Рішення № 26356286, 05.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/11378-2012 05.10.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ

про стягнення 22042,72 грн.

при секретарі судового засідання Грузькому Ю.О.

представники:

від позивача -Якимова А.С. (дов. № 43-2-4/37 від 23.12.2011 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі-відповідач) про стягнення 22042,72 грн., з яких 20600,14 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1202,15 грн. пені та 240,43 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нараховано відповідачу 1202,15 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 240,43 грн. 3% річних.

Позивачем подано заяву в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог та просить сягнути з відповідача 20600,14 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 320,01 грн. 3% річних.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибуття в судове засідання його представника. Подане клопотання задоволенню не підлягає враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин; розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача; статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи судом обмежений; відповідачем не надано заперечень за наявності яких розгляд справи за відсутності представника відповідача неможливий; наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи по суті та прийняття рішення. Крім того, згідно зі ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Таким чином, у разі відсутності керівних органів та юрисконсульта відповідача-юридчиної особи, юридична особа не була позбавлена права призначити будь-якого іншого представника через надання йому довіреності

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2008 р. позивачем на підставі Поліса № 19-0152941 добровільного страхування транспортного засобу застраховані майнові інтереси Мельниченко Т.В., пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Кіа», державний реєстраційний номер АА2001СЕ. Вигодонабувачем за зазначеним договором є ПАТ «Альфабанк».

11 листопада 2008 року о 15 годині 30 хвилин в м. Києві по просп. Московському трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «Дачіа», державний реєстраційний номер АІ8361ВА, який належить та під керуванням Відоменка Ю.Т., та наземного транспортного засобу «Кіа», державний реєстраційний номер АА2001СЕ, який належить та під керуванням Мельниченко Т.В., внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ВДАІ.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2008 р. встановлено порушення Відоменком Ю.Т. п. 13.1. Правил дорожнього руху України, Відоменка Ю.Т. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

Згідно з Рахунком № 00000003103 від 15 травня 2009 р. ТОВ «Авто-Мотив»вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу автомобіля «Кіа», державний реєстраційний номер АА2001СЕ, становить 21110,14 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Страховим актом № 55583 від 21 травня 2009 р., пошкодження наземного транспортного засобу автомобіля «Кіа», державний реєстраційний номер АА2001СЕ, внаслідок ДТП, яка сталася 11 листопада 2008 року о 15 годині 30 хвилин в м. Києві по просп. Московському, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 21110,14 грн..

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 5234 від 05 червня 2009 р., копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 21110,14 грн. ремонтній організації ТОВ «Авто-Мотив».

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу «Дачія», державний реєстраційний номер АІ8361ВА, Відоменка Ю.Т., застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9418672, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МТСБУ.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВВ/9418672 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майн у (на одного потерпілого), в розмірі 25500 грн. 00 коп. та франшиза 510,00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки наземного транспортного засобу автомобіля «Дачія», державний реєстраційний номер АІ8361ВА, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВВ/9418672, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач звернувся до відповідача з Заявою на виплату в порядку регресу 21110,14 грн. страхового відшкодування.

Відповідач листом від 24.01.2012 року визнав наявність заборгованості в розмірі 20600,14 грн., проте розрахунків з позивачем не здійснив.

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № ВВ/9418672, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності, позовна вимога про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 20 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 320,01 грн. 3% річних, нарахованих за період з 29.03.2012 року по 03.10.2012 року включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином стягнення трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на зазначене, враховуючи, що розрахунок 3% річних, наданий позивачем здійснений від суми невиплаченого в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 20600,14 грн. за період з 29.03.2012 року по 03.10.2012 року та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 320,01 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 20474912) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій»(04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, оф. 2, код 26501231) 20600,14 грн. (двадцять тисяч шістсот грн. 14 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 320,01 грн. (триста двадцять грн. 01 коп.) 3% річних, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова