Ухвала суду № 26353374, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К-45160/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Зозулі Ю.В.

за участю представника прокуратури -Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009 року

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2008 року

по справі № 2-а-3607/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 10.04.2008 року № 0016332301/3.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009 року, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами пропередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ВАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р., складено акт № 139/23/00130820 від 17.10.2007р., в якому встановлено порушення п. 1.11 ст. 1, п. 11.11, ст. 11 Закону Укрaїни «Про податок на додану вартість», а саме: невірно розраховано суму ПДВ, яка фактично була включена підприємством до складу податкового кредиту по першій події, а необхідно було включити суму ПДВ по оплаті за природний газ ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України»тільки у тій частині, яка відповідає базі оподаткування по реалізації теплової енергії споживачам 1 та 2 груп і обліковується у складі податкового зобов'язання по ПДВ по касовому методу, що призвело до заниження податку на додану вартiсть на загальну суму 6 475 569 грн., у тому числi за: квiтень 2006 року - 3 866 039 грн., липень 2006 року - 44 887 грн., листопад 2006 року - 676 867 грн., грудень 2006 року - 430 539 грн., сiчень 2007 року -864 415 грн., лютий 2007 року - 592 822 грн., та завищення ПДВ на загальну суму 606 512 грн., у тому числi за: травень 2006 року -3 194 грн., серпень 2006 року -12 866 грн., вересень 2006 року -5 232 грн., жовтень 2006 року -585 220 грн.;

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 10.04.2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0016332301/3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7 774 013 грн., в т.ч.: 5 182 674 грн. основного платежу та 2 591 339 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач виходив з того, що підприємству необхідно було задекларувати податковий кредит по оплаченому газу, який було використано для виробництва тепла по споживачам 1-2 груп.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п. 1.11 ст. 1 зазначеного Закону).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, всі понесені позивачем витрати, пов'язані з придбанням природного газу, відповідано до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відносяться до складу валових витрат товариства.

Придбання позивачем природного газу у постачальника та подальша його реалізація населенню та бюджетним установам є окремими господарськими операціями.

В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань продавця та податкового кредиту покупця має відбуватися в межах однієї господарської операції.

В спірному випадку придбання позивачем у постачальника природного газу є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов'язання у постачальника та податковий кредит у позивача. Оскільки населення та бюджетні установи не є учасниками операції з придбання природного газу, формування показників ПДВ за цими операціями повинно здійснюватись на підставі саме норм загального застосування Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки всі витрати, пов'язані з придбанням природного газу, в тому числі й понаднормативні витрати, відносяться до складу валових витрат підприємства, то і суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) підприємством у зв'язку з придбанням природного газу, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно віднесені платником до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, передбачений п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», має застосуватися лише при здійсненні господарської операції по реалізації природного газу населенню та бюджетним установам, що в даному випадку позивач не здійснював.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний