Ухвала суду № 2635449, 20.11.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про перегляд за нововиявленими обставинами

ухвали попереднього засідання господарського суду

"20" листопада 2008 р.

Справа № 21/391-06-11625

За заявою: боржника – Командитного товариства “Юніал та Ко”, м. Одеса;

про визнання банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - СУСЛОВА М.В.;

за участю представників сторін:

від кредиторів: Франчук В.С. –представник УПФУ в Малиновському районі м. Одеси згідно довіреності від 10.07.07 за № 8576/11; Фучило Т.В. - представник КБ ТОВ “Місто Банк” згідно довіреності за № 03 від 31.01.2008 р., Касімбеков О.С. –представник КБ ТОВ „Місто Банк” згідно довіреності за № 05 від 31.01.2008р.; Антонечко І.І.- представник Одеського міськрайонного центру зайнятості на підставі довіреності від 19.09.2008р. за № 1605/17/01; Радолов К.М. представник ФГ “Ількяз” згідно довіреності за № 7 від 20.10.2008р.; Глазов О.В. –представник ФГ “Ількяз” згідно довіреності за Б/Н № від 17.09.2008 р.;

ліквідатор: арбітражний керуючий - Москаленко В.Л. на підставі ліцензії Міністерства економіки України серії АБ № 116243 від 21.01.2005 р., Ямковий В.І., згідно довіреності від 01.102008р.

СУТЬ СПОРУ: 03.11.2006 р. Командитне товариство “Юніал та Ко” звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство зазначеного підприємства, оскільки останнє неспроможне виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, після настання встановленого строку їх сплати, у загальному розмірі 6 316 600 грн. 00 коп., а також у зв’язку з тим, що за недостатністю майна у боржника задоволення вимог одного (заставного) кредитора приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою господарського суду Одеської від 06.11.2006 р порушено провадження у справі № 21/391-06-11625 про банкрутство боржника Командитного товариства “Юніал та Ко”(надалі далі –КТ “Юніал та Ко”).

Ухвалою підготовчого засідання від 14.11.2006 р. було зобов’язано боржника в десятиденний строк надати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та можливих інвесторів (санаторів).

На виконання п.1 ухвали підготовчого засідання суду, боржником опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство КТ “Юніал та Ко” в газеті “Урядовий кур’єр” за 01.12.2006 р. №227.

Ухвалою попереднього засідання суду від 14.03.2007 р. затверджено поданий розпорядником майна боржника Реєстр №1 визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до КТ “Юніал та Ко” на загальну суму 2 261 211 грн. 25 коп. та окремий Реєстр №2 визнаних судом грошових вимог заставних та інших кредиторів на загальну суму 4 607 349 грн. 14 коп., а усього за обома реєстрами на загальну суму 6 868 560 грн. 39 коп.

Постановою господарського суду від 19.06.2007 р. КТ “Юніал та Ко” визнано банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатора банкрута –арбітражного керуючого Москаленко В.Л., ліцензія серії АБ № 116243 від 21.01.2005 р., якого було зобов’язано здійснити щодо банкрута ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 22-26, 29-34, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та після завершення усіх розрахунків із виявленими кредиторами надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

18.09.2008 р. до господарського суду Одеської області від кредитора КТ “Юніал та Ко” - Фермерського господарства “Ількяз” - надійшла заява про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду від 14.03.2007 р. за нововиявленими обставинами.

На зазначену заяву до господарського суду Одеської області надійшли відзиви, з наступними уточненнями та доповненнями, від кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” та ліквідатора Москаленко В.Л.

Заява кредитора ФГ “Ількяз” від 18.09.2008 р., за участю представників сторін (кредиторів) та ліквідатора банкрута, розглядалася у судовому засіданні господарського суду (з відкладенням), - 7-го, 20-го жовтня, 5-го та 20-го листопада 2008 року.

Так, представниками заявника –кредитора ФГ “Ількяз” у судовому засіданні були наведені мотиви та підстави подання до господарського суду заяви про перегляд ухвали від 14.03.2007 р., які ґрунтуються на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2007 р., роз’яснення цього ж суду від 06.11.2007 р. та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 09.10.2007 р., якою зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін, внаслідок чого набрало чинності.

Заявник –кредитор ФГ „Ількяз” у своїй заяві від 18.09.2008 р. просить господарський суд переглянути ухвалу суду від 14.03.2007 р. за нововиявленими обставинами, скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову ухвалу з урахуванням обставин, викладених у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2007 р. по справі №2-1919/2007, а саме - про зменшення грошових вимог кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” за заставними вимогами і вимогами, не забезпеченими заставою, до загальної суми 2 450 000,00 грн., черговість їх задоволення віднести до четвертої черги, та відповідно визначити кількість голосів, які належать кожному кредиторові при прийнятті рішення на зборах кредиторів. Заявник мотивує своє клопотання тим, що встановлені Малиновським районним судом м. Одеси обставини мають істотне значення для справи про банкрутство КТ “Юніал та Ко”, оскільки впливають на зменшення грошових вимог кредитора КБ ТОВ “Місто Банк”, черговість їх задоволення та визначення кількості голосів. Ці обставини не могли бути відомі заявникові на час прийняття господарським судом Одеської області ухвали попереднього засідання від 14.03.2007 р. і стали відомі тільки 19.08.2008 р., що є підставою для перегляду господарським судом зазначеної ухвали за нововиявленими обставинами.

Заявник вважає, що внаслідок підписання представниками КБ ТОВ “Місто Банк” та КТ “Юніал та Ко” Угоди від 23.05.2006 р. про внесення змін до Договору застави від 12.09.2003 р., останній втратив свою чинність з моменту підписання Угоди. Заявник посилається при цьому на пункт 7.1 Угоди, відповідно до якого всі попередні заяви, домовленості чи угоди між Сторонами з предмету цього Договору анулюються з моменту набрання чинності цим Договором. Таким чином, зобов’язання заставодавця КТ “Юніал та Ко” за Договором застави від 12.09.2003 р. припинилося за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням з моменту укладення Угоди від 23.05.2006 р., відповідно до вимог ч.2 ст. 604 ЦК України про новацію. Згідно з п. 3.1 Угоди від 23.05.2006 р., право застави у КБ ТОВ “Місто Банк” виникає з моменту підписання цього Договору повноважними представниками сторін та його нотаріального посвідчення. Оскільки Угода від 23.05.2006 р. рішенням Малиновського районного суду від 22.05.2007 р. визнана недійсною, то у кредитора відсутні права заставодержателя майна боржника КТ “Юніал та Ко”, у тому числі право першочергового стягнення боргу. Відносно того, що сума боргу КТ “Юніал та Ко” перед КБ ТОВ “Місто Банк” зменшилась і складає 2 450 000,00 гривень, у заявника не виникає сумнівів на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2007 р., яке набрало чинності, та ухвали суду про роз’яснення цього рішення від 06.11.2007 р., законність якої підтверджено ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.05.2008 р.

На підставі викладеного, заявник вважає, що господарський суд повинен зменшити розмір грошових вимог КБ ТОВ “Місто Банк” до суми 2 450 000,00 грн. та віднести зазначені вимоги до четвертої черги задоволення, для чого внести відповідні зміни до ухвали попереднього засідання від 14.03.2007 р.

Представники кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” (надалі –Банк) заперечують проти задоволення клопотання заявника ФГ “Ількяз”, вважаючи, що висловлені заявником мотиви суперечить чинному законодавству України та фактичним обставинам справи.

Так, рВказаними рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2007 р. було визнано недійсною Угоду від 23.05.2006 р. про внесення змін до Договору застави від 12.09.2003 р. Згідно з п.1.3 зазначеної Угоди, ця Угода є невід‘ємною частиною Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом 12.09.2003 р. за №3632.

Не був предметом позовних вимог і, відповідно, залишений в силі, Договір застави, укладений в нотаріальній формі 12.09.2003 р. за реєстровим №3632 між Банком та Боржником КТ “Юніал та Ко”. Не була предметом позовних вимог і, відповідно, також залишається чинною, додаткова Угода до договору застави, укладена в нотаріальній формі 02.12.2003 р. за реєстровим №5173 між Боржником та Банком. Посилання заявника на положення Угоди від 23.05.2006 р. про припинення попередніх домовленостей сторін та застосування правил про новацію, на думку представників Банку, суперечить вимогам ст. ст. 261, 217 ЦК України, оскільки недійсність окремих частин правочину не має наслідком недійсність правочину в цілому, а недійсна частина правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Внаслідок зазначеного, представники Банку вважають, що первісний Договір застави від 12.09.2003 р. та додаткова Угода до цього договору від 02.12.2003 р., що є невід’ємною частиною основного Договору, зберігають свою чинність до цього часу. Згідно з умовами зазначеної додаткової Угоди, узгоджена Сторонами вартість застави майна боржника становить 4 860 283,00 грн., відповідно, кредитор КБ ТОВ “Місто Банк” залишається заставодержателем майна боржника КТ “Юніал та Ко”.

Зміна відомостей в Реєстрі обтяжень про предмет застави не свідчить і не може свідчити про припинення зобов’язань із застави, як стверджує заявник. Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою виникнення зобов’язань є договори та дійсні правочини, а не внесення в Реєстр змін відомостей про правочин, які не впливають на чинність чи припинення договору.

На думку представників Банку, твердження заявника про необхідність визначення суми боргу в розмірі 2 450 000,00 грн. не відповідає змісту судових рішень, на які він посилається. Боржником отримані фактично кошти в загальній сумі 3 700 000,00 грн., що ним не оспорюється. Сума кредиту 2 450 000,00 грн. отримана Боржником на підставі основного кредитного договору №123/Ю від 12.09.2003 р. та ряду додаткових угод до нього, залишених в силі судом. Сума коштів 1 250 000,00 грн. фактично отримана Боржником за додатковими угодами, визнаними судом недійсними. Малиновським районним судом м. Одеси не спростовується фактичне одержання зазначених коштів, повернення яких є обов’язковим за законом правовим наслідком визнання угод недійсними, згідно з вимогами ст. 216 ЦК України та Роз’ясненням Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 зі змінами та доповненнями "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними". Таким чином, Боржник зобов’язаний за угодами, визнаними недійсними, повернути Банку суму фактично отриманих коштів 1 250 000,00 грн., додатково до суми коштів 2 450 000,00 грн., отриманих за чинними договором кредитування та додатковими угодами до нього. Усього сума належних до повернення КБ ТОВ “Місто Банк” коштів основного боргу, отриманих Боржником, становить 3 700 000,00 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси зменшено розмір стягнення на суму заборгованості за кредитом –1 527 783,85 грн., а також пені за несвоєчасне погашення відсотків –129 194,26 грн.

Враховуючи викладене, грошові вимоги КБ ТОВ “Місто Банк” до боржника КТ “Юніал та Ко” становлять 3 770 483,94 грн., а саме: основний борг –3 700 000,00 грн., з яких –2 450 000,00 грн. є боргом за кредитом відповідно до чинних кредитних угод, 1 250 000,00 грн. –борг за фактично отриманими коштами, які боржник повинен повернути внаслідок визнання недійсними додаткових кредитних угод (ст. 216 ЦК України); пеня за несвоєчасне погашення кредиту –65 483,94 грн. та витрати на вчинення виконавчого напису –5 000,00 грн. Зазначена загальна сума грошових вимог є забезпеченою заставою майна в сумі 4 860 283,00 грн., на підставі чинних нотаріально посвідчених договору застави від 12.09.2003 р. за реєстровим №3632, та додаткової Угоди до нього від 02.12.2003 р. за реєстровим №5173.

Представники Банку вважають, що заява ФГ “Ількяз” суперечить законодавству України та змісту судових рішень, на які він посилається, внаслідок чого не повинна бути задоволена. Ухвала попереднього засідання від 14.03.2007 р. повинна бути змінена відносно розміру грошових вимог КБ ТОВ “Місто Банк” таким чином, як пропонують представники Банку, з залишенням КБ ТОВ “Місто Банк” заставним кредитором в окремому реєстрі, з першою чергою задоволення вимог згідно з Законом про банкрутство.

Ліквідатор заперечує проти задоволення клопотання заявника ФГ “Ількяз” щодо зменшення розміру кредиторських вимог КБ ТОВ “Місто Банк” до суми 2 450 000,00 грн. та віднесення цих вимог до четвертої черги задоволення, та в свою чергу підтримав позицію Банку про визнання загального розміру грошових вимог зазначеного кредитора у сумі 3 770 484,93 грн.

Ліквідатор вважає, що грошові вимоги Банку у сумі 3 700 000,00 грн. забезпечені заставою майна боржника у сумі 4 860 283,00 грн. на підставі чинних Договору застави від 12.09.2003 р. та додаткової Угоди до нього від 02.12.2003 р. Зазначену суму слід внести до окремого реєстру вимог заставних та інших кредиторів, з першою чергою задоволення, згідно з пунктом 1-а ч.1 ст. 31 Закону про банкрутство, а пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 65 484,93 грн. та витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 5 000,00 грн., усього 70 484,93 грн., –внести до реєстру конкурсних кредиторів, з шостою чергою задоволення згідно з пунктом 6 ч.1 ст. 31 Закону про банкрутство. Ліквідатор вважає, що саме виходячи з зазначеного, належить частково внести відповідні зміни до ухвали попереднього засідання господарського суду від 14.03.2007 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали справи, заслухавши пояснення в судовому засіданні представників заявника - ФГ “Ількяз”, кредитора - КБ ТОВ “Місто Банк” та ліквідатора, вивчивши надані ними до суду документи, та проаналізувавши норми чинного законодавства з питання, яке було предметом судового розгляду, господарський суд встановив, що заява кредитора ФГ “Ількяз” від 18.09.2008 р. підлягає частковому задоволенню, а ухвала попереднього засідання господарського суду від 14.03.2007 р. –підлягає зміні в частині визначення розміру грошових вимог кредитора КБ ТОВ „Місто Банк” та черговості задоволення цих вимог з наступних підстав:

Згідно з ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року:

- затверджений Реєстр №1 визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника –Командитного товариства “Юніал та Ко” –на загальну суму 2 261 211,25 грн., у тому числі –грошові вимоги кредитора Комерційного банку ТОВ “Місто Банк”, які не забезпечені заставою майна боржника, - у загальній сумі 830 829,59 грн.

Черговість задоволення зазначених вимог Банку визначена: у розмірі 631 150,40 грн. (основний борг) –четверта черга, згідно з п.4 ч.1 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; у розмірі 199 679,19 грн., у тому числі: пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 65 484,93 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у сумі 129 194,26 грн., та нотаріальні витрати у сумі 5 000,00 грн., –шоста черга, відповідно до п.6 ч.1 ст. 31 Закону;

- затверджений окремий Реєстр №2 визнаних судом грошових вимог заставних та інших кредиторів на загальну суму 4 607 349,14 грн., у тому числі грошові вимоги кредитора КБ ТОВ “Місто Банк”, які забезпечені заставою майна боржника, - у загальній сумі 4 596 633,45 грн.

Черговість задоволення зазначених вимог у сумі 4 596 633,45 грн. –перша, відповідно до п 1-а ч.1 ст. 31 Закону.

22.05.2007 р. Малиновським районним судом м. Одеси ухвалене рішення по цивільній справі №2-1919/2007: за позовом КБ ТОВ “Місто Банк” до Полянніка О.І., Дуденка Ю.І., Шикаловича М.С., Радолова К.М.; за зустрічним позовом Радолова К.М. до КБ ТОВ „Місто Банк”, треті особи –Поляннік О.І., Дуденко Ю.І., Шикалович М.С.; за зустрічним позовом Полянніка О.І., Дуденка Ю.І., Шикаловича М.С. до КБ ТОВ “Місто Банк”, третя особа –Радолов К.М. Згідно з зазначеним рішенням суду, у позові КБ ТОВ “Місто Банк” відмовлено, а зустрічні позови Полянніка О.І., Дуденка Ю.І., Шикаловича М.С. та Радолова К.М. –задоволені.

Зокрема, суд визнав недійсними додаткові угоди до кредитного договору №123/Ю від 12.09.2003 р., укладені між КБ ТОВ “Місто Банк” та КТ “Юніал та Ко” з порушенням вимог чинного законодавства: №5 від 27.05.2004 р., №7 від 01.07.2004 р., №9 від 02.09.2004 р., №11 від 25.10.2004 р., №14 від 16.03.2005 р., №15 від 30.03.205 р., №16 від 26.04.2005 р.

Рішенням суду також:

- визнана недійсною Угода, укладена між КБ ТОВ “Місто Банк” і КТ “Юніал та Ко” та посвідчена приватним нотаріусом 23.05.2006 р. за реєстровим №2848, про внесення змін до Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом 12.09.2003 р. за реєстровим №3632;

- визнані недійсними Звіти про незалежну оцінку вартості заставленого майна боржника від 08.09.2003 р. та від 24.11.2003 р.;

- зменшений розмір стягнення боргу з КТ “Юніал та Ко” за кредитним договором №123/Ю від 12.09.2003 р., а саме –на суму нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1 527 783,85 грн. та пені за несплату відсотків на суму 129 194,26 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін та набрало чинності згідно з Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.10.2007 р.

Ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13.08.2008 р. касаційна скарга КБ ТОВ “Місто Банк” відхилена, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2007 р. та Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 09.10.2007 р. залишені без змін. Зазначена Ухвала оскарженню не підлягає.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору”.

У статті 112 ГПК України зазначається, що Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові”.

Зазначені судові рішення у цивільній справі №2-1919/2007 мають істотне значення для справи про банкрутство КТ “Юніал та Ко” та повинні бути враховані господарським судом, оскільки впливають на розмір грошових вимог кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” та визначення черговості їх задоволення згідно з Законом.

Господарський суд вважає, що внаслідок винесення ухвали про визнання вимог , кредитор набуває права брати участь у провадженні у справі про банкрутство і отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, що за своїм правовим змістом дорівнює судовому рішенню про задоволення позову.

На підставі розміру вимог кредиторів, зазначених у цій ухвалі, визначається кількість голосів, які належать кожному кредитору на зборах кредиторів, тобто ухвала за результатами попереднього засідання має істотні правові наслідки для продовження процедури банкрутства та формування представницького органу кредиторів у справі про банкрутство.

Так, як наслідок зазначених вище судових рішень у цивільній справі, господарським судом не повинні визнаватися грошові вимоги у вигляді відсотків за користування кредитом у сумі 1 527 783,85 грн. та пені за несплату відсотків у сумі 129 194,26 грн., які не визнані Малиновським районним судом м. Одеси. Зазначені грошові суми повинні бути виключені з реєстрів вимог кредиторів, затверджених господарським судом ухвалою від 14.03.2007 р.

Господарський суд вважає, що внаслідок визнання недійсною Угоди від 23.05.2006 р. про внесення змін до Договору застави від 12.09.2003 р., зазначений Договір застави та додаткова Угода до нього від 02.12.2003 р. не втратили своєї чинності до цього часу. Ні у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси, ні в Ухвалі Апеляційного суду Одеської області жодного твердження та висновку щодо недійсності Договору застави від 12.09.2003 р. не міститься. Зазначений Договір від 12.09.2003 р. та його невід’ємна частина –додаткова Угода від 02.12.2003 р. –не були предметом позову та судового розгляду у зазначеній цивільній справі. Правовою підставою для висновку про чинність зазначених угод є норма статті 217 Цивільного кодексу України: „Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини”. Зазначений Договір застави від 12.09.2003 р. та додаткова Угода до нього від 02.12.2003 р. повністю відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, щодо змісту договору (ст. 584 ЦК України), нотаріального посвідчення та реєстрації застави (ст. 577 ЦК України), оцінки предмета застави (ст. 582 ЦК України), обов’язків сторін, відповідальності та порядку звернення стягнення на предмет застави (ст.ст. 587, 589, 590 ЦК України).

Крім того, відповідно до п. 20 Роз‘яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. N02-5/111 із змінами та доповненнями станом на 10.10.2004 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", - визнання угоди (частини угоди) недійсною не тягне за собою наслідків у вигляді визнання недійсними договорів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язання, яке випливає з цієї угоди. Дія таких договорів (застави, поруки, гарантії) припиняється у зв'язку з припиненням забезпечених відповідно заставою, порукою чи гарантією зобов'язань.

Твердження Заявника щодо новації, а саме про припинення сторонами зобов’язання за Договором застави від 12.09.2003 р. внаслідок укладення Угоди від 23.05.2006 р., не може бути прийняте до уваги господарським судом, оскільки внаслідок укладення зазначеної додаткової Угоди зобов’язання сторін за основним Договором застави та додатковою Угодою від 02.12.2003 р. не припинялося. Предметом основного Договору від 12.09.2003 р., у тому числі в редакції Угоди від 23.05.2006 р., була і залишилась передача в заставу майна боржника, зазначеного в Додатку №1 до Договору, у якості забезпечення виконання зобов’язань Заставодавця перед Заставодержателем за кредитним договором. Ніякої домовленості сторін Угоди про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням, як стверджує Заявник, між тими ж сторонами не було. З огляду на означене, застосування приписів ст. 604 ЦК України в даному випадку є безпідставним, а застосування норм статті 217 ЦК України про те, що недійсність окремих частин правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, - якраз є доречним та обґрунтованим.

Обґрунтування Заявника щодо внесення змін в Державному реєстрі обтяжень, з якого через п’ять років був вилучений первісний запис про реєстрацію обтяження за Договором застави від 12.09.2003 р., не свідчить про втрату чинності зазначеним Договором та про припинення зобов’язань сторін, що витікають із застави. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином; реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами.

Застава обтяжувача КБ ТОВ “Місто Банк” у вигляді майна Боржника, що виникла на підставі Договору застави від 12.09.2003 р. та наступних додаткових угод до нього, які змінювали тільки відомості про обтяження, внесена до Реєстру та залишається там, що підтверджується Витягом з Державного реєстру застав від 30.10.2008 р. №21514738 (запис 3). Зміна відомостей про обтяження не свідчить і не може свідчити про новацію, як помилково стверджує Заявник, оскільки згідно зі ст. ст. 12, 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зміна відомостей про обтяження не є причиною та доказом припинення договору застави, як підстави для обтяження. Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою виникнення зобов‘язань є договори та дійсні правочини, а не внесення в Державний реєстр обтяжень змін відомостей про правочин, які не впливають на чинність чи припинення правочину.

Відповідно до статті 15 Закону України “Про заставу” - застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом, а застава рухомого майна може бути зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна, ведення якого покладено на держателя названого реєстру - Міністерство юстиції України. Юридичне значення реєстрації застави рухомого майна полягає в тому, що заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (частина п'ята статті 18 Закону України “Про заставу”. Державна реєстрація застави не є елементом форми угоди про заставу майна і тому саме лише недотримання вимог нормативних актів стосовно такої реєстрації не може бути підставою для визнання відповідної угоди недійсною.

Згідно статті 28 Закону України "Про заставу" та ст. 593 ЦК України визначено, що застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.

У правовідносинах між кредитором (заставодержателем) КБ ТОВ “Місто Банк” та боржником (заставодавцем) КТ “Юніал та Ко” до цього часу не настала жодна із зазначених підстав для припинення Договору застави від 12.09.2003 р. разом з додатковою Угодою до нього від 02.12.2003 р. Внаслідок зазначеного суд вважає, що КБ ТОВ “Місто Банк” залишається чинним заставодержателем та заставним кредитором.

Господарський суд не може погодитися з доводами Заявника щодо необхідності зменшення розміру грошових вимог кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” до Боржника - до суми 2 450 000,00 грн. з огляду на наступне.

Заявник посилається на Роз’яснення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2007 р., залишене без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.05.2008 р.

У відповідності з вимогами статті 221 ЦПК України, суд може постановити ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Проте із тексту Роз’яснення суду від 06.11.2007 р. якраз саме і витікає, що це Роз’яснення фактично змінює зміст рішення, оскільки розмір кредиторської заборгованості (основного боргу) КТ “Юніал та Ко” перед КБ ТОВ “Місто Банк” зменшено з 3 700 000,00 грн. до 2 450 000,00 грн.

У самому ж рішенні суду, залишеному без змін апеляційною інстанцією, мова про зменшення суми основного боргу за кредитним договором не йшла, цим рішенням був зменшений розмір стягнення тільки у вигляді процентів за користування кредитом - на суму 1 527 783,85 грн., та пені - на суму 129 194,26 грн.

Таким чином, Роз’яснення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2007 р., яке фактично змінило зміст самого рішення суду, не можна прийматись, як доказ та підставу для зменшення суми боргу до 2 450 000,00 грн., незважаючи на залишення його в силі апеляційною інстанцією. Для господарського суду має значення та є обов’язковим не роз’яснення, а відповідно до вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України, саме рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, яким господарський суд і повинен керуватися при розгляді господарських справ, у тому числі справ про банкрутство.

Окрім того, господарський суд погоджується з твердженням кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” щодо необхідності врахування суми 1 250 000,00 грн., отриманої боржником КТ “Юніал та Ко” за додатковими кредитними угодами, які визнані недійсними рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, до загальної суми боргу у розмірі 3 700 000,00 грн., разом з безспірною сумою боргу 2 450 000,00 грн. Такий висновок витікає із приписів ст. 216 ЦК України, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. Згідно зі ст. 216 ЦК України та п.17 Роз‘яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. N02-5/111 із змінами та доповненнями станом на 10.10.2004 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", - у разі визнання судом угоди недійсною обов'язок щодо повернення одержаного за угодою виникає у сторони (сторін) з моменту прийняття відповідного судового рішення. Якщо недійсна частина угоди була виконана будь-якою із сторін, виникає обов'язок щодо повернення одержаного за угодою.

Таким чином, Боржник КТ “Юніал та Ко” зобов’язаний повернути кредитору КБ ТОВ “Місто Банк” суму фактично отриманих коштів, на яку був збільшений розмір кредиту за визнаними судом недійсними додатковими угодами до кредитного договору, а саме - 1 250 000,00 грн., разом з безспірною сумою, одержаною за чинними кредитним договором та додатковими угодами в сумі 2 450 000,00 грн. Усього сума основного боргу за одержаним кредитом складає 3 700 000,00 грн.

Господарський суд вважає, що внаслідок чинності Договору застави від 12.09.2003 р. та додаткової Угоди до нього від 02.12.2003 р., узгоджена сторонами вартість предмету застави становить 4 860 283,00 грн. Зазначеною заставою забезпечується сума основного боргу за кредитом –3 700 000,00 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає, що грошові вимоги кредитора КБ ТОВ “Місто Банк” до Боржника КТ “Юніал та Ко” становлять 3 770 484,93 грн., а саме:

- основний борг - 3 700 000,00 грн., забезпечений заставою майна боржника;

- штрафні санкції та інші вимоги, не забезпечені заставою майна боржника, - у загальній сумі 70 484,93 грн., у тому числі: пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 65 483,94 грн. та нотаріальні витрати на вчинення виконавчого напису –5 000,00 грн.

