Постанова № 26355947, 04.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5017/1566/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К.,розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛД Групп",на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01серпня 2012 року,у справі№ 5017/1566/2012 Господарського суду Одеської області,за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛД Групп" (м. Одеса),пробанкрутство, -представники учасників судового провадження в судове не з'явились;в с т а н о в и в :

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛД Групп" (далі за текстом -ТзОВ "ЛЛД Групп") звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2011 року порушено провадження у справі № 5017/15662012; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, інше.

Постановою Господарського суду Одеської області від 26.06.2012 року ТзОВ "ЛЛД Групп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - Галіулліна Даміра Раїсовича, інше. Вказана постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що ТзОВ "ЛЛД Групп", звертаючись із заявою про визнання банкрутом, було дотримано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Державної податкової служби (далі за текстом -ДПІ у Малиновському районі) задоволено, постанову Господарського суду Одеської області від 26.06.2012 року скасовано, провадження у справі № 5017/1566/2012 припинено. Постанова апеляційного господарського суду мотивована, зокрема тим, що місцевому господарському суду належало повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до положень ч. 1 ст. 8, ст. 9 та ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як таку, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року, ТзОВ "ЛЛД Групп" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, зокрема, ст. 41 ГПК України, абз. 22 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року скасувати, а постанову місцевого господарського суду від 26.06.2012 року у цій справі -залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "ЛЛД Групп" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників судового провадження.

За розпорядженням Секретаря судової палати від 03.10.2012 року, розгляд справи здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Заріцька А.О., Міщенко П.К. (за вказаних у розпорядженні підстав).

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Частиною 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Верховним Судом України у постанові від 10.06.2008 року у справі № 15/682-б наголошено, що, при передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення, згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до місцевого господарського суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, що ТзОВ "ЛЛД Групп" не повідомляло ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про ліквідацію та припинення юридичної особи ТзОВ "ЛЛД Групп", що є порушенням норм ст. ст. 105-111 ЦК України.

Поряд з цим, до заяви ТзОВ "ЛЛД Групп" про порушення справи про банкрутство не додано проміжний ліквідаційний баланс, який повинен бути складений, відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що ТзОВ "ЛЛД Групп", під час звернення до місцевого господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не дотримано приписів ст. 105 ЦК України.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, роз'яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7) ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Щодо посилань касаційної скарги на відсутність у податкового органу права на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що Порядком обліку платників податків і зборів встановлено, що, під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. Юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід: у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП; оригінал довідки за ф. № 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії). Наведеним також спростовується твердження касаційної скарги, з посиланням на Податковий кодекс України та Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", на відсутність у боржника обов'язку щодо повідомлення податкового органу про прийняття рішення про ліквідацію.

Посилання касаційної скарги на судову практику Вищого господарського суду України, зокрема, постанову від 15.05.2012 року у справі № 7/17-4145-2011 не може бути прийнята до уваги, оскільки провадження у справі № 7/17-4145-2011 порушене в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Особливості банкрутства відсутнього боржника), в той час як провадження у цій справі порушено в порядку ст. 51 названого Закону (Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником), що має зовсім інші передумови для звернення до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом та підстави для визнання боржника банкрутом.

Що стосується посилань касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 22.02.2012 року у справі № 50/644-б, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що наведена у цій постанові позиція Вищого господарського суду України відповідає позиції апеляційного господарського суду, висловленій у оскаржуваній постанові.

Що стосується наданих ТзОВ "ЛЛД Групп" разом з касаційною скаргою матеріалів, які не подавались як під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, так і під час розгляду справи в господарських судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, згідно зі ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛД Групп" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 1серпня 2012 року у справі № 5017/1566/2012 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: А.О.Заріцька

П.К. Міщенко