Рішення № 26356052, 04.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.12 р. Справа № 5006/4/93/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Ворошевої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Дрозд Т.О. - довіреність від 10.01.2012р. № 72,

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 06.09.2012р.,

за позовом - Комунального підприємства «Макіївтепломережа» м. Макіївка

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Макіївка

про стягнення 11818,21грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ :

Комунальне підприємство «Макіївтепломережа» м. Макіївка звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Макіївка 11818,21грн., з яких: 9720,32грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з січня 2010р. по квітень 2011р. (фактично послуги надавалися з 17.10.2011р. по 17.04.2012р.), 105,63грн. - 3% річних, які нараховані за 493 дня без зазначення конкретного періоду (фактично нараховані за період з 15.02.2012р. по 02.08.2012р., з 16.03.2012р. по 02.08.2012р., з 18.04.2012р. по 02.08.2012р., з 11.05.2012р. по 02.08.2012р.), 23,74грн. - інфляційні, які нараховані за період з січня по квітень 2012р., 1288,10грн. - пеня, яка нарахована за 493 дня днів без зазначення конкретного періоду (фактично нараховані за період з 15.02.2012р. по 02.08.2012р., з 16.03.2012р. по 02.08.2012р., з 18.04.2012р. по 02.08.2012р., з 11.05.2012р. по 02.08.2012р.) по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 7.2.3 договору, 680,42грн. - штраф, який нарахований відповідно до п. 7.2.3 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії № 142 від 17.10.2008р. з додатками, акти на включення опалення від 17.10.2011р. по АДРЕСА_2, магазин, від 03.11.2011р. по АДРЕСА_3, офіс, акти на відключення опалення від 17.04.2011р. по АДРЕСА_4, офіс, від 17.04.2012р. по АДРЕСА_2, магазин, рахунки № 142 від 31.01.2012р. за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на суму 2900,54грн., № 142 від 29.02.2012р. за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. на суму 3901,61грн., № 142 від 31.03.2012р. за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. на суму 2861,40грн., № 142 від 23.04.2012р. за період з 01.04.2012р. по 13.04.2012р. на суму 553,45грн., які отримані відповідачем за актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання теплової енергії, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Відповідач просив суд відкласти розгляд справи для уточнення заявлених вимог.

Господарський суд оголошував в судовому засіданні, в якому брали участь представники обох сторін, перерву на підставі ст.77 ГПК України для надання сторонами додаткових документів в підтвердження вимог і заперечень.

Після перерви позивачем надано уточнення суми позову в наслідок вияснення факту сплати боргу відповідачем ще до пред»явлення позову до господарського суду. З урахуванням уточнення, позов складається з вимог про стягнення з відповідача боргу за послуги з теплопостачання в сумі 7720,32грн., з якими повністю погодився відповідач, нарахування на цю суму річних розмірі 78,07грн. і інфляційних витрат в сумі 12,51грн., пені в сумі 952,10грн. і штрафу в сумі 540,42грн. за несвоєчасну сплату отриманих послуг.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

2

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про постачання теплової енергії № 142 від 17.10.2008р. та 3% річних, інфляційних, пені, штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Господарським судом встановлено, що 17.10.2008р. сторонами відповідно до Законів України „Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання" підписаний договір про постачання теплової енергії № 142, відповідно до розділу 1 якого теплопостачальна організація (позивач) постачає споживачеві (відповідачу) на об'єкти (додаток № 1) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач оплачує одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія, що поставляється за даним договором, використовується споживачем виключно для опалення приміщень, згідно дислокації. Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатками 1,2,3,4,5,6 до договору, відповідно до яких теплова енергія постачається: магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_4. Початок та закінчення опалювального періоду визначаються і установлюються рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради (п. 2.2 договору). Облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановленим на тепловому введені споживача у порядку, визначеному законодавством України (пункт2.6 договору). Пунктом 3.2.5 договору встановлений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Розділ 6 договору регулює питання розрахунків за теплову енергію, відповідно до якого останні проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування м. Макіївки тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії. Тарифи для розрахунків теплопостачальною організацією та споживачем встановлюються (регулюються) виконавчим комітетом міської ради м. Макіївки, затверджені рішенням виконкому міської ради м. Макіївки № 1102 від 16.09.2008р. Тарифи на момент укладання договору складають: для споживачів бюджетної сфери: 326,67грн. без ПДВ за 1 Гкал, 18,63грн. без ПДВ за 1 куб. м. гарячої води; для інших споживачів: 371,22грн. без ПДВ за 1 Гкал. У залежності від цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв або інших складових, тариф може змінюватися без узгодження зі споживачем але у відповідності з діючим законодавством. Про зміну тарифу теплопостачальна організація оповіщає споживача письмово або через засоби масової інформації (міська газета) та оформлюється додатковою угодою. Теплова енергія постачається споживачеві на умові 100% попередньої оплати. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Передплату за жовтень споживач сплачує теплопостачальній організації до 28-го вересня по вартості теплової енергії жовтня місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний рахунок за жовтень теплопостачальна організація надає до 28-го жовтня. Розрахунковим періодом є період з 15-го числа минулого місяця по 15-е число поточного місяця (крім жовтня). Якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, він до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії відповідного місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок відбувається протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання. Відповідно до п. 10.1 договору він набуває чинності з дня підписання та діє п'ять років. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної оплати на умовах договору за фактично спожиту теплову енергію (п. 10.3 договору).

Таким чином, договір вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

3

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що послуги позивачем відповідачу надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані без заперечень та зауважень акти на включення опалення від 17.10.2011р. по АДРЕСА_2, магазин, від 03.11.2011р. по АДРЕСА_3, офіс, акти на відключення опалення від 17.04.2011р. по АДРЕСА_4, офіс, від 17.04.2012р. по АДРЕСА_2, магазин, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу з метою належного виконання умов договору, за отримані відповідачем послуги виставлені рахунки № 142 від 31.01.2012р. за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на суму 2900,54грн., № 142 від 29.02.2012р. за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. на суму 3901,61грн., № 142 від 31.03.2012р. за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. на суму 2861,40грн., № 142 від 23.04.2012р. за період з 01.04.2012р. по 13.04.2012р. на суму 553,45грн., всього на суму 10217грн., які отримані відповідачем за актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання теплової енергії, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.5 договору, якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, він до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії відповідного місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок відбувається протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити рахунок:

- № 142 від 31.01.2012р. на суму 2900,54грн., № 142 від 29.02.2012р. на суму 3901,61грн., № 142 від 31.03.2012р. на суму 2861,40грн., № 142 від 23.04.2012р. на суму 553,45грн., які отримані відповідачем, про що є його відмітка.

В порушення умов договору відповідач отримані послуги сплатив частково в сумі 2000,00грн.

Господарський суд оголосив перерву з 25.09.2012р. на 04.10.2012р. на підставі ст.77 ГПК України для надання суду доказів часткової оплати виставлених рахунків.

Після перерви позивач зменшив суму боргу на 2000,00грн., які сплачені були відповідачем до звернення його до господарського суду. Уточненням позову позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 7720,32грн., пеню за період з січня по квітень 2012р. в сумі 952,10грн., штраф в розмірі 540,42грн., 3 проценти річних в сумі 78,07грн. і інфляційні витрати в сумі 12,51грн.

Відповідач підтвердив факт заборгованості в сумі 7720,32грн.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині стягнення 7720,32грн. боргу в повному обсязі.

Враховуючи той факт, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням терміну оплати виконує свої зобов»язання по оплаті за послуги з теплопостачання, позивач просить стягнути з нього пеню за період з січня по квітень 2012р. в сумі 952,10грн., штраф в розмірі 540,42грн., 3 проценти річних в сумі 78,07грн. і інфляційні витрати в сумі 12,51грн.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

4

встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати отриманих послуг, нарахування 3% річних проведене позивачем з урахуванням загальної методики нарахування, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок 78,07грн. 3% річних, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про стягнення 12,51грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з січня по квітень 2012р., господарський суд відмовляє в цій частині, оскільки за визначений період була де інфляція, що підтверджується довідками статистики.

Позивач просить стягнути з відповідача 952,10грн. пені, яка нарахована, виходячи з уточнення до позову - за період останніх півроку 2012р. без врахування подвійної облікової ставки НБУ, як цього вимагає Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" і без застосування Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Господарський суд, вирішуючи питання щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобоВя2зхання, виходять з наступного. Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового посилання в тексті договору при встановленні відповідальності на норми конкретного нормативного акту. Крім того, як Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", так і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлюють межі відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань.

Але Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" є спеціальним нормативним актом, який регулює саме відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності, передбачено певний розмір даних штрафних санкцій - 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Тому має застосовуватися саме він. До того ж, договором встановлений розмір пені - 0,1% вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день.

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 6.5 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 7.2.3 договору - пеня); в) розмір пені (п. 7.2.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок пені, проведений за ставкою 0,1% та провівши власний, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 952,10грн. пені частково в розмірі 484,10грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 540,42грн штрафу, який нарахований відповідно до п. 7.2.3 договору, господарський суд виходить з наступного:

В пункті 7.2.3 договору сторонами самостійно узгоджено, що за прострочення розрахунків за спожиту теплову енергію понад 30 діб відшкодовується штраф у розмірі 7% вартості товару, за яким допущене прострочення виконання.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи доведений факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманих послуг на суму 7720,32грн., на яку нараховується штраф, понад 30 днів, тому позивач правомірно застосував п. 7.2.3 договору.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, задовольняє вимоги в частині стягнення 540,42грн. штрафу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид

5

відповідальності та її розмір, позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати отриманих послуг понад 30 діб.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1201,58грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання", "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 530, 549-551, 610, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства «Макіївтепломережа» м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Макіївка про стягнення боргу в сумі 7720,32грн., пеню за період з січня по квітень 2012р. в сумі 952,10грн., штраф в розмірі 540,42грн., 3 проценти річних в сумі 78,07грн. і інфляційні витрати в сумі 12,51грн. частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Макіївтепломережа» м. Макіївка Донецької області-86156, вул. Лебедева, госпблок, ЄДРПОУ 31534547 заборгованість в сумі 7720,32грн., 3% річних в сумі 78,07грн., пеню в сумі 484,10грн., 540,42грн. - штрафу, 1201,58грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.