Рішення № 26356270, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/8452-2012 26.09.12

За позовомМіністерства охорони здоров'я України до Фірми «Крас»у формі Товариства з обмеженою відповідальністютретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне українське об'єднання «Політехмед»Міністерства охорони здоров'я Українипростягнення 27 350 082,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаДяк Ю.М. -представник від відповідачаГалабала М.В. -представник від третьої особиХаметов Т. Х. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України про стягнення з Фірми «Крас»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю штрафних санкцій (пені) у розмірі 27 350 082,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 15.08.2012, та прийнятої судом до розгляду).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем належним чином не виконано умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 132/Т/363/21-24 від 29.11.2011 та порушено строки поставки передбаченого даним договором товару.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на наявність факту прострочення кредитора. Крім того, в поданих суду письмових поясненнях відповідач зазначає, що пеня за прострочення поставки не може бути нарахована в періоді з 29.03.2012 по 24.08.2012, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третьою особою подано суду письмові пояснення по справі, в яких остання позов підтримує в повному обсязі та підтверджує обставини, зазначені в позовній заяві.

15.08.2012 представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-11/8452-2012 до розгляду Київським апеляційним господарським судом пов'язаною з нею іншої справи № 5011-30/5418-2012.

Клопотання про зупинення провадження у справі судом відхиляється, оскільки станом на час розгляду справи рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-30/5418-2012 набрало законної сили, що представниками учасників судового процесу не заперечується.

10.09.2012 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках відповідача в межах позовних вимог у сумі 27 350 082,00 грн. та відшкодування сплаченої суми судового збору у розмірі 64 380,00 грн.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні 26.09.2012 представником відповідача заявлено клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Відповідно до ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

В судовому засіданні 26.09.2012 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання судом відхилено з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

29.11.2011 між Міністерства охорони здоров'я України (як замовником) та Фірмою «Крас»у формі Товариства з обмеженоювідповідальністю (як постачальником) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 132/Т/363/21-24 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1, укладеної сторонами 23.12.2011) замовник зобов'язується здійснити 100 % попередню оплату за товар, зазначений в специфікації (Додаток 1), а постачальник поставити замовнику такий товар на умовах цього Договору.

Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВ 2301380 «Розвиток служби екстреної медичної допомоги (придбання медичного автотранспорту) у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

Як вбачається зі Специфікації до Договору, постачальник зобов'язався поставити замовнику автомобілі для екстреної швидкої медичної допомоги типу В (торговельна назва -Автомобілі швидкої медичної допомоги ТУ У 34.1-19128010-008:2011 (автомобіль швидкої медичної допомоги PEUGEOT Boxer, тип В), виробник Фірма «Красс»у формі ТОВ, Україна, у кількості 216 одиниць на загальну суму 140 356 800,00 грн.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положеннями п.п. 4.1. -4.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 23.12.2011) передбачено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, наведений в реквізитах постачальника на підставі рахунка на попередню оплату товару. Попередня оплата здійснюється замовником протягом 3 робочих днів після надання постачальником рахунку на попередаю оплату товару постачальником. Постачальник протягом одного місяця з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом про поставку (передачу) товару про використання коштів за призначенням. Грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що валютою договору є гривня України. Ціна цього Договору становить 140 356 800,00 грн., без ПДВ.

На виконання умов Договору 26.12.2011 позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 140 356 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1638 від 26.12.2011, копія якого наявна в матеріалах справи. Таким чином, позивачем свої зобов'язання за Договором щодо здійснення попередньої оплати вартості товару виконано в повному обсязі.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 23.12.2011) товар постачається уповноваженому підприємству замовника -Державному українському об'єднанню «Політехмед» (третя особа по справі; далі -уповноважене підприємство) з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

Пунктом 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 23.12.2011) передбачено, що постачальник протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP - с. Петропавлівська - Борщагівка, (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад уповноваженого підприємства за адресою: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Петропавлівська Борщагівка, вул Оксамитова, 9, аптечний склад №1, у відповідності до узгодженого Графіку поставки (Додаток 2).

Уповноважене підприємство приймає товар та передає його постачальнику (згідно з оформленими документами) для подальшого його постачання до закладів охорона здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров'я, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, затвердженого наказом замовника (п. 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

Отже, враховуючи наведені положення Договору, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару до 28.03.2012.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів, а по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з розділом II цього Договору та згідно технічних, якісних, кількісних вимог визначених документацією конкурсних торгів.

Згідно з п. 5.5. Договору приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною постачальника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідального особою постачальника і уповноваженим підприємством, на ту кількість товару, яка відповідає вимогам Договору. В накладній обов'язково зазначається: торговельна назва, кількість, назва виробника, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що своїх зобов'язань стосовно своєчасного здійснення поставки передбаченого Договором товару відповідачем не виконано.

Листом № 01-47/113 від 26.04.2012 третя особа повідомила відповідача про відсутність можливості здійснювати приймання поставлених останнім автомобілів швидкої медичної допомоги у зв'язку із невідповідністю їх комплектації вимогам Національного стандарту України ДСТУ 7032:2009 (EN 1798:2007).

Згідно із п. 5.6 Договору у разі виявлення некомплектності товару та відповідності торгівельній назві, наведеній у реєстраційному посвідченні, або товаросупровідних документах до товару, - складається акт з підписами уповноважених осіб, які здійснювали приймання-передачу товару, який є підставою для повернення товару постачальнику.

У відповідності до п. 5.7 Договору постачальник згідно з дефектним актом зобов'язується доукомплектувати товар у 30-денний строк або замінити комплектними виробами у той же строк. Уразі, якщо постачальник у встановлений строк не доукомплектує товар або не замінить його комплектним, Уповноважене підприємство письмово повідомляє замовника протягом двох робочих днів і має право відмовитися від товару та вимагати повернення сплачених сум.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в даному випадку мало місце прострочення кредитора, оскільки третя особа відмовилась прийняти належне виконання зобов'язання, запропоноване відповідачем. За таких обставин, на думку відповідача, штрафні санкції за прострочення строків поставки можуть нараховуватись лише до 25.04.2012.

В поданих суду письмових поясненнях відповідач вказує, що низка обставин спричинила неможливість своєчасної поставки та комплектації товару, дані обставини є форс-мажорними для Фірми «КРАС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за Договором від 29.11.2011 № 132Т/363/21-24 на період з 04.01.2012 по 31.05.2012 (149 днів). Відтак, на думку позивача, пеня за прострочення поставки Фірмою «КРАС»не може нараховуватися за період з 29.03.2012 року (початок прострочення виконання зобов'язання) по 24.08.2012 року (тривалість дії форс-мажорних обставин у 149 днів + 29.03.2012 року), а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Для долучення до матеріалів відповідачем подано Висновок Київської торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, в якого випливає, що свої зобов'язання за Договором №132/Т/363/21-24 від 29.11.2011 відповідач планував виконати за рахунок закупівлі товарів за договорами поставки від 19.09.2011 № ФмиА-0001/262, укладеного з ТОВ «ВіДі Конкорд», та від 21.12.2011 № ВТп355А-0001, укладеного з ТОВ «ВіДі Авеню». Проте, своєчасна поставка товарів за вказаними договорами своєчасно не була здійснена через обставини непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Уклавши договір №132/Т/363/21-24 від 29.11.2011 відповідач набув обов'язку належним чином виконувати його умови, в тому числі й умови щодо своєчасної поставки товару. Для вирішення спору у даній справі визначальним є з'ясування саме факту виконання чи невиконання відповідачем умов договору №132/Т/362/21-24 від 29.11.2011. Правовідносини, що склались між сторонами договорів поставки від 19.09.2011 № ФмиА-0001/262 та від 21.12.2011 № ВТп355А-0001 і питання про причини та наслідки несвоєчасної поставки товару за вказаними договорами, не є предметом дослідження у справі № 5011-11/8452-2012, а обставини непереборної сили, які унеможливили своєчасне виконання договорів № ФмиА-0001/262 та № ВТп355А-0001, в розрізі виконання зобов'язань за Договором №132/Т/362/21-24 від 29.11.2011 такими не являються.

Також судом приймається до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-30/5418-2012 за позовом Фірми «Крас»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державного українського об'єднання «Політехмед»Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства охорони здоров'я України про зобов'язання вчинити дії, яке станом на час розгляду справи набрало законної сили, встановлено факт порушення позивачем умов Договору щодо комплектності поставленого товару та відсутність підстав для зобов'язання позивача прийняти такий товар, що в повній мірі спростовує доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з простроченням постачальником поставки товару уповноваженим підприємством неодноразово направлялись на адресу відповідача претензії щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по договору з розрахунком сум відповідних штрафних санкцій, а саме: претензія від 04.04.2012 -про нарахування пені на суму 982 497,60 грн., претензія від 19.04.2012 -про нарахування пені на суму 2 947 492,80 грн., претензія від 03.05.2012 -про нарахування пені на суму 14 737 464,00 грн., претензія від 18.05.2012 -про нарахування пені на суму 16 702 459,20 грн., претензія від 18.06.2012 -про нарахування пені на суму 21 193 876,80 грн.

Проте, вказані претензії залишені відповідачем без відповіді, а сума нарахованих штрафних санкцій -не сплаченою.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1. цього Договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів, з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення і попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Оскільки факт прострочення відповідачем поставки товару за Договором №132/Т/362/21-24 від 29.11.2011 встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом, тобто у розмірі 27 350 082,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у зв'язку із задоволенням позову, покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фірми «Крас»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4, ідентифікаційний код 14282255) на користь Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 7, ідентифікаційний код 00012925, рахунок №35215139000021 в ДКСУ МФО 820172, ЄДРПОУ 00012925, КПКВ 2301380) штрафні санкції (пеню) за невиконання зобов'язання за договором про закупівлю за державні кошти в сумі 27 350 082 (двадцять сім мільйонів триста п'ятдесят тисяч вісімдесят дві) грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10 .2012

Суддя Ю.М. Смирнова