Черговість задоволення зазначених вимог наступна:

- сума основного боргу 3 700 000,00 грн., яка забезпечена заставою майна боржника, - перша черга, відповідно до п. 1-а ч.1 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Зазначені вимоги належить внести до окремого Реєстру №2 заставних та інших кредиторів;

- штрафні санкції та інші вимоги у загальній сумі 70 484,93 грн., які не забезпечені заставою майна боржника, - шоста черга, відповідно до п.6 ч.1 ст. 31 Закону. Зазначені вимоги належить внести до Реєстру №1 конкурсних кредиторів.

У зв’язку з зазначеним, в ухвалу попереднього засідання суду від 14.03.2007 р. необхідно внести відповідні зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 16, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 86, 112 - 114 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву кредитора –Фермерського господарства “Ількяз” від 18.09.2008 р. про перегляд ухвали господарського суду від 14.03.2007 р. за нововиявленими обставинами –задовольнити частково.

2. Внести зміни до ухвали попереднього засідання господарського суду Одеської області від 14.03.2007 р., які полягають у наступному:

1/ Перший абзац пункту 1 на шостій сторінці ухвали викласти в такій редакції:

"1. Затвердити поданий розпорядником майна боржника Реєстр №1 визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника –Командитного товариства “Юніал та Ко” – на загальну суму 1 500 866 грн. 59 коп., а саме в наступних розмірах:".

2/ Останній, шостий абзац пункту 1 на шостій сторінці ухвали, викласти в такій редакції:

„ - Грошові вимоги кредитора Комерційного банку ТОВ “Місто Банк” (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11. Ідентифікаційний код 20966466), які не забезпечені заставою майна боржника, - у загальній сумі 70 484 грн. 93 коп., у тому числі:

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту –у сумі 65 484 грн. 93 коп.;

- нотаріальні витрати на вчинення виконавчого напису –у сумі 5 000 грн. 00 коп.

- Черговість задоволення зазначених вимог у загальній сумі 70 484 грн. 93 коп. - шоста черга, згідно з п.6 ч. 1 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

3/ Перший абзац пункту 2 на сьомій сторінці ухвали викласти в такій редакції:

"2. Затвердити поданий розпорядником майна боржника окремий Реєстр №2 визнаних судом грошових вимог заставних та інших кредиторів до боржника –Командитного товариства “Юніал та Ко”,

–на загальну суму 3 710 715 грн. 69 коп., а саме в наступних розмірах:

4/ Абзац другий пункту 2 ухвали викласти в такій редакції:

" - Грошові вимоги кредитора Комерційного банку ТОВ “Місто Банк” (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11. Ідентифікаційний код 20966466), які забезпечені заставою майна боржника, - у загальній сумі 3 700 000 грн. 00 коп., у тому числі:

- основний борг за кредитом –у сумі 3 700 000 грн. 00 коп.;

- Черговість задоволення зазначених вимог у сумі 3 700 000 грн. 00 коп., - перша черга, згідно з п. 1-а ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

3. Зобов’язати арбітражного керуючого, ліквідатора КТ “Юніал та Ко” Москаленка В.Л., з урахуванням зазначених змін до ухвали попереднього засідання суду від 14.03.2007 р., внести відповідні зміни до Реєстру №1 конкурсних кредиторів та до окремого Реєстру №2 заставних та інших кредиторів.

4. Вважати цю ухвалу, разом з частково зміненою ухвалою від 14.03.2007 р., як таку, що є підставою для визначення кількості голосів кожному кредиторові при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів, пропорційної сумі їх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень, згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

5. Копію ухвали надіслати: кредиторам, боржнику, ліквідатору.

.

Ухвала підписана 24.11.2008 р.

Ухвала набирає законної сили із дня її підписання

Суддя Зеленов Г.М.