), податки та платежі, передбачені законодавством та даним договором (п.7.4.), дистриб'ютор сплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок (п.7.5.).

Зокрема, п.2 додадку № 2 до договору № 4911 від 01.06.2011 позивач та відповідач погодили такі строки відстрочки оплати продукції: 21 день -при підтримці товарного запасу на складі 22-28 календарних днів; 30 днів -при підтримці товарного запасу на складі 22-28 календарних днів, або відвантаження продукції на канал збуту "Ключові клієнти" з відстрочкою оплати більш як 30 календарних днів. Продаж в канал збуту "Ключові клієнти" при цьому повинен складати мінімум 30% від загальних продаж; максимальний строк відстрочки оплати продукції складає 30 днів. Компанія має право встановити інші строки відстрочки оплати продукції, повідомивши дистриб'ютора, в порядку передбаченому п.7.1. договору.

Як зазначає позивач, відповідно до видаткових накладних № 951 від 09.08.2011 на суму 457312,14 грн., № 931 від 08.08.2011 на суму 464835,57 грн., № 927 від 05.08.2011 на суму 459614,98 грн., № 952 від 09.08.2012 на суму 487968,19 грн., № 1024 від 22.08.2012 на суму 446418,06 грн., № 1056 від 24.08.2011 на суму 450648,99 грн., № 1080 від 26.08.2011 на суму 471487,69 грн., № 1101 від 30.08.2011 на суму 477847,65 грн., № 1129 від 02.09.2011 на суму 455383,63 грн., № 1148 від 05.09.2011 на суму 413625,51 грн., № 1226 від 14.09.2011 на суму 443209,21 грн., №1249 від 20.09.2011 на суму 415397,31 грн., № 1263 від 21.09.2011 на суму 436811,17 грн. та № 1349 від 29.09.2011 на суму 459310,98 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар за договором № 4911 від 01.06.2011.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 4911 від 01.06.2011 у повному обсязі, а саме поставлено на користь відповідача товар за вищенаведеними накладними, однак відповідач здійснив лише часткову оплату, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 5 262 722,13 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 5011-9/321-2012 позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог задоволено повністю та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані" 5 087 322,13 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 Господарським судом міста Києва було видано наказ про стягнення № 5011-9/321-2012 від 09.04.2012.

З врахуванням вищенаведеного та у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати товару за договором № 4911 від 01.06.2011 позивач звернувся до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітан" пені в сумі 431 900,27 грн., 431 900,27 грн. -річних та інфляційних в сумі 46 749,55 грн.

Приписами ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. ішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи зі змісту ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ч.1 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11.1. договору № 4911 від 01.06.2011 встановлено, що у випадку прострочення оплати продукції дистриб'ютор сплачує компанії пеню та річні в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, за весь період такої прострочки.

Відповідно до п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № 4911 від 01.06.2011 було поставлено відповідачу продукцію, проте відповідач свого обов'язку щодо оплати за поставлену позивачем продукцію у строк, встановлений п.1.1. додатку № 2 до договору № 4911 від 01.06.2011 - не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані" і звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 5 262 722,13 грн., який рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі № 5011-9/321-2012 було задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані" 5 087 322,13 грн. основно боргу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, на виконання якого видано наказ про стягнення № 5011-9/321-2012 від 09.04.2012.

З урахуванням наведеного та відповідно до п.11.1 договору № 4911 від 01.06.2011 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 431 900,27 грн. за період з 10.09.2011 по 01.06.2012.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що ним при нарахуванні такої було допущено помилку, а саме в методиці розрахунку, у зв'язку з чим судом було проведено свій розрахунок:

Видаткова накладна № Сума боргу за накладною Період прострочення Сума пені за період прострочення№ 951129213,7410.09.2011-20.03.201210590,22№ 952487968,1910.09.2011-20.03.201239993,34№ 1024446418,0623.09.2011-20.03.201234123,46№ 1056450648,9925.09.2011-20.03.201234064,13№ 1080471487,6925.09.2011-20.03.201235639,30№ 1101477847,6501.10.2011-20.03.201234902,52№ 110135947,4321.03.2012-22.03.2012 23.03.2012-17.04.201230,45 395,81№ 1129455383,6304.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-17.04.201233068,34 5014,20№ 1129445539,0618.04.2012-01.06.20128490,81№ 1148413625,5107.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-01.06.201229509,06 12437,02№ 1226443209,2116.10.2011-20.03.201229549,30№ 1249415397,3122.10.2011-20.03.201226636,64№ 1263436811,1723.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-01.06.201227824,27 13134,17№ 1349459310,9831.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-01.06.201228087,18 13810,70 Всього сума пені за період з 10.09.2011 по 01.06.2012 = 417 300,92 грн.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем було прострочено виконання зобов'язання, враховуючи те, що умовами договору № 4911 від 01.06.2011 сторони погодили, що пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, за весь період такої прострочки, суд задовольняє вимоги щодо пені, однак частково в сумі 417 300,92 грн., з огляду на вищенаведений розрахунок.

Серед іншого, позивач з урахуванням п.11.1 договору № 4911 від 01.06.2011 просить суд стягнути річні у розмірі 431 900,27 грн. за період з 10.09.2011 по 01.06.2011.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок річних та встановлено, що ним при нарахуванні таких було допущено помилку, а саме в методиці розрахунку, а тому позовні вимоги щодо нарахуванні річних підлягають задоволенню частково, з огляду на нищенаведений розрахунок суду:

Видаткова накладна № Сума боргу за накладною Період прострочення Сума річних за період прострочення№ 951129213,7410.09.2011-20.03.20125295,11№ 952487968,1910.09.2011-20.03.201219996,67№ 1024446418,0623.09.2011-20.03.201217061,73№ 1056450648,9925.09.2011-20.03.201217032,06№ 1080471487,6925.09.2011-20.03.201217819,65№ 1101477847,6501.10.2011-20.03.201217451,26№ 110135947,4321.03.2012-22.03.2012 23.03.2012-17.04.201215,27 198,45№ 1129455383,6304.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-17.04.201216534,17 2513,97№ 1129445539,0618.04.2012-01.06.20124257,03№ 1148413625,5107.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-01.06.201214754,53 6235,55№ 1226443209,2116.10.2011-20.03.201214774,65№ 1249415397,3122.10.2011-20.03.201213318,32№ 1263436811,1723.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-01.06.201214097,63 6585,08№ 1349459310,9831.10.2011-22.03.2012 23.03.2012-01.06.201214043,59 6924,27 Всього сума річних за період з 10.09.2011 по 01.06.2012 = 208 908,99 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем було прострочено виконання зобов'язання, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення річних, з урахуванням п. 11.1 договору № 4911 від 01.06.2011, однак частково в сумі 208 908,99 грн.

Крім того позивач посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 46 749,55 грн. за період з 10.09.2011 по 01.06.2012.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних та встановлено, що при нарахуванні інфляційних також було допущено помилку, а тому враховуючи те, що відповідачем було прострочено виконання зобов'язання, позовні вимоги щодо нарахуванні інфляційних підлягають задоволенню частково в сумі 36 021,36 грн., з огляду на нищенаведений розрахунок суду:

Видаткова накладна № Сума боргу за накладною Період прострочення Інфляційне збільшення суми боргу за період прострочення№ 951129213,7410.09.2011-20.03.20121033,71№ 952487968,1910.09.2011-20.03.20123903,75№ 1024446418,0623.09.2011-20.03.20123124,93№ 1056450648,9925.09.2011-20.03.20123154,54№ 1080471487,6925.09.2011-20.03.20123300,41№ 1101477847,6501.10.2011-20.03.20123344,93№ 1129455383,6304.10.2011-17.04.20123187,69№ 1148413625,5107.10.2011-01.06.20122895,38№ 1226443209,2116.10.2011-01.06.20122895,38№ 1249415397,3122.10.2011-20.03.20122907,78№ 1263436811,1723.10.2011-01.06.20123057,68№ 1349459310,9831.10.2011-01.06.20123215,18 Всього сума інфляційних за період з 10.09.2011 по 01.06.2012 = 36 021,36 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня - 417 300,92 грн., річні -208 908,99 грн. та 36 021,36 -інфляційних.

Твердження відповідача про те, що оскільки між позивачем та відповідачем було підписано протокол намірів від 19.07.2011, згідно якого сторони погодили, що з 01.08.2011 відстрочка платежу становитиме 60 календарних днів, а тому позивачем при визначенні суми штрафних санкцій було взято за основу не вірний період для нарахування таких, спростовується наступним.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ж ост. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже, проаналізувавши зміст протоколу намірів від 19.07.2011, судом встановлено, що він не відповідає вимогам, що встановлені приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а тому і не може слугувати підставою для виникнення правовідносин між сторонами, у зв'язку з чим і не породжує прав та обов'язків для сторін.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітан" (код ЄДРПОУ 32461798, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 5, корп. 2, офіс 206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр дістріб'юшн компані" (код ЄДРПОУ 36865727, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, б. 2А) 417 300 (чотириста сімнадцять тисяч триста) грн. 92 коп. пені, 208 908 (двісті вісім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 99 коп. -річних, 36 021 (тридцять шість тисяч двадцять одна) грн. 36 коп. -інфляційних та 13 244 (тринадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -01.10.2